UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСлуховий аналізатор (лекція)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7720
Скачало331
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ЛЕКЦІЯ

 

Слуховий аналізатор

 

Слуховий аналізатор відноситься до дистантних екстероцепторів, тобто до

таких аналізаторів, які виконують аналіз сигналів на відстані від їх

джерела. Слухове відчуття розвинулося із тактильного відчуття, яке

загострилося у вусі в мільйони разів.

 

Адекватним подразником слухового аналізатора є звук, тобто періодичне

коливання молекул оточуючого середовища. Для нас таким середовищем є

повітря.

 

Для розуміння фізіології слухового аналізатора і засвоєння методів його

дослідження необхідно знати, що слуховий аналізатор дає можливість

людині розрізняти звуки за висотою, силою (гучністю) і тембром.

 

Висота звуку визначається його частотою, тобто числом коливань за

секунду і позначається в герцах (Гц).

 

Слуховий аналізатор підрозділяється на периферичний відділ, провідні

шляхи та кірковий кінець.

 

Периферичний відділ слухового аналізатора функціонально, в свою чергу,

підрозділяється на звукопровідний і звукосприймальний апарати.

 

До звукопровідного апарата відносяться зовнішнє, середнє вухо, пери- та

ендолімфатичний простір внутрішнього вуха, базилярна пластинка і

присінкова мембрана завитки. Звукосприймальний аппарат це є рецептор

слухового аналізатора, який представлений спиральним органом.

Звукопровідний аппарат служить для доставки звуку до рецептора.

Звукосприймальний аппарат трансформує механічні коливання в нервовий

імпульс.

 

Анатомічно переферичний відділ слухового аналізатора складається з трьох

частин: зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха.

 

Зовнішнє вухо складається з вушної раковини і зовнішнього слухового

проходу. Вушна раковина являє собою рупор, який збирає і направляє

звукові хвилі у зовнішній слуховий прохід. Зовнішній слуховий прохід

служить для проведення звукових коливань до барабанної перетинки.

 

Середнє вухо представлене системою повітряносних порожнин, дояких

належать барабанна порожнина, клітини сосковидного відростка і слухова

труба.

 

Медіальна або лабіринтна стінка барабанної порожнини має в середній

частині виступ – мис, котрий утворений основним закрутком завитки.

Позаду над мисом розташоване вікно присінка, яке закрите основою

стремена, а під мисом позаду розташоване вікно завитки, що затягнене

вторинною барбанною перетинкою.

 

В барабанній порожнині знаходяться слухові кісточки і м”язи.

 

`

 

Ж

 

ж собою за типом важеля першого роду, довгим плечем якого є рукоятка

молоточка, а коротким – довга ніжка ковадла. Ланцюжок слухових кісточок

зменшує амплітуду звукових коливань і одночасно збільшує силу звукового

тиску на вікно присінку. Підсилення це зумовлене такими двома

механізмами. По-перше, важільний механізм дає підсилення в 2-2,5 рази.

По-друге, звуковий тиск з барабанної перетинки концентрується на меншу

площу основи стремена. Площа барабанної перетинки в 25 разів більша за

площу основи стремена. Звідси звуковий тиск, що пройшов на барабанну

перетинку і передався на основу стремена, підвищиться приблизно в 50

разів. Цього підсилення особливо потребують низькі звуки. При

пошкодженні механізму звукопроведення в більшій мірі порушується

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ