UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОрганізація і заходи першої медичної і першої лікарської допомоги населенню, яке потерпіло у надзвичайних ситуаціях (лекція)
АвторPetya
РозділВійськова справа, ДПЮ, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18660
Скачало750
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція

 

Організація і заходи першої медичної і першої лікарської допомоги

населенню, яке потерпіло у надзвичайних ситуаціях

 

Зміст лекції

 

Медико-тактичні характеристики різних видів катастроф наочно показують,

що у разі катастроф виникають специфічні умови діяльності сил, засобів

та закладів охорони здоров’я. Найтиповішими з них є:

 

Масовість уражень та одночасність їх виникнення (наприклад, Ашгабатський

землетрус, 1948р. – 50 000 поранених; Вірменія, 1988р. – 32 500

поранених; вибух на залізниці в Арзамасі, 1988р. – 840 поранених).

 

Різноманітний характер та важкість уражень (від 20 до 40% важких уражень

хірургічного профілю).

 

Поява незвичайних або таких, що виникають рідко, уражень (радіаційні,

хімічні тощо).

 

За таких обставин визначальним показником ефективності роботи служби

медицини катастроф та охорони здоров’я взагалі є максимальне скорочення

часу від моменту, коли отримано ушкодження, до моменту надання

невідкладної медичної допомоги, що в більшості випадків визначає

подальший перебіг та наслідки ураження.

 

Разом з тим, під час катастрофи виникає низка чинників, які

перешкоджають своєчасному наданню всіх видів медичної допомоги ураженим.

 

До них належать:

 

Руйнування будівель і споруд у містах та населених пунктах, що ускладнює

розгортання та роботу медичних формувань і закладів, які прибувають до

осередку катастрофи.

 

Порушення роботи медичних закладів (їх руйнування, попадання у зони

радіаційного чи хімічного забруднення та втрати серед медичного складу).

 

Погіршення санітарно-епідемічного стану в районі катастрофи, можливість

виникнення масових інфекційних захворювань, ускладнення проведення

санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.

 

Можливе зараження великих територій, джерел питної води, продуктів

харчування радіоактивними та хімічними речовинами, збудниками

інфекційних захворювань.

 

Складність керування роботою сил та засобів охорони здоров’я у районах

катастроф.

 

Потужний психологічний вплив катастрофи та слабка підготовленість до цих

подій не тільки населення, алей медичних працівників.

 

Усі зазначені чинники під час великих катастроф призводять до

невідповідності між потребою у наданні невідкладної медичної допомоги

ураженим та можливістю її надання в оптимальні терміни.

 

У разі НС природного або техногенного походження, як показує практика,

умови для надання ураженим медичної допомоги у повному обсязі у місці

катастроф майже завжди відсутні. Медичних працівників та

лікувально-профілактичних закладів, що збереглися поблизу місця

катастрофи, у більшості випадків явно недостатньо. Передислокація у

стислі терміни необхідної кількості закладів охорони здоров’я практично

неможлива, та й умови для її розгортання, як правило, відсутні. У

зв’язку з цим нині визнано за доцільне розчленувати єдиний процес

(медико-лікарську технологію) надання медичної допомоги та лікування за

місцем та часом, тобто поєднати надання медичної допомоги з евакуацією

за призначенням потерпілих, що складає зміст лікувально-евакуаційного

забезпечення (ЛЕЗ).

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ