Лекція
Гострі респіраторні вірусні інфекції: етіологія, патогенез,
особливості клініки, діагностики, перебігу. Диференціальна
діагностика. Ускладнення, принципи лікування. Псевдокруп: клініка,
перебіг, діагностика, диференціальна діагностика, принципи лікування
МЕТА: удосконалити знання лікарів–педіатрів про причини, механізми
розвитку та
особливості клініки, перебігу ГРВІ залежно від етіології,
ураження
респіраторного тракту у дітей різних вікових груп та
принципи
диференційованого лікування їх.
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
Вступ. Актуальність проблеми гострих вірусних інфекцій у дітей.
Нозологічні одиниці: грип, парагрип, аденовірусна інфекція,
респіраторно-синтиціальні інфекції, мікст-інфекція, ін., спільні риси,
відмінності.
Грип: характеристика, епідеміологія, клініка, діагностика,
диференціальна діагностика, лікування, профілактика.
Парагрип. Синдром крупу, клініка, діагностика, лікування, профілактика.
Аденовірусна інфекція та інші. Коротка характеристика, клініка,
діагностика, лікування, профілактика.
Ключові слова: вірусна інфекція, діти, дихальні шляхи, обструкція, грип,
аденовірусна
Інфекція, несправжній круп, діагностика,
лікування .
ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ.
ГРВІ об’єднують велику групу етіологічно неоднорідних вірусних хвороб,
які характеризуються загальним інтоксикаційним синдромом і переважним
ураженням слизових оболонок дихальних шляхів.
До основних ГРВІ належать: грип, парагрип, аденовірусна інфекція,
респіраторно-синтиціальна інфекція, риновірусна інфекція, а також деякі
типи ентеровірусів, ВЗГ І ти-пу, мікоплазмова інфекція, і ще 30% ГРВІ
залишаються неіндентифікованими.
Практично всі простудні захворювання є вірусної етіології. Структура
ГРВІ зале-жить від епідситуації, пори року.
Діти перших місяців життя хворіють рідко, бо знаходяться у відносній
ізоляції і мають пасивний імунітет ( від матері). Повторні ГРВІ
сприяють зменшенню імунітету дитини, формуванню хронічних вогнищ
інфекції, сприяють алергізації організму, порушу-ють календар щеплень,
затримують психомоторний і фізичний розвиток дитини.
Джерелом ГРВІ найчастіше є дорослі або діти з дитячих колективів.
Спільні риси усіх ГРВІ:
– ураження слизових дихальних шляхів (катар ВДШ);
– зменшення місцевого імунітету;
– ослаблення неспецифічних факторів захисту;
– виражені симптоми інтоксикації;
– гарячка.
Специфічні клінічні симптоми:
– грип – специфічна грипозна інтоксикація;
– аденовірусна інфекція – ураження лімфоїдної тканини, печінки,
селезінки, кон’юнктиви;
– парагрип – синдром крупу;
-респіраторно-синтиціальна інфекція – обструктивний синдром
(бронхіт, бронхіоліт );
– риновірусна інфекція – без інтоксикації, слизовий риніт.
Місце переважної локалізації ГРВІ: грип- трахея, парагрип – гортань,
респіраторно-синтиціальна інфекція – дрібні бронхи і бронхіоли,
аденовірусна – носоглотка, альвеоли, риновірусна – носова порожнина. На
висоті хвороби – поширення на усі верхні дихальні шляхи та на нижні
дихальні шляхи. У дітей в цілому значно частіше виникає синдром крупу
при ГРВІ будь-якої етіології, в т. ч. вірусно-бактеріальної
мікст-інфекції. Синдром крупу при ГРВІ – діти молодші трьох років, що
зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями:
-гортань має форму лійки, її хрящі – м’які, еластичні;
-надгортанник вузький і витягнутий,
-короткі голосові складки,
-у підслизовому шарі багато сполучної тканини, лімфатичних і
кровоносних судин, слизових залоз.
Це сприяє швидкому набряку слизової і голосових зв’язок.
Компоненти стенозу гортані і трахеї:
-набряк;
-інфільтрація слизової;
-спазм м’язів;
-гіперсекреція і скупчення слизово-гнійних виділень;
Все це збільшує опір верхніх дихальних шляхів, посилює брохоспазм,
викликає обтурацію бронхів, що веде до ателектазів. А це в свою чергу до
паренхіматозної дихальної недостатності.
Морфологія – набряк підскладкового простору ( від голосових зв’язок до
трахеї ( гортань).
Клініка: раптово вночі з’являється приступ кашлю, задухи.
Синдроми: – ГРЗ – стеноз гортані (лаючий кашель, першіння);
гостра дихальна недостатність (інспіраторна задишка, ціаноз,
ослаблення дихальних шумів);
І ступінь: неспокій, захриплість, лаючий кашель,
задовільний стан, в неспокої –
компенсований втягнення податливих ділянок грудної клітки;
ІІ ступінь: постійний неспокій, задишка, участь в
акті дихання допоміжних (субкомпенсований) м’язів, Рs –140-160 уд./хв.,
гіпертермія, метаболічний
ацидоз;
ІІІ ступінь: стан тяжкий, різко затруднений вдох,
холодний піт, тотальний (декомпенсований) ціаноз, може бути дефіцит
Рs, Рs –160уд./хв.і >, Р О2 ~???-
-
? вогнищева або сегментарна пневмонія,
менінгіт, менінго-енцефаліт, енцефаліт,
невралгії, неврит, полірадікулоневрит,
міокардит, отит.
Особливості у новонароджених: поступовий початок з легкого підвищення
температури, мінімальна або відсутня грипозна інтоксикація, блідість,
відмова від їжі, зменшення маси тіла, слабі катаральні явища, часте
блювання.
У дітей 1 ого року життя: рідко є круп, немає сегментарного ураження
легень, тяжкий перебіг за рахунок приєднання бактеріальної інфекції, що
веде до ускладнень і підвищення летальності в 3 рази.
Перебіг у дітей 1-3 років життя особливо тяжкий ( інтоксикація, ураження
ЦНС, менінго-енцефальний синдром) часті сегментарні ураження легень,
синдром крупу, астматичний синдром. Ускладення: гнійний отит, синусит,
вогнищева пневмонія.
Діагностика: 1) АГ у змиві з носоглотки,
2) люмінісцентна мікроскопія відбитків,
3) серологія РГГА, парні сироватки ( збільшення
титру в 4 рази).
Лікування: ліжковий режим, ізоляція. Госпіталізація: при тяжкій і
гіпертоксичній формі; при ускладненнях, які загрожують життю; по
соціально-епідемічних показаннях. Прибирання, дієта.
Етіотропне лікування:
амантадин, ремантадин 50 мг х 3 р. 2 дні ( старшим),
протигрипозний Іg ЛІТЕРАТУРА:
Учайкин В.Ф. Руководство по инфекционным болезням у детей.- М.: ГЭОТАР
Медицина, 1998. –809 с.
Михайлова А.М., Трішкова Л.О., Крамарєв, С.О., Кочеткова О.М. Інфекційні
хвороби у дітей. – К.: Здоров’я, 1998. – 418с.
Турьянов М.Х., Царьгородцев А.Д., Лобзин Ю.В. Инфеционные болезни. – М:
ГЕОТАР Медицина, 1998. –ISBN 5 – 88816 –022-9-319с.
Васильев В.С., Комар В.И., Циркунов В.М. Практика инфекциониста. Издание
2ое. – Минск « Высшая школа». 1994. –495с.
Ямонд Р., Роуланд Х., Уэлсби Ф. Инфекционные болезни. Пер. с англ. –
М.:, Mosby-Wolge. – Практика ( совместное издание ), 1998. –439с., 513
илл.
Сушко Е.Г. Матвеев В.А., Тупкова Л.М. Инфекционные болезни у детей.
–Минск « Вышейша школа», 1997.-333с.
Наказ № 276 выд 31.10.2000р. Про порядок проведення профілактичних
щеплень в Україні.
PAGE 7
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
