UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗакони подразнення збудливих тканин. дія постійного струму на тканини (лекція)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8997
Скачало357
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція на тему:

 

Закони подразнення збудливих тканин. дія постійного струму на тканини

 

План лекції

 

Закони подразнення збудливих тканин.

 

Співвідношення фаз потенціалу дії і збудливості

 

Методи дослідження збудливості нервів і м’язів.

 

Закони дії постійного струму на тканини.

 

Перш ніж розглянути ці закони, необхідно пригадати, яким чином

відбувається збудження, тобто, за яких умов тканина здатна

відповідати на дію подразника збудженням.

 

Три зауваження:

 

1. В ряді збудливих тканин величина мембранного потенціалу за часом

непостiйна - вона періодично знижується і самостійно досягає КРД, в

результаті чого виникає спонтанне збудження (автоматiя). Це характерно

для водіїв ритму серця, для деяких гладких м'язів, наприклад, м'язів

матки.

 

2. Коли на тканину діє подразник (пiдпорогової сили), то він може

викликати зміну КРД. Наприклад, тривала пiдпорогова деполяризацiя

призводить до того, що КРД змінюється: наприклад, у вихідному станi він

складає -50 мВ, а в результаті тривалої деполяризацiї він стає рівним

-40 або -30 мВ. У такій ситуації викликати збудження стає тяжко. В

цілому, це явище одержало назву акомодації збудливої тканини. Воно

лежить в основі закону градієнту (не плутати з поняттям «акомодація

ока»).

 

3. Для збудження тканини необхідна наявність адекватного зовнішнього

подразника (виняток - тканини, що володіють автоматiєю). Такими

подразниками в природних умовах можуть бути нервовий імпульс, виділення

медiатора. В цілому, у фізіології говорять про два види подразників -

адекватних і неадекватних. Адекватні подразники - це такі впливи, що «у

малих дозах» здатні викликати збудження (тканина в процесі еволюції до

них пристосована). Наприклад, квант світла для фоторецептора, нервовий

імпульс для синапса. Неадекватний подразник теж здатний викликати

збудження, але для цього він повинний бути використаний у великих

«дозах», в результаті, чого тканина може пошкоджуватись.

 

Для того, щоб подразник викликав збудження, він повинний бути: 1.

достатньо сильним (закон сили), 2. достатньо тривалим (закон часу), 3.

достатньо швидко наростати (закон градієнту). Якщо ці умови не

дотримуються, то збудження не відбувається. Розглянемо докладніше ці

закони подразнення і наслідки, що з них випливають.

 

Закон сили. Щоб виникло збудження, подразник повинний бути достатньо

сильним - граничним або вище граничного. Звичайно під терміном «поріг»

розуміють мінімальну сила подразника, що здатна викликати збудження.

Наприклад, щоб викликати збудження нейрона при МП = -70 мВ і КРД = -50

мВ, гранична сила повинна бути рівною -20 мВ. Цей закон розглядає також

залежність амплітуди відповіді збудливої тканини від сили подразника

(подразник по силі нижче граничної величини, дорівнює або вище її). Для

поодиноких утворень (нейрон, аксон, нервове волокно) ця залежність

характеризується законом «все або нічого». Наприклад, реєструється

відповідь тканини - потенціал дії аксона. В якості параметра відповіді

візьмемо його амплітуду. Нехай величина подразника складає 10 мВ,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ