UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОтруйні речовини загальноотруйної дiї (лекція)
Автор
РозділВійськова справа, ДПЮ, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6257
Скачало356
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція

 

Отруйні речовини загальноотруйної дiї

 

Отруйні речовини загальноотруйної дії мають здатність одночасно

порушувати функції різних органів і систем організму. До них відносяться

синільна кислота та її солі (ціаніди) і окис вуглецю (чадний газ), який

хоч і не є на озброєнні як бойова отруйна речовина, але отруєння ним

можливі як в мирний так і у воєнний часи.

 

Отруйні речовини загальноотруйної дії, поступаючи в кров, пригнічують

ряд ферментних систем, які беруть участь в окисно-відновних процесах.

Основним наслідком цього є порушення засвоєння кисню тканинами або

гемоглобіном крові, тобто розвиток гіпоксій, відносно яких найбільш

чут-ливою і вразливою є центральна нервова система.

 

1. Синільна кислота

 

Синільна кислота (HCN — ціанистоводнева кислота) та її сіль хлорціан

(СlCN) є на озброєнні ряду країн в якості нетабельних (запасних)

отруйних речовин. Крім того, ці речовини знаходять широке застосування в

промисловості, сільському господарстві, на транспорті. Тому вони можуть

стати причиною отруєнь на виробництві і в побуті.

 

Синільна кислота вперше синтезована шведським вченим Шеєм в 1782 році.

Як бойова отруйна речовина вперше була застосована 1 липня 1916 року на

річці Соммі французами проти німецьких військ, але, внаслідок

недосконалості способів застосування, бойового ефекту досягнути не

вдалося, бо щільність пари синільної кислоти менша за повітря. У Другій

світовій війні синільна кислота як бойова отруйна речовина не

застосовувалась, однак в Німеччині її використовували в концтаборах у

вигляді газів “Циклон-А” і “Циклон-Б” для знищення полонених. Синільна

кислота використовувалась в ірано-іракській війні в комбінації з

іпритом, що сприяло підвищенню токсичності цієї суміші.

 

1.1. Фізико-хімічні властивості

 

Синільна кислота — безколірна, прозора легкорухома рідина, із запахом

гіркого мигдалю, температурою кипіння 26°, замерзання -13,4°С. Відносна

щільність парів у повітрі 0,93, вони погано поглинаються активованим

вугіллям, але добре сорбуються іншими пористими матеріалами, в тому

числі одягом і обмундируванням.

 

Синільна кислота є слабкою кислотою. Взаємодіючи із лугами, вона утворює

ціаніди, сполуки, які за токсичністю та стійкістю не поступаються самій

кислоті.

 

HCN + KOH ? KCN + H2O

 

HCN + NaOH ? NaCN + H2O

 

Реагуючи з хлором, утворює хлорціан, який теж сильно токсичний:

 

 

HCN + Cl2 ? CNCl + HCl

 

Синільна кислота і її солі взаємодіють з колоїдною сіркою або

сірковмісними сполуками, утворюючи нетоксичні продукти роданіди:

 

KCN + S ? KCNS

 

роданід калію

 

Реагуючи із альдегідами чи кетонами, синільна кислота та її солі

утворюють малотоксичні ціангідрини:

 

O

OH

 

//

/

 

R — C + HCN ? R — C — CN

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ