UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯк наші прадіди майстрували хату (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8347
Скачало652
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Як наші прадіди майстрували хату

 

ОСЕЛИЩЕ

 

1. Який добробут селян, таке і життє їх

 

(Людські замітки)

 

а) „Яке життя, таке й буття", - кажуть люде, коли родина, при достатках,

гарно живе і коли в родині якій, у бідности, заколот великий іде.

 

б) „Як живеть ся, так і йдеть ся" - кажуть люде, коли на кого багато

поговору йде, чи доброго, чи й лихого.

 

в) „Як рябка годують, так рябко і гавка" - кажуть люде на тих, хто часом

і за шматок гнилої ковбаси продає себе і других коло себе, і на тих,

кого нічим нї на лихе, нї на добре не підібєш.

 

г) „Який розум, яка совість у голодного"?! Зауважають люде, коли хто в

бідности з заплутаною стає головою і пускаєть ся на все лихе. Инакше,

мов, діло із заможносте: там і дурний за розумного іде і хиба хороба яка

понесе його на безголове яке.

 

ґ) Через те й гострі (кляті) тепер люде, що бідні стали.

 

д) Хіба то людина, коли воно живе - „чи чорно, чи біло, аби було"?!

 

2. Де і від чого залежить такий чи инший добробут селянина

 

(Замітки старих людей)

 

а) Своя хатка - паніматка, а прийми - то чортови брат.

 

б) Наш брат (Українець), як голоден - жінку бє, Лях (чи так пан який),

як голоден - свистить, а Жид, як голоден - богу молить ся: жінку бєш, бо

тебе старші бють, щоб собі на все довільними бути, Лях свистить, бо звик

на чортову дурницю, а Жид - на богову.

 

в) Хоч і кажуть: „щастя йдеть ся і дворищем, і долищем", проте більш

буває того: „як дбаємо, то так і маємо" або: „роби, небоже, то і бог

поможе".

 

г) Людей питай, а свій розум май.

 

г) Краще своє латане, нїж чуже хватане, чи то позичене воно було б, чи

найняте, чи й дурничкою б припало.

 

д) Не вповай нї на кого, тілько на Бога святого та на себе самого.

 

є) Не вважай на урожай, а хліб сій.

 

3. За для доброго життя родини місце під оселище повинно (і по рощоту

хазяйському, і по замітках людських) підхоже бути. Заводити оселю і жити

в нїй треба з думкою Божою

 

(Заповіт старої Грушихи)

 

Ото, діти, де глинясту латку видно, серед городу, то саме там хата

дїдівська була. А то, де що року нічого не росте на городі, ото загорода

саме була. Старі люде, знаючіші були і через те й щасливіші на всьому:

собі хати будували до сонця вікнами і скотинї накриттє до сонця обертали

— от воно і в хаті оживляло всіх і в загороді гріло. Усе дворовище

дідівське я застала обернуте на осоннє. Невіра - отой Руський, а і той,

скоро поселив ся у слободі (десь тїкав тодї з Расєї, як гонили

старовірів), зараз же і углядів се дворище і показав всім, що лад

хазяйський у всьому подвірі був. І сам нове хазяйство своє повернув до

осоння. Тільки, як наші люде дворище заводять, то вигадують все, щоб не

далеко до води було, не в балочці щоб припадало, коло пастівника

недалеко, а Руські - цї на це не вважають, їм коли б над трахтом саме

сісти, крамницю завести, заїзд задля проїздчих - оце їм найперше іде в

розум. Хто його знає, що воно більшу вагу має для життя, чи власне

хазяйствечко доладне, чи ота промітність, - це не вгадно, бо инколи і

багатів він, а часто й у позички улазив. Діти його так само або ще й

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ