UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАстрономічні основи календаря (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6736
Скачало842
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Астрономічні основи календаря

 

Відлічувати окремі проміжки часу люди вже здавна могли саме тому, що в

навколишньому світі є декілька явищ, які періодично повторюються. Так,

оскільки є зміна дня й ночі, то склалося уявлення про добу як найкоротшу

календарну одиницю часу. Далі, Місяць ритмічно змінює свій зовнішній

вигляд (кажуть: змінює своє фази). І – тривалість цього явища стала

астрономічним прообразом місяця календарного. Нарешті, зміна пір року

дала людям рік календарний.

 

а) Доба: Доба – це проміжок часу між двома послідовними моментами

перебування Сонця найглибше під горизонтом. Кажемо й так: доба триває

від півночі до півночі. І ми ділимо її на 24 години.

 

В минулому деякі народи мали й інші способи відліку початку доби. Як

ось, у євреїв, згідно з Біблією: «і був вечір, і був ранок - день

перший» (Буття 1:5), ця традиція зберігається в християн і тепер у

богослужбовій практиці.

 

б) Місяць. За зміною фаз Місяця люди віддавна слідкували дуже ретельно.

Тож не випадково у давніх греків «мене» – це Місяць, а «мен» – місяць

календарний, у римлян «mensis» – також місяць як проміжок часу і

«mensura» – міра! Маємо наглядні приклади того ж і в англійській мові -

відповідно Мооn і month, у німецькій Моnd та Моnat. В українській мові і

небесне світило і календарний відрізок часу мають одну і ту ж назву!

 

Свій зовнішній вигляд Місяць повторює в середньому через кожні S =

29,53059 доби (рис. 1). Цей проміжок часу S названо синодичним місяцем –

від гр. «синодос» – зближення, тут мають на увазі регулярне зближення

Місяця з Сонцем при його швидшому пересуванні «на небі», на тлі зір.

Латинською мовою таке зближення має назву кон’юнкція. У цей момент

Місяць перебуває між Землею і Сонцем, проскакуючи то «вище», то «нижче»

від нього. Але від двох до п’яти разів за рік він («для землян»)

повністю або частково закриває своїм диском Сонце і тоді трапляється

повне чи, відповідно, часткове затемнення Сонця.

 

Перша поява вузького серпа Місяця на вечірньому небі називається

неоменією (дослівно з гр. «новий Місяць»). Саме від неоменії було зручно

вести облік днів у місяці. На сьомий день Місяць вже має форму півкруга.

Це -перша чверть. Приблизно через 8 діб після цього Місяць вже займає

положення прямо протилежне до Сонця (Сонце заходить, Місяць сходить, і

навпаки), тоді маємо повню, тобто повний місяць. Через 7 днів після

повні настає третя чверть, Місяць сходить після півночі. Ще через 8 діб

настає чергова кон’юнкція і цикл розпочинається знову.

 

Використання зміни фаз Місяця для лічби часу було пов’язане з деякими

труднощами. Передусім тривалість синодичного місяця упродовж року буває

то довшою, то коротшою від вказаного вище середнього значення навіть на

1–6 годин. Тому неоменія (чи повня) може настати навіть на 14 годин

швидше, або пізніше, від середньої очікуваної появи «молодого»

(відповідно повного) Місяця (тобто – “календарно” – настати на добу

швидше або ж запізнитися на один день). До того ж особливості руху

Місяця навколо Землі такі, що наприкінці зими і весною «молодий Місяць»

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ