UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСиндром закрепу у дітей. Алгоритм діагностики. Лікування (лекція)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5209
Скачало285
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція

 

Синдром закрепу у дітей. Алгоритм діагностики. Лікування

 

 

ПЛАН ЛЕКЦІЇ.

 

Основна характеристика закрепу, як синдрому, механізм розвитку.

 

Класифікація закрепів.

 

Закрепи функціонального характеру. Діагностика та лікування.

 

Закрепи органічного походження:

 

хвороба Гіршпрунга, клініко-діагностична характеристика, лікування;

 

доліхо-, мегадоліхосигма,

 

доліхо-, мегадоліхоколон,

 

поняття функціонального мегаколону

 

Підходи до лікування закрепів.

 

Ключові слова: закрепи, хвороба Гіршпрунга, мегаколон, мегадоліхосигма.

 

Погляди на причини і механізми розвитку закрепів змінювались в міру

прогресу самої медицини.

 

Існують наступні стандартні діагностичні критерії хронічного закрепу:

 

натужування займає не менше 25% часу дефекації;

 

консистенція щільна у вигляді “комочків”;

 

відчуття неповного звільнення кишківника;

 

два або менше актів дефекації в тиждень.

 

Для постановки діагнозу необхідна наявність двох критеріїв, якщо вони

спостерігаються не менше трьох місяців. Болі живота і рідкий стілець

допускаються, якщо хворий приймає послаблюючі препарати. В протилежному

випадку дані симптоми розглядаються в контексті синдрому подразненої

товстої кишки.

 

Проблема закрепів є досить важливим моментом у визначенні якості життя

дитини. Необхідно відмітити, що майже у 2% випадків серед населення

зустрічається синдром закрепу, причому діти серед усіх пацієнтів

складають 15-20% випадків. Серед пацієнтів проктологічного профілю – у

38% випадків. У більшості випадків закрепи ліквідуються після

нормалізації режиму дня, рухової активності та дієти дитини. І тільки у

5-8% випадків діти вимагають прийому послаблюючих препаратів. Закрепи

частіше зустрічаються у дівчаток.

 

Механізм розвитку закрепів:

 

уповільнення транзиту вмісту по кишківнику;

 

порушення акту дефекації.

 

Два цих механізми можуть одночасно поєднуватись. Пасаж по товстому

кишківнику здійснюється завдяки трьох типів хвиль:

 

швидких низькоамплітудних;

 

рідких високоамплітудних;

 

тонічних.

 

Перший і третій тип хвиль забезпечують сегментарні скорочення, завдяки

яким всмоктується вода і електроліти. Їх відносимо до непропульсивних.

 

Другий тип хвиль – пропульсивні, так як вони можуть утворюватись в

різних відділах товстої кишки, здатні переміщати вміст в дистальному

напрямку на значну віддаль. Регуляція рухової активності ободової кишки

залежить від власної (інтрамуральної) і зовнішньої інервації, впливу

ендокринних факторів і безпосередньо від вмісту кишківника.

 

Кінцево ще не встановлено, одними чи різними рецепторами, провідними

шляхами і медіаторами здійснюються пропульсивні і сегментарні м’язеві

скорочення.

 

Значне місце у розвитку закрепів мають впливи центральної і вегетативної

нервової системи на розвиток хронічних закрепів. Пасаж по товстій кишці

уповільнюється в результаті збільшення неперистальтичних хвиль, що

контролюються симпатичною нервовою системою, або зниження

перистальтичних хвиль, що знаходяться під регулюючим впливом

парасимпатичної нервової системи. При ушкодженні головного мозку (власне

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ