UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості мікропланувальної структури давніх могильників як \"поселень мертвих\" та макропланувальних систем розміщення церков, хрестів і
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5549
Скачало663
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Необхідно згадати і планіграфічну структуру курганних некрополів

культури карпатських курганів (II – V ст. н.е.), в яких окремі

дослідники, на нашу думку, безпідставно, вважають "передтечу" та

"імпульс" в причинах появи ранньослов'янської курганної обрядовості.

Очевидно, носії культури карпатських курганів в основному належали

фракійсько-германському населенню (бастарни), яке входило, як і

поліетнічне населення сусідньої черняхівської культури, до сфери впливів

провінційно-римського світу. Планувальна структура курганних некрополів

вищезазначеної культури, очевидно, мала традиції планувальної системи

курганних могильників попереднього часу, які належали більш

соціально-стратифікованим "державним" суспільствам ранньозалізного віку.

Зокрема, на центральних ("царських") скіфських курганних некрополях нами

простежено, що планіграфічним центром були окремі сімейно-родові "храми

предків" (місцезнаходження душ померлих), які розміщувались за межами

могильників. Саме відносно них, а не могил засновників роду –

патронімії, або не тільки їх, і здійснювалась прив'язка всіх могил, що

знаходились в системі прямих і перехресних променів-рядів, які

формувались окремими сім'ями, тощо (рис. 3). Така система відповідала

вищому соціальному та суспільно-ідеологічному рівню суспільства періоду

існування перших великих протодержавних утворень. Тому на курганних

некрополях культури карпатських курганів представлені дві планувальні

структури побудовані відносно "храмів предків" або могил засновників

роду (патронімії). Ранньослов'янському, общинному суспільству

відповідала лише друга, простіша планувальна структура могильників.

 

В період формування Києво-руської держави, мала сім'я стає суспільно і

економічно більш незалежною. Тому на могильниках зменшується ще

донедавна визначальний патріархально-общинний зв'язок, який поступово

змінюється соціально-сімейним. Особливо це відбувалось в великих

поселенських комплексах міського типу. На пізніх курганних могильниках

(зокрема дружинних) планіграфічний зв'язок відображає вже в основному

соціальний статус похованого, а поховальний обряд здійснюється великою

соціальною групою, до якої він належав. Планіграфія могильника

соціально-сімейна. На поселенських комплексах сільського типу

планіграфія кладовищ сімейно-сусідсько-общинна (літописні "мир",

"погост", "вервь"). Крім того, для цього ранньофеодального періоду

характерні і економічно об'єднані "нерозділені сім'ї" (батьки – жонаті

діти – внуки – жонаті брати – діти – племінники), що також було

свідченням старих пережитків, які впливали на планіграфічну структуру

кладовищ.

 

В системі християнських кладовищ, планіграфічна структура поховань вже

майже повністю відповідає соціальним зв'язкам. При цьому, чим складнішою

була соціальна структура поселенського комплексу, тим була складнішою і

соціальна структура його кладовищ. А самі прицерковні кладовища стають

частиною окремих "церковних комплексів", які обслуговували різні

соціальні групи населення5. Зокрема, князівські і боярські, посадські і

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ