UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЯк наші прадіди майстрували хату (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8353
Скачало652
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

був шлях перехресний давно і шинок жидівський довго був, заїзд

Жиди держали. Торували, торували їм, поки таки втовмачили сусідам, що то

місце не підхоже під нї якій двір: ті взяли та хату свою роздовжили, а

там збоялись заводити нового двору собі, бо, мовляв, і собі можна піти

тим путтям, що й трахтирь той. Потулились у старім дворі, а баба тоді до

батька нашого: ,,став тепер ти хату — в тебе синів пять, де будеш

дївать? То я навмисне лякала сусїд, щоб внукам моїм виднїше око було це

забрати місце!" Спасибі бабі, містину гарну обібрала для всього нашого

двору. Усї пять маємо кубельця собі на цьому дворі. Царство небесне і

земля легка їм!..

 

9. Стяганнє на хату

 

(З гурту)

 

От уже і місце обібране! Як на рівному воно, що вода не буде підходить,

то так і залишають його, а як воно - вибалком діло, то підсипають

землею. Заміток на підсипці ніяких не буває. Заможнїші селяне зараз же і

деревню звозять на хату, але заможнїх не багато, та і заможні за

корисніше собі гадають, щоб заздалегоди на деревеньку виготовити. Так

буває, що год голодний підпаде або бездорожжа усю зіму, та й під жнива

все - ліс дешевшає. От по спроможности тоді купить селянин слупи під

хату. Усї заразом, чи й стіко там захоче. Тоді ощепини і всю зязь. А

тоді видивляєть ся, де б дешевше кроков та лат роздобути. А тим чередом

хлібець підмолочує і околотець трусить на покрівлю. Так ото бідна людина

поки стягаєть ся на ту хату. Поки вистараєть ся на неї, то пів віку

пройде. Як уже хоч оце стіко стягнеть ся хто на хату, то вже і спішить

підіймать на стовпи і, ощепивши, ушиває куликами та парками з околоту. А

на постїнну деревню, одвірки, двері, лутки, вікна і нарешті вже річ на

піл, на лави та полицю вистаровуватись буде не поспішаючи, бо поки

стягнеть ся на початок хати, то й сам себе стягне, що й світові радий не

буде. Спішить ото з початком хати, щоб ощепна і крівляна деревня не

гнила далі і миши не точили вшивки. Криють хату і очеретом, то і очерет

псуєть ся в купах далі. Не дуже й зрідка, а буває, що так хата хоч долї

перегніє, хоч піднята вже, бо мочи не вистарчить в молодого хазяїна

докінчити її... А без початку, без стягування хоч на початок не обійдеть

ся і саме бідне з селян. Тягне якась тягучка на ту халупину свою. Хоч і

шкоту май, а зачинай стягатись і на неї. Колись то лїс нї почому був. То

й он яку, не аби яку деревню клали у хату і в постройку. Хіба ледащо яке

не путящу деревню на хату задбавало! А тепер того не стало, де те й

ділось воно?! Як був нї почому лїс і плахіття клали, аби сила змагала у

застройки, то й не вихвалялись один перед одним. Це не в жадобу було!

Тепер то вже і плямкають губами, як зобачить, де кошт добрий

заготовлений на обістя все, бо настало вже таке, що і за гиляку, і за

вершину, і за вітровину гроші дай більш, нїж колись за окоренок увесь,

все стебло. А приставка теж трудна тепер, - скотини мало і дорога вона.

А як своєї помочі мало, та ще і піший до того, то годі і просвітлої

години мати. Хитрить все ж таки всяк, щоб таки лекше було на себе.

Бачить чоловік, що хати старі і глина їх тілько і держить, або сидить в

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ