UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУскладнення гриж (лекція)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5878
Скачало257
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція на тему:

 

Ускладнення гриж

 

Є наступні ускладнення гриж: защемлення, невправимість, копростаз,

флегмона, малігнізація.

 

Защемлення грижі – найбільш часте та грізне ускладнення гриж, яке

зустрічається в 15-20 % хворих на грижу. Защемлення – це стан, при якому

в грижовому мішку органи, які випали, стискаються з наступним порушенням

кровообігу в защемленому органі, порушенням функції цього органу та

загальними клінічними явищами, які залежать від ролі защемленого органу

для організму. В основі защемлення лежить різке стиснення вмісту грижі в

грижових воротах або в шийці грижового мішка. За механізмом розрізняють

три форми защемлення: еластичне, калове та змішане.

 

Еластичне защемлення виникає внаслідок раптового підвищення

внутрішньочеревного тиску, в результаті якого грижові ворота надмірно

розтягуються, а після зменшення тиску – скорочуються і стискують органи,

які при збільшенні тиску вийшли в грижовий мішок. Защемлення

відбувається переважно при наповненому кишківнику. До факторів, які

сприяють еластичному защемленню відносять малі розміри защемлювального

кільця (малі грижові ворота) та зниження еластичності і піддатливості

тканин грижових воріт. Всі ці фактори призводять до невідповідності між

об'ємом нутрощів, які випали в грижовий мішок та розмірами

защемлювального отвору, через який вони вийшли.

 

Калове защемлення зустрічається рідше, розвивається повільніше, особливо

у осіб літнього віку, які схильні до закрепів. Це защемлення часто

розвивається у хворих з невправимими грижами. Основною умовою його є

накопичення в кишковій петлі значної кількості рідкого чи твердого калу.

При цьому виникає або калове защемлення за типом странгуляційної

кишкової непрохідності без різкого стиснення, або калове защемлення за

типом флексійної кишкової непрохідності від перегину відвідної частини

кишкової петлі відносно помірно розтягнутої привідної петлі кишківника.

 

Змішане защемлення. Якщо калове защемлення своєчасно не ліквідувати,

воно може закінчуватися еластичним. Цьому сприяє швидкий перебіг

калового защемлення та зволікання з його ліквідацією. Калове та змішане

защемлення частіше зустрічаються у людей літнього і старечого віку,

схильних до тромбоутворення. Оскільки у таких пацієнтів м’язовий тонус і

кровопостачання кишкової стінки нерідко знижені, то змертвіння петлі

розвивається швидко.

 

Найчастіше защемлюється тонка тишка (63-68 %), товста кишка (6-8 %),

тонка і товста кишка (3-4 %), великий чепець (16-20 %), чепець разом з

кишківником (4-5 %). Інші органи защемлюються в поодиноких випадках.

 

В защемленій кишці розрізняють:

 

привідний кінець;

 

відвідний кінець;

 

защемлену частину;

 

странгуляційну боріздку.

 

Защемлена частина кишки страждає найбільше. Внаслідок стиснення вен

виникає венозний застій, про що свідчить її синювате забарвлення. Надалі

відбувається пропотівання грижової води, яка на ранніх стадіях

захворювання прозора, а потім набуває геморагічного відтінку стає мутною

з колібацилярним запахом. Виникають крововиливи у стінку кишки, а в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ