UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯк наші прадіди майстрували хату (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8341
Скачало652
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

читати, не пригадаю ж ніяк.

Памороки забиває. На велику силу я скрикнув: „бий тебе, сила Божа"!

Зайця - як не було! Тільки димок зняв ся, де він стояв! А, думаю, то це

ж ти у цім дворищі порядкував. Тут ти собі своє скитище звів, а людей

геть вибавив звідсї, - цур тобі! пек тобі! Почав вже я і хреститись і

воскресного Богу пригадав. Не дурно воно і люде на його потріпували. Не

хочу ж я тебе. У мене ковтуна не заведеш! І клуню то я рішив віддать

назад. Та подумав, що деревня ж нічого не винна. У деревині не сховаєть

ся. Місце - це вже його кублище на віки. Хай же він тут і зостаєть ся, а

деревеньку я заберу. Вкопав я клуню ту у себе. Лїг у їй спать, аж щось

почало мене душить. Піт мене проймає, а нї як не зрушусь. Трохи коло

вороха я не вмер, поки до півнів дочикав. На другу ніч я вже сина послав

вороха глядіть. ,,Стережи ще ти", - кажу йому, а сам мовчу. Переспав і

він цю ніч, і на третю нї він, і її я не хочемо. Він таки прямо каже, що

його лякає щось. Видко, і цього гніздища було чортяцї шкода. Мусїли на

третє місце перетягати клуню, бо за третім разом він вже зречеть ся, хоч

би то і кублище його було... Після паламарів, дяк там оселив ся, то хіба

ж пожив! Як вихорь пройшло і в його все оселище. Степівка-вишня зостала

ся та дикий терен по мижі поріс... Після цього дяка, ось надали

несїмейного, парубка ще. Цьому же усю будівлю, до цурочки, нову звели на

тому ж таки житищі. А проте ось і году не пожив, а став проситись, щоб у

школї його оселили.

 

7. То не подвірє, коли господи всї цураються

 

(Старий Бебех дїд Грушенкам одповідає про їх рід)

 

ё

 

є

 

0

 

2

 

> пастівник - десятин двадцять, а в березї коло річки ту загату, що він

гатив - десятин тридцять, води Тясминської з півсотні десятин, та піску

від огорода, та до Тясмину верстов три. От і оком не скинеш всього

селища Грушиного. Обрік - який тоді був! Оплатив ту землю, а худоби, а

лугу, а лози в болоті, шелюгу того по пісках, а риби в крипичовинах й

всього - як з базарю що дня від його люди і ідуть, і їдуть, і гроші

везуть, і несуть - те за лозу, те за деревину, те за рибу, те за сїно,

те за мед, те за живого, а те за мертвого. От де подвірє! Всї господи в

йому не цурають ся. Не замитять ся в такому селищі господарі! Ото горе,

як ніхто не загляне в двір, і навіть стару обминає. То не подвіря, коли

всі цурають ся господи! Наче небачать її!!

 

8. Хитрять, щоб місце добре під двір свій роздобути

 

(Онуки під свято бабу свою згадують)

 

Нашій бабі дуже припало до душі оце займище наше. Так їй хотілось двору

такого, як оце і є він зараз: хати на цьому самому місці, токовище теж,

загорода праворуч від хати, а од шляху між хатою і загородою двір щоб

був і воловня в йому, а ліворуч пастівника - загінець для телят. Але на

такий двір треба було ще прирізать громадського вакату чималенько, а тут

у сусіда ще тїснїйше, однак живуть і вони, вже й ручки поклали на вакат

перед нашим двором! А баба все під свято, було, торують їм: отам верба

дуплината була і в нїй все сичі водились, поки і верба зогнила, а коло

верби був шлях перехресний давно і шинок жидівський довго був, заїзд

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] 7 [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ