UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГормони підшлункової, щитовидної та прищитовидних залоз (лекція)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5489
Скачало316
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція на тему:

 

Гормони підшлункової, щитовидної та прищитовидних залоз

 

План:

 

Морфо-функціональні особливості підшлункової залози.

 

Гормони підшлункової залози, механізм дії та патофізіологічні аспекти.

 

Гормони щитовидної залози, механізм дії та патофізіологічні аспекти.

 

Гормони прищитовидної залози, механізм дії та патофізіологічні аспекти.

 

Клітини, які продукують гормони, сконцентровані в підшлунковій залозі у

вигляді острівців, що були відкриті ще в 1869 році П. Лангергансом.

Таких острівців у дорослої людини нараховується від 170 тисяч до 2

мільйонів, але їхня загальна маса не перевищує 1,5 % від маси всієї

залози. Серед клітин острівців є шість різних видів, коже з них,

імовірно, виконує свою певну функцію.

 

Питання про продукцію інших гормонів (ліпокаїна, ваготоніна,

центропнеїна) – поки що залишається відкритим. Підшлункова залоза

привертає величезну увагу фізіологів і лікарів насамперед завдяки тому,

що вона продукує інсулін — один з найважливіших гормонів організму, що

регулює рівень цукру в крові. Недостатність цього гормону приводить до

розвитку цукрового діабету — хвороби, якою страждають близько 70

мільйонів людей.

 

Інсулін. Перші дані про нього були отримані в 1889 р. - видаливши в

собаки підшлункову залозу, Мерінг і Мінковскі знайшли, що на наступний

ранок після операції тварина була уся обліплена мухами. Вони догадалися,

що сеча собаки містить цукор. У 1921 р. Бантінг і Бест виділили інсулін,

що в наступному був використаний для введення хворим. За ці роботи вчені

були визнані гідними Нобелівської премії. У 1953 р. була розшифрована

хімічна структура інсуліну.

 

Інсулін складається з 51 амінокислотного залишку, розміщених у двох

субодиницях (А і В), що зв'язані між собою двома сульфідними містками.

Найбільш близький по амінокислотному складі до інсуліну людини – інсулін

свині. Молекула інсуліну має вторинну і третинну структури і містить у

своєму складі цинк. Про процес синтезу інсуліну докладно викладено вище.

Секреторна активність В-клітин острівців Лангерганса підвищується під

впливом парасимпатичних впливів (блукаючий нерв), а також при участі

таких речовин як глюкоза, амінокислоти, кетонові тіла, жирні кислоти,

гастрин, секретин, холецистокінін-панкреозимін, що здійснюють свій ефект

через відповідні специфічні рецептори В-клітин. Пригнічують продукцію

інсуліну симпатичні впливи, адреналін, норадреналін (за рахунок

активації (?-адренорецепторів В-клітин) і гормона росту. Метаболізм

інсуліну відбувається в печінці і нирках під впливом ферменту

глютатіон-інсулин-трансгідролази.

 

Інсулінові рецептори знаходяться на поверхневій мембрані клітин-мішеней.

При взаємодії інсуліну з рецептором утворюється комплекс «гормон +

рецептор»; він занурюється в цитоплазму, де під впливом лізосомальних

ферментів розщеплюється; вільний рецептор знову повертається на поверхню

клітки, а інсулін здійснює свій ефект. Основними клітинами-мішенями для

інсуліну є гепатоцити, міокардіоцити, міофібрили, адипоцити, тобто

гормон діє переважно в печінці, серці, кісткових м'язах і жировій

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ