.

Гострі респіраторні вірусні інфекції: етіологія, патогенез, особливості клініки, діагностики, перебігу. Диференціальна діагностика. Ускладнення,

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
627 9993
Скачать документ

Лекція

Гострі респіраторні вірусні інфекції: етіологія, патогенез,
особливості клініки, діагностики, перебігу. Диференціальна
діагностика. Ускладнення, принципи лікування. Псевдокруп: клініка,
перебіг, діагностика, диференціальна діагностика, принципи лікування

МЕТА: удосконалити знання лікарів–педіатрів про причини, механізми
розвитку та

особливості клініки, перебігу ГРВІ залежно від етіології,
ураження

респіраторного тракту у дітей різних вікових груп та
принципи

диференційованого лікування їх.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Вступ. Актуальність проблеми гострих вірусних інфекцій у дітей.

Нозологічні одиниці: грип, парагрип, аденовірусна інфекція,
респіраторно-синтиціальні інфекції, мікст-інфекція, ін., спільні риси,
відмінності.

Грип: характеристика, епідеміологія, клініка, діагностика,
диференціальна діагностика, лікування, профілактика.

Парагрип. Синдром крупу, клініка, діагностика, лікування, профілактика.

Аденовірусна інфекція та інші. Коротка характеристика, клініка,
діагностика, лікування, профілактика.

Ключові слова: вірусна інфекція, діти, дихальні шляхи, обструкція, грип,
аденовірусна

Інфекція, несправжній круп, діагностика,
лікування .

ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ.

ГРВІ об’єднують велику групу етіологічно неоднорідних вірусних хвороб,
які характеризуються загальним інтоксикаційним синдромом і переважним
ураженням слизових оболонок дихальних шляхів.

До основних ГРВІ належать: грип, парагрип, аденовірусна інфекція,
респіраторно-синтиціальна інфекція, риновірусна інфекція, а також деякі
типи ентеровірусів, ВЗГ І ти-пу, мікоплазмова інфекція, і ще 30% ГРВІ
залишаються неіндентифікованими.

Практично всі простудні захворювання є вірусної етіології. Структура
ГРВІ зале-жить від епідситуації, пори року.

Діти перших місяців життя хворіють рідко, бо знаходяться у відносній
ізоляції і мають пасивний імунітет ( від матері). Повторні ГРВІ
сприяють зменшенню імунітету дитини, формуванню хронічних вогнищ
інфекції, сприяють алергізації організму, порушу-ють календар щеплень,
затримують психомоторний і фізичний розвиток дитини.

Джерелом ГРВІ найчастіше є дорослі або діти з дитячих колективів.

Спільні риси усіх ГРВІ:

– ураження слизових дихальних шляхів (катар ВДШ);

– зменшення місцевого імунітету;

– ослаблення неспецифічних факторів захисту;

– виражені симптоми інтоксикації;

– гарячка.

Специфічні клінічні симптоми:

– грип – специфічна грипозна інтоксикація;

– аденовірусна інфекція – ураження лімфоїдної тканини, печінки,

селезінки, кон’юнктиви;

– парагрип – синдром крупу;

-респіраторно-синтиціальна інфекція – обструктивний синдром

(бронхіт, бронхіоліт );

– риновірусна інфекція – без інтоксикації, слизовий риніт.

Місце переважної локалізації ГРВІ: грип- трахея, парагрип – гортань,
респіраторно-синтиціальна інфекція – дрібні бронхи і бронхіоли,
аденовірусна – носоглотка, альвеоли, риновірусна – носова порожнина. На
висоті хвороби – поширення на усі верхні дихальні шляхи та на нижні
дихальні шляхи. У дітей в цілому значно частіше виникає синдром крупу
при ГРВІ будь-якої етіології, в т. ч. вірусно-бактеріальної
мікст-інфекції. Синдром крупу при ГРВІ – діти молодші трьох років, що
зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями:

-гортань має форму лійки, її хрящі – м’які, еластичні;

-надгортанник вузький і витягнутий,

-короткі голосові складки,

-у підслизовому шарі багато сполучної тканини, лімфатичних і

кровоносних судин, слизових залоз.

Це сприяє швидкому набряку слизової і голосових зв’язок.

Компоненти стенозу гортані і трахеї:

-набряк;

-інфільтрація слизової;

-спазм м’язів;

-гіперсекреція і скупчення слизово-гнійних виділень;

Все це збільшує опір верхніх дихальних шляхів, посилює брохоспазм,
викликає обтурацію бронхів, що веде до ателектазів. А це в свою чергу до
паренхіматозної дихальної недостатності.

Морфологія – набряк підскладкового простору ( від голосових зв’язок до
трахеї ( гортань).

Клініка: раптово вночі з’являється приступ кашлю, задухи.

Синдроми: – ГРЗ – стеноз гортані (лаючий кашель, першіння);

гостра дихальна недостатність (інспіраторна задишка, ціаноз,

ослаблення дихальних шумів);

І ступінь: неспокій, захриплість, лаючий кашель,
задовільний стан, в неспокої –

компенсований втягнення податливих ділянок грудної клітки;

ІІ ступінь: постійний неспокій, задишка, участь в
акті дихання допоміжних (субкомпенсований) м’язів, Рs –140-160 уд./хв.,
гіпертермія, метаболічний

ацидоз;

ІІІ ступінь: стан тяжкий, різко затруднений вдох,
холодний піт, тотальний (декомпенсований) ціаноз, може бути дефіцит
Рs, Рs –160уд./хв.і >, Р О2 ~???- - ? вогнищева або сегментарна пневмонія, менінгіт, менінго-енцефаліт, енцефаліт, невралгії, неврит, полірадікулоневрит, міокардит, отит. Особливості у новонароджених: поступовий початок з легкого підвищення температури, мінімальна або відсутня грипозна інтоксикація, блідість, відмова від їжі, зменшення маси тіла, слабі катаральні явища, часте блювання. У дітей 1 ого року життя: рідко є круп, немає сегментарного ураження легень, тяжкий перебіг за рахунок приєднання бактеріальної інфекції, що веде до ускладнень і підвищення летальності в 3 рази. Перебіг у дітей 1-3 років життя особливо тяжкий ( інтоксикація, ураження ЦНС, менінго-енцефальний синдром) часті сегментарні ураження легень, синдром крупу, астматичний синдром. Ускладення: гнійний отит, синусит, вогнищева пневмонія. Діагностика: 1) АГ у змиві з носоглотки, 2) люмінісцентна мікроскопія відбитків, 3) серологія РГГА, парні сироватки ( збільшення титру в 4 рази). Лікування: ліжковий режим, ізоляція. Госпіталізація: при тяжкій і гіпертоксичній формі; при ускладненнях, які загрожують життю; по соціально-епідемічних показаннях. Прибирання, дієта. Етіотропне лікування: амантадин, ремантадин 50 мг х 3 р. 2 дні ( старшим), протигрипозний Іg ЛІТЕРАТУРА: Учайкин В.Ф. Руководство по инфекционным болезням у детей.- М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. –809 с. Михайлова А.М., Трішкова Л.О., Крамарєв, С.О., Кочеткова О.М. Інфекційні хвороби у дітей. – К.: Здоров’я, 1998. – 418с. Турьянов М.Х., Царьгородцев А.Д., Лобзин Ю.В. Инфеционные болезни. – М: ГЕОТАР Медицина, 1998. –ISBN 5 – 88816 –022-9-319с. Васильев В.С., Комар В.И., Циркунов В.М. Практика инфекциониста. Издание 2ое. – Минск « Высшая школа». 1994. –495с. Ямонд Р., Роуланд Х., Уэлсби Ф. Инфекционные болезни. Пер. с англ. – М.:, Mosby-Wolge. – Практика ( совместное издание ), 1998. –439с., 513 илл. Сушко Е.Г. Матвеев В.А., Тупкова Л.М. Инфекционные болезни у детей. –Минск « Вышейша школа», 1997.-333с. Наказ № 276 выд 31.10.2000р. Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні. PAGE 7

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020