UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГостра кишкова непрохідність (лекція)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8735
Скачало693
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція на тему:

 

Гостра кишкова непрохідність

 

Гостра кишкова непрохідність – це синдром, який характеризується

порушенням проходження кишкового вмісту по шлунково-кишковому тракту

(ileus). Кишкова непрохідність частіше зустрічається у чоловіків 60

років. Виняток складає злукова кишкова непрохідність, яка частіше

зустрічається у жінок. Якщо у 50-ті роки минулого століття частіше

зустрічалась кишкова непрохідність зумовлена скрутом і вузлоутворенням

тонких кишок, то на сьогодні – злукова та обтураційна (спричинена

пухлинами). Сьогодні ГКН складає 1,5-2 % від усіх ургентних хворих.

Летальність при цій патології коливається від 5 до 30 % і залежить від

термінів оперативного лікування, кваліфікації хірурга, віку та супутньої

патології хворих.

 

За походженям є вроджена і набута ГКН.

 

За станом прохідності кишкового вмісту: повна і часткова.

 

За клінічним перебігом: гостра і хронічна.

 

За причинним фактором: механічна і динамічна.

 

До механічної ГКН відносять:

 

странгуляційну ГКН (порушення кровопостачання, веностаз): защемлення,

скрут, вузлоутворення;

 

обтураційну ГКН (пухлина, чужорідне тіло, клубок глистів, копростаз,

стиснення зовні);

 

змішану ГКН (інвагінація, злукова ГКН).

 

До динамічної ГКН:

 

спастичну (неврогенна, істерична, отруєння окисом цинку, свинцю,

миш’яку, нікотину, грибами);

 

паралітичну (перитоніт, ушкодження спинного мозку, отруєння та ін.);

 

До гемостатичної ГКН: емболічна, тромботична, травматична.

 

За рівнем непрохідності розрізняють високу ГКН (тонкокишкову) та низьку

ГКН (тонко- та товстокишкову).

 

При гострій обтураційній кишковій непрохідності, починаючи чи від місця

перешкоди проксимально кишечник роздувається переповнюється кишковим

вмістом і газами. Стінка набрякає, потім стоншується, в ній виникають

крововиливи, тромбози дрібних судин (вен), що призводить до некрозу.

 

Для странгуляційної ГКН характерним є швидке порушення кровообігу,

лімфовідтоку і альтеративно-деструктивні процеси. Найбільш виражені

зміни є в місцях стиснення (странгуляційних ліній). Макроскопічно

уражена петля спочатку синювато-червона, а через 20-24 години стає

чорною з наявними крововиливами та тромбованими венами. В місці

странгуляційної лінії зміни проходять в п’ять стадій:

 

 

стиснення всіх країв з малокрів'ям;

 

розтиснення, некроз слизової, витончення підслизового шару та деформація

м'язових волокон;

 

руйнування м'язових волокон;

 

передперфоративний стан серозної оболонки;

 

перфорація серозної оболонки.

 

Перерозтягнена привідна кишка стоншується, в ній наступає капілярний

стаз, крововиливи, які уже через 20-24 години розповсюджуються від

місця стиснення на 40-60 см. Деструктивні зміни відвідної петлі кишки

нижче місця ураження простягаються до 8-10 см. Перерозтягнена кишка стає

атонічною, легкопрониною для мікроорганізмів та їхніх токсинів. В

черевній порожнині з’являється прозорий трансудат в який поступово через

кишкову стінку проникають форменні елементи та бактерії – трансудат стає

мутним, темно-бурим з гнилісним запахом. Виникає перитоніт.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ