UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГострий панкреатит та псевдотуморозні захворювання панкреатогепатобіліароної зони (лекція)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1544
Скачало144
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція на тему:

 

Гострий панкреатит та псевдотуморозні захворювання

панкреатогепатобіліароної зони

 

Гострий панкреатит – запально-некротичне захворювання підшлункової

залози, яке розвивається в результаті ферментативного аутолізу чи

самопереварювання.

 

Класифікація. V Всеросійський з'їзд хірургів 1978 року рекомендував

користуватися наступними класифікаціями:

 

гострий набряк підшлункової залози;

 

гострий жировий панкреонекроз;

 

гострий геморагічний панкреонекроз;

 

гострий гнійний панкреатит.

 

Клінічно розрізняють:

 

фазу ензимної токсемії;

 

фазу тимчасової ремісії;

 

фазу секвестрації і гнійних ускладнень.

 

Історія і соціальне значення.

 

1841 р. – Тульн описав абсцес підшлункової залози при аутопсії.

 

1870 р. – Клебе визначив гострий панкреатит як окреме захворювання.

 

1889 р. – Fitz описав клініку гострого панкреатиту і підтвердив її на

аутопсії.

 

1890 р. – Helsted виконав успішну операцію;

 

1897 р. – Мартинов написав першу монографію, присвячену гострому

панкреатиту.

 

До 50-х років гострий панкреатит був рідкісним захворюванням. За даними

В.М.Воскресенського (1951) вітчизняними вченими з 1892 по 1941 роки

описано всього 200 хворих на гострий панкреатит. За останні 15-20 років

спостерігається ріст захворювання на гострий панкреатит, причому

найбільше зросла кількість деструктивних форм. Серед хірургічної

патології гострий панкреатит складає 11,8 % від всіх хірургічних

захворювань. Жінки страждають в чотири рази частіше, ніж чоловіки.

Розподіл панкреонекрозу за статтю становить 1:1. Після 40 років чоловіки

хворіють вдвічі частіше від жінок.

 

Етіологія. Захворювання виникає внаслідок пошкодження ацинозних клітин

підшлункової залози, гіперсекреції панкреатичного соку і затруднення

його відтоку, внаслідок цього виникає гіпертензія в протоці підшлункової

залози і активація ферментів. Причиною пошкодження ацинозних клітин є:

 

закрита травма;

 

оперативне втручання;

 

розлади кровообігу в підшлунковій залозі;

 

алергія;

 

аліментарні порушення;

 

захворювання жовчних шляхів.

 

В 1899 році була викладена гіпотеза про закидування жовчі в протік

підшлункової залози (теорія загальної протоки). Рефлюкс жовчі в протоку

підшлункової залози часто виникає при блокаді устя великого

дуоденального соска – в цьому випадку ферменти активують жовч. При

дуоденопанкреатичному рефлюксі активатором є ентерокіназа. Причиною

дуоденопанкреатичного рефлюксу є зіяння великого дуоденального соска та

підвищення внутрішньодуоденального тиску (при дуоденостазі).

 

Існує ще аліментарна теорія, в основі якої лежить надмірне вживання

жирів, вуглеводів, алкоголю, сокогінної їжі в умовах порушення відтоку.

 

Інші причини:

 

ендокринні захворювання;

 

тривале лікування кортикостероїдами;

 

порушення жирового обміну;

 

вірусний гепатит, паротит;

 

алергічний компонент (сенсибілізація чужорідним білком).

 

Патогенез. Ферментативна теорія патогенезу (приймають участь наступні

ферменти: трипсин, хімотрипсин, еластаза, ліпаза, фосфоліпаза). В умовах

підвищення функції і затрудненого відтоку виникає ферментативне

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ