UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПідсумки роботи галицької археологічної експедиції прикарпатського університету імені В.Стефаника (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5477
Скачало695
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

корінній території існували від середини ХІV до другої

половини ХІІ ст. Найближча аналогічна памятка Острівець датована кінцем

ХІІ ст.

 

рамічний посуд (табл.1), зібраний на площі глинобитного майданчика,

належить до заліщицької групи етапу В-І-В-ІІ трипільської культури.

Найближчі аналоги йому відомі на поселеннях Більшівці, Хомяківка І,

Заліщики на Тернопільщині. У нижніх нашаруваннях пам’ятки знайдені

крем’яні патинізовані вироби часів верхнього палеоліту.

 

"Підземним" або точніше "печерним" загоном обстежені пам'ятки нашої

історії, практично, від найдавніших часів до сьогодення. Так, в печері

Думка (Одаїв XI) відзначено сліди перебування людини в добу палеоліту,

про що свідчать залишки вогнищ, кам'яні знаряддя праці та кістки

північного оленя. Вік поселення – близько 20 тисяч років. Знахідки

датовані добою енеоліту (трипільська культура й культура шнурової

кераміки), раннього заліза (культура голіградської групи фракійського

гальштату) та княжої доби віднайдені в інших печерних порожнинах, Одаїв

ХІІ-ХVIII.

 

Спільними зусиллями загонів на городі жителя присілка Думка Петра

Грицака відкрито поселення доби мезоліту Одаїв XXI, вік якого 10-8 тисяч

років. Тут знайдено 136 кам'яних виробів. Із знарядь відзначимо ножі,

скребки, різці, наконечники стріл. В цей час крем'яна сировина,

очевидно, цінувалась на рівні дорогоцінних металів. Про такий паритет

свідчать етнографічні спостереження за деякими сучасними племенами

Америки, Африки та Азії.

 

Важливим завданням експедиції вже на протязі багатьох років є пошуки

відповіді на питання про час використання людськими спільнотами так

званих відкритих територій і печерних утворів. У печерах, а особливо в

їх дальніх галереях, тут практично цілий рік стабільна температура від

+8? до +10? С, вологість – 95 – 98 % і повна темрява. Проживати в них,

особливо довгий час, було не тільки не доцільно, а часом і згубно для

людини. Очевидно, такі порожнини могли використовуватися лише у часи

небезпеки або для різноманітних духовних потреб – як святилища та для

поховання в них людей, а в окремих випадках, особливо в зимову пору – як

притулок для мисливців і рибалок. Натомість, невеликі й сухі гроти та

навіси і майданчики перед ними могли використовуватися у любу пору року.

Частіше саме майданчики слугували для здійснення виробничої діяльності,

а власне кам'яні утвори, тобто печери, – для нічного відпочинку. Але це

поки що лише попередні висновки.

 

У дослідженнях, що проводив Трипільський загін у польових сезонах

2002-2003 рр., брали участь студенти – практиканти І курсу

Прикарпатського університету ім. В.Стефаника, а також студенти –

магістранти Торунського університету (ПР) Радослав Щодровські і Анна

Барач.

 

Діяльність Галицького загону експедиції.

 

Галицький загін експедиції продовжив дослідження на Крилоському

городищі – дитинці княжого Галича, зокрема на території князівського

двору (Табл. 3). Останній підтрикутної форми (шириною 240 і довжиною 420

м) займав площу біля 7 га. Тут, в його геометричному центрі,

розміщувався Успенський собор. Перед ним знаходилася мощена кам'яними

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ