UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОтруйнi речовини задушливої дiї (лекція)
Автор
РозділВійськова справа, ДПЮ, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6103
Скачало238
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція

 

Отруйнi речовини задушливої дiї

 

До отруйних речовин задушливої дії відносяться сполуки, які,

поступаючи в організм інгаляційним шляхом, вибірково уражають органи

дихання і викликають токсичний набряк легень (ТНЛ). Ці отрути були

першим видом хімічної зброї, застосованої під час першої світової війни.

 

До даної групи отруйних речовин відносяться фосген, дифосген, хлор,

хлорпікрин. Всі ці сполуки при інгаляції здатні викликати важкі ураження

органів дихання. Проте динаміка перебігу інтоксикації хлором та

хлорпі-крином відрізняється від картини отруєння фосгеном та дифосгеном.

Від-повідно цьому, перші відносяться до групи сполук швидкої задушливої

дії, а другі — до сповільненої.

 

З групи отруйних речовин задушливої дії в наш час тільки фосген і

дифосген відносяться до табельної хімічної зброї. Хлор, після його

застосу-вання в роки першої світової війни, як бойова отруйна речовина

більше не використовувався. Проте у зв’язку з його широким використанням

в народно-му господарстві, великими запасами на різних хімічно

небезпечних об’єктах, можуть виникати випадки уражень людей цією отрутою

при аваріях, ка-тастрофах та інших надзвичайних ситуаціях. Хлорпікрин,

крім задушливої дії, має чітко виражену властивість подразнювати верхні

дихальні шляхи, що дало підставу віднести його до отруйних речовин

подразливої дії.

 

1. Фізико-хімічні властивості.

 

Всі представники даної групи отруйних речовин застосовуються в газо- чи

пароподібному стані і, завдяки високій щільності, при відсутності вітру

можуть тривалий час утримуватись на місцевості. При слабому вітрі і

рівнинному рельєфі місцевості заражена хмара поширюється вздовж поверхні

землі на відстань до 25-30 км.

 

1.1. Фосген. В назві речовини знайшов відображення спосіб її отри-мання.

Вперше фосген був здобутий англійським хіміком Деві у 1811 році при

взаємодії хлору з окисом вуглецю в присутності сонячного світла — а тому

і назву свою отримав від грецького словосполучення “світлонароджений”.

 

Вперше фосген, як отруйна речовина, був застосований в 1915 році

німецькими військами проти російських. У 1935 році він застосовувався

італійською армією при нападі на Ефіопію, японська армія використовувала

його у війні з Китаєм (1937-1945).

 

Фосген (СОСl2) —- дихлорангідрид вугільної кислоти — безбарвний газ з

характерним запахом гниючих фруктів або прілого сіна. Температура

кипіння 8,2° С, замерзання -118° С, щільність парів за повітрям 3,5. При

нагріванні вище 200° С починається термічний розпад фосгену на СО і CL2.

Висока летючість газу визначає небезпечність його впливу інгаляційним

шляхом. Фосген погано розчиняється у воді (0,8%), добре — в органічних

розчинниках, пально-мастильних матеріалах.

 

Речовина легко гідролізується водою з утворенням нешкідливих про-дуктів:

 

СОСI2 + H2O ? CO + 2HCI.

 

Кипіння прискорює і закінчує гідроліз протягом декількох хвилин. Фосген

легко реагує з усіма лугами:

 

СОСI2 + 4 NaOH ? Na2CO3 + 2H2O + 2NaCl

 

Продукти взаємодії отрути з аміаком і уротропіном токсичних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ