UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСаркоїдоз (лекція)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2555
Скачало223
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція

 

Саркоїдоз

 

Саркоїдоз належить до групи гранулематозів. Причина розвитку саркоїдозу

не встановлена, однак мають значення невідомі фактори, що ведуть до

порушення різних ланок імунітету.

 

Для саркоїдозу властивий ІДС, хворі часто страждають на злоякісні

процеси. Має місце аутоімунний механізм розвитку саркоїдозу. За

генетичну природу саркоїдозу вказує сімейних характер захворювання.

 

Повторні пасажі крові хворих саркоїдозом через морських свінок

викликають у них класичний туберкульоз.

 

Патоморфологічною основою саркоїдозу є епітеліоїдно-гігантоклітинна

гранульома. Вважають, що розвиток гранульом відображає активацію певних

субпопуляцій Т-лімфоцитів.

 

Порушення імунітету характеризується такими змінами:

 

пригнічення Т-системи, дисбаланс субпопуляцій (дефіцит Тс, вел. % Т-О

клітин, Т-О клітини у хворих з саркоїдозом мають властивості моноцитів);

 

збільшення проліферації і посилення активності В-лімфроцитів (підвищення

рівня імуноглобулінів (G, A), збільшується не кількість В-л, а число

імуноглобулін-несучих лімфоцитів. Число Вл зростає в периферичній крові

при активній фазі саркоїдозу;

 

поява антитіл проти лімфоцитів.

 

При саркоїдозі виявлено антитіла до різних вірусів (герпес, краснуха,

кір, парагрип), мікоплазми.

 

Очевидно, зменшення числа Тл в крові зв’язане з міграцією їх в тканини.

В брон-хіальному секреті число Тл перевищує норму. Виявлено прямий

зв’язок між станом Т-системи (ступенем її депресії), важкістю і

активністю саркоїдозу.

 

Паралельно важкості перебігу саркоїдозу відмічаємо ріст Ig E. Підвищений

титр антитіл до антигенів Квейла. Природна резистентність: зростає числа

макрофагів, фагоцитарної активності збережена; підвищена концентрація

лізоциму і комплементу.

 

Аутоантитіл не виявляються. ІК виявляємо при позалегеневій формі

саркоїдозу.

 

Лімфопенія. Лейкотоксична активність моноцитів пригнічена. Дослідження

сімейних випадків саркоїдозу встановило, що захворювання частіше

розвиваються серед одностатевих родичів, частіше є мама-дитина, ніж

“батько-дитина”, частіше монозіготні, ніж дизиготні блізнюки.

 

Для саркоїдозної гранульоми характерно:

 

відсутність неспецифічної ексудативної реакції;

 

наявність периферичної мононуклеарної зони із лімфоцитів і лімфобластів;

 

відсутність в центрі творожистого некрозу;

 

ранній розвиток кільцевидного склерозу з гіалінозом у зоні бластних

клітин.

 

Класифікація ЦНДУТ (Москва), 1975 р., А.Е. Рабухін.

 

А. Саркоїдоз внутрішньогрудних лімфовузлів.

 

Саркоїдоз легень і внутрішньогрудних лімфовузлів.

 

Саркоїдоз легень.

 

Саркоїдоз органів дихання у поєднанні з ураженням інших органів.

 

Генералізований саркоїдоз.

 

Б фаза:

 

- активна (активність процесу у вперше виявлених, загострення);

 

регресії (затихання);

 

стабілізації (фіброзування).

 

Перебіг: абортивний,

 

уповільнений,

 

прогресуючий,

 

хронічний (без ознак регресії і прогресування).

 

Ускладнення: стеноз бронха (компресійний фіброзно-рубцевий),

 

ателектаз,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ