UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПідсумки роботи галицької археологічної експедиції прикарпатського університету імені В.Стефаника (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5463
Скачало694
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вся Успенський собор. Перед ним знаходилася мощена кам'яними

(алебастровими) плитами площа розміром 30х40 м. Ще далі, на північний

захід від Собору, на віддалі 100 м від нього, ще в 1994-1996 рр. нами

було досліджено Західний палацовий комплекс. Він являв собою велику

дерев'яну багатоповерхову – чотиричленну будівлю на стовпах – опорах. Її

довжина складала 24,5 м, а найбільша ширина – 15 м, діагональ 28,5 м. В

одному з приміщень (тронний зал (?) підлога була викладена керамічними

плитками із зображеннями криноподібних гілок, пальмових листків,

грифонів, сирен, тощо. Даний палацовий комплекс, очевидно, міг бути

князівською гридницею і мав як адміністративне, так і житлове

призначення. На південь від передсоборної площі розміщувався Південний

палацовий комплекс (ХП-ХVІІІ ст.). Він почав досліджуватися нами в 1995

р. Протягом польового сезону 2002 року у розкопі VII простежено

підвальні приміщення першого хронологічного етапу часів Володимира

Володаревича і його сина Ярослава Осмомисла. Цей перший палацовий

комплекс почали споруджувати майже одночасно з Успенським собором.

Котлован підвальних приміщень опущено в материк на 0,8-1 м (3,8 м від

сучасної поверхні). Зафіксовано сліди обгорілої дерев'яної обшивки стін

та підлога. Остання викладена дошками (шир. 0,2-0,25 м), які стояли на

дерев'яних лежнях, відстань між якими становила 1,25-1,3 м. На підлозі

виявлено 4 амфори (Табл. 4) та фрагменти скляної посудини. В цілому,

керамічний матеріал знайдений в підвальних приміщеннях датує їх кінцем

ХІ – першою половиною XII ст.. В другій половині XII ст. ця велика

дерев'яна палацова споруда з підвалом, після пожежі була розібрана, а

підвали засипані щільною землею. Вся територія знівельована. На цьому

місці, приблизно в межах старої будівлі, було зведено нову дерев'яну

споруду. Тут, в другому палацовому комплексі, очевидно, вже працювала

князівська адміністрація Олега і Володимира Ярославичів, потім Данила

Романовича, Ігоревичів, Мстислава Удатного, Михайла Всеволодовича і

Ростислава Михайловича та угорських королів Коломана II і Андрія III.

Можливо, після ремонту та реконструкції в другій половині XIV ст. цей

князівський палацовий комплекс короткочасно служив і осідком Галицьких

митрополитів. Пізніше, очевидно, в ХVІ-ХVШ ст. на місці двох останніх

дерев'яних палацових комплексів ХІІ-ХІІІ (XIV) ст. було побудовано нову

споруду. І знову майже в їх параметрах. Ця нова будівля вже стояла на

кам'яних фундаментах, для яких було використано кам'яні блоки з руїн

Успенського собору. Вона входила до комплексу нового укріпленого двору

"нез'єднаних" галицько-львівських єпископів. Десь у другій половині

XVIII ст. на місці вже трьох палацових будівель львівським єпископом

Левом Шептицьким (1749-1779 рр.) було побудовано ще одну велику

дерев'яну споруду, яка стала новою резиденцією єпископів. В XIX ст. на

цьому ж місці було побудовано цегляну (кам'яну) споруду – митрополичі

палати (сучасне приміщення археологічного музею Національного

заповідника "Давній Галич"). Такою складною постає історична соціальна

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ