UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГомеостатична функція нирок (лекція)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6188
Скачало303
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція на тему:

 

Гомеостатична функція нирок

 

План:

 

Роль нирок в осмо- і волюморегуляції.

 

Роль нирок в регуляції іонного складу крові.

 

Роль нирок в регуляції кислотно-лужної рівноваги.

 

Екскреторна функція нирок.

 

Енкреторна функція нирок.

 

Метаболічна функція нирок.

 

Принципи регуляції функції нирок.

 

Склад сечі.

 

Механізм сечовипускання.

 

Видалення нирки. Штучна нирка.

 

Вікові особливості системи виділення.

 

Для підтримання нирками сталого об?єму і складу внутрішнього

середовища існують спеціальні системи складу рефлекторної регуляції, що

включають специфічні рецептори, аферентні шляхи і нервові центри, де

проходить переробка інформації. Команди до нирки поступають по

еферентних нервах чи гуморальним шляхом.

 

В цілому перебудування роботи нирки , її пристосування до постійно

змінних умов визначається впливом на гуморальний, гломерулярний та

канальцевий аппарат аргінінвазопресину (антиріуретичного гормону АДГ),

альдостерону, паратгормону та ряду інших гормонів.

 

Роль нирок в осмо- і волюморегуляції.

 

Нирки є основним органом осморегуляції. Вони забезпечують виведення

надлишку води із організму у вигляді гіпотонічної сечі при збільшеному

вмісті води (гіпергідратація) чи економлять воду і екскретують сечу,

гіпертонічну по відношенню до крові, при обезводненні організму

(дегідратація).

 

Після вживання води чи при її надлишку в організмі понижується

концентрація розчинних осмотично активних речовин в крові і знижується

її осмоляльність. Це зм енщує активність центральних осморецепторів,

що розташовані в області супраоптичного ядра гіпоталамуса, а також

переферійних осморецепторів, які є в печінці, нирці і інших органах,

котрі сприяють зниженню секреції АДГ нейрогіпофізу і збільшенню

виділення води ниркою. Центральні осморецептори відкрив англійський

фізіолог Мерней (1947), а уявлення про осморегулюючий рефлекс і

переферійні осморецептори розробив А.Г.Гінецинський.

 

При обезводненні організму і введенні в судинне русло гіпертонічного

розчину NaCl збільшується концентрація осмотично активних речовин в

плазмі крові, збуджуються осморецептори, підсилюється секреція, АДГ,

зростає всмоктування води в канальцях, зменшується сечовиділення і

виділяється осмотично концентрована сеча. В експерименті було доказано,

що крім осморецепторів, секреція АДГ стимулюють натріорецептори. При

введенні в область ІІІ шлуночку мозку гіпертонічного розчину NaCl

спостерігається антидіурез, якщо ж вводити в те ж місце гіпертонічний

розчин сахарози, то сечовиділення не зменшується.Осморецептори

високочутливі до зсувів концентрації осмотично активних речовин в плазмі

крові. При збільшенні концентрації в плазмі осмотично активних речовин

на 1% концентрація аргінін- вазопресину зростає на 1 кг/мл. Підвищення

концентрації осмотично активних речовин на 1 мосмоль/кг H2O

викликаєзавдяки АДГ збільшення осмотичної концентрації сечі майже на

100 мосмоль/кг Н2О, а перехід стану водного діурезу до максимального

осмотичного концентрування сечі потребує 10-кратного збільшення

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ