UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСучасні підходи до гемотерапії у педіатричній практиці. ДВЗ-синдром: патогенез, клініка, діагностика, тактика лікування (лекція)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7478
Скачало280
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція

 

Сучасні підходи до гемотерапії у педіатричній практиці. ДВЗ-синдром:

патогенез, клініка, діагностика, тактика лікування

 

МЕТА: удосконалити знання лікарів-інтернів з питань трансфузії

компонентів крові у педіатричній практиці, діагностики, профілактики та

лікування ДВЗ-синдрому у дітей.

 

ПЛАН ЛЕКЦІЇ.

 

Вступ.

 

Проблеми гемотрансфузії у педіатричній практиці.

 

Особливості гемотрансфузій у педіатричній практиці.

 

Переливання компонентів крові:

 

еритроцитарної маси;

 

тромбоцитарної маси;

 

концентрату лейкоцитів;

 

плазми;

 

методи переливання крові та її компонентів.

 

Реакції та ускладнення при переливанні компонентів крові.

 

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові: причини,

патогенез, клініка, діагностика, лікування.

 

Ключові слова: трансфузіологія, компоненти крові, система гомеостазу,

терапія.

 

Трансфузіологія, як наука про переливання крові, пройшла довгий та

складний шлях свого розвитку, на якому залежно від розвитку та успіху

суміжних областей знань багато чого змінилося:

 

відкриття методів стабілізації крові;

 

групи крові, резус-фактор, що дало змогу зберегти життя людям гострими

та токсичними крововтратами;

 

в результаті цього у практичній медицині різко розширились показання до

гемотрансфузії у різних галузях. Не оправдані гемотрансфузії з метою

стимуляції, дезинтоксикації, парентерального харчування. При цьому не

тільки немає лікувального ефекту, але часто і небезпечно:

 

хворий отримує крім еритроцитів небажані і непотрібні для нього

лейкоцити, тромбоцити, білки, інші компоненти;

 

ізоантитіла, антигени, що зумовлює аллоімунізацію з утворенням антитіл,

що є причиною посттрансфузійних реакцій;

 

останнє складає небезпеку і для наступного покоління при необхідності

геморагічних трансфузій (переливання дівчаткам резус-несумісної крові).

 

Досягнення останніх десятиліть в галузі консервації і фракціювання крові

на компоненти, поглиблене вивчення функції клітин крові, позитивний

клінічний досвід лікувального застосування гемотрансфузій показало, що

положення про переливання цільної крові як “провідний метод гемотерапії

і має різнобічну дію” є невірним. Тому зараз у лікувальній практиці

прийнята тактика компонентної гемотерапії (табл. №1).

 

Таблиця № 1

 

Класифікація гемотрансфузійних середовищ і кровозамінників

 

Консервована кров

 

Клітинні компоненти Плазма Препарати плазми

 

“Модифікована кров”

 

Еритроцитарна маса

 

Еритроцитарна завись

 

Еритроцитана маса,

 

збіднена лейкоцитами і тромбоцитами

 

Еритроцитарна маса розморожена і відмита

 

Концентрат тромбоцитів

 

Концентрат лейкоцитів Плазма нативна

 

Плазма свіжозаморожена

 

Плазма антигемофільна

 

Плазма імунна

 

Плазма антистафілококова

 

Плазма ліофілізована Комплексної дії:

 

альбумін (5,10,20% р-н)

 

протеїн

 

Гемостатичної дії:

 

кріопреципітат

 

концентрат V фактора

 

концентрат VІІ фактора

 

концентрат VІІІ фактора

 

концентрат Х фактора

 

концентрат ХІ фактора

 

концентрат ХІІ фактора

 

протромбіновий комплекс (PPSB, РСС)

 

фібриноген (фактор І)

 

фібринолізин

 

тромбін

 

гемостатична губка

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ