Реферат на тему:
Предмет, об’єкти і суб’єкти аудиту
Предмет аудиту
Вивчення будь-якої науки починається з визначення її предмета, тобто
з’ясування того, чим вона займається, окреслення кола основних питань,
котрі нею вирішуються.
До предмету аудиту слід відносити процеси і явища, які відображені
документально І пов’язані з господарською діяльністю підприємств, при
цьому межі аудиторського дослідження визначаються його метою. Аудит
включає контрольний перегляд здійснених господарських операцій з метою
підтвердження повноти, достовірності та об’єктивності інформації, що
надається користувачам. При цьому всі господарські операції, що
здійснюються на підприємстві, можна звести до трьох основних процесів:
придбання засобів виробництва, виробництво продукції (послуг) і
реалізація готової продукції (послуг). Аудитор спрямовує свою увагу в
минуле для пізнання істини, її підтвердження та формування висновків
щодо аудованої Інформації з метою зведення до мінімального ризику
користувачів інформації. Вивчаючи відповідну інформацію про господарські
процеси, аудитор відтворює картину минулого на підставі письмових
свідчень. Переглядаючи документи, вивчаючи суть операцій, аудитор
подумки відтворює ланцюг взаємопов’язаних фактів роботи підприємства.
Аналіз облікових операцій — це лише частина інформації, що вивчається
аудитором, бо рамки документального відображення господарських операцій,
які досліджує аудитор, значно ширші за рамки бухгалтерського обліку.
Аудит не може здійснюватися без досліджень оперативного обліку,
інформації з діловодства, висновків спеціалістів тощо. У цих випадках
аудитор розглядає питання, що належать до господарських операцій, але не
знаходять відображення в бухгалтерському обліку.
Об’єкт аудиту
Предмет, на котрий направлена наша . цілеспрямована активність, наша
діяльність в діалектико-матеріалістичному розумінні, є об’єктом. Це
означає, що предмет у своїй початковій формі уже належить до сфери
суспільних відносин. Дещо стає об’єктом вивчення тільки після того, як
розвиток предметно-продуктивної діяльності суспільства дає йому
необхідну спрямованість і масштаб огляду.
Звідси, термін «об’єкт аудиту» слід розглядати як окремий елемент
предмета аудиту, на який направлена дія аудитора. Залежно від
направленості аудиту аудитор у своїй діяльності має справу з об’єктами,
досить різними за своїм складом, цільовою орієнтацією та іншими
характеристиками. Об’єктами аудиту є здійснювані господарські процеси,
які в сукупності становлять господарську діяльність суб’єкта, що
перевіряється. Об’єкти аудиту досить багатогранні, тому дати їх
вичерпний перелік неможливо. Сукупним об’єктом аудиту можна назвати
документально зафіксовану інформацію про наявність і рух засобів
підприємства та джерела їх формування.
Суб’єкт аудиту
Об’єкт і суб’єкт — це взаємодоповнюючі протилежності соціального процесу
і, перш за все, людської матеріально-виробничої діяльності, це сторони
одного цілого, які не мають сенсу, якщо їхня цілісність розпадається,
або якщо будь-яка категорія розглядається окремо від іншої.
Якщо повернутися до визначення предмета аудиту, то ми розглядали його як
процеси і явища господарської діяльності, на вивчення яких спрямована
діяльність суб’єкта — аудитора. Тобто в процесі діяльності предмет
набуває значення об’єкта, а суспільна людина — значення суб’єкта.
Суб’єктами аудиту виступають фізичні особи та їх організації
{аудиторські фірми), діяльність котрих направлена на здійснення
незалежного контролю та оцінки свідчень про економічні дії і події з
метою встановлення ступеня відповідності цих тверджень встановленим
критеріям, надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.
Відмінність аудиту від інших систем контролю
Розглянута в розділі 1 1 класифікація господарського контролю свідчить
про наявність численних ланок контролю, функціонування яких направлене
на виявлення й усунення тих факторів і умов, які не сприяють ефективному
веденню виробництва і досягненню поставленої мети Проте існування
звичайних обмежень залежного контролю (державного, відомчого та
внутрішнього) накладає свій відбиток на об’єктивність суджень щодо
перевіреної інформації, адже орієнтація на споживача визначає і критерії
достовірності перевірки
Тому в першу чергу серед відмінностей аудиту (зовнішнього) від усіх
інших видів контролю слід відзначити його абсолютну незалежність
Серед різних видів контролю за метою та цільовою направленістю
розрізняють ревізії, тематичні перевірки, розслідування та службове
розслідування Які ж відмінності між ними7 Усі вони направлені на
дослідження фактів минулого з господарської діяльності господарюючого
суб’єкта, часто використовують одні і ті ж методи дослідження Різниця
полягає в меті, різних завданнях, характері відносин між об’єктом
дослідження та суб’єктом перевірки, правовому регулюванні відносин,
відповідальності тощо.
Відмінність аудиту від ревізії
Аудитор проводить перевірку з метою встановлення об’єктивної істини щодо
досліджуваного об’єкта і доведення цієї істини до користувачів
інформації через аудиторський висновок За МСА 200 «Мета та загальні
принципи аудиторської перевірки фінансових звітів» метою аудиту
фінансової звітності є висловлення аудитором висновку про те, чи
відповідає фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах інструкціям, які
регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів Тобто
зусилля аудитора при проведенні аудиту направляються на зменшення
недоліків у клієнта — з одного боку, та зменшення ризику користувачів
публічної звітності — з іншого Аудитор виступає свого роду гарантом у
відносинах між клієнтом та користувачами фінансової звітності.
Мета ревізії зводиться до виявлення незаконних та економічно недоцільних
господарських операцій та притягнення до відповідальності винних осіб.
Ревізія і аудит різняться метою і завданнями, які ставляться перед ними.
Основне завдання аудиту — підтвердження перевіреної інформації. Крім
основного, аудитор при проведенні аудиторської перевірки виконує
функціональні завдання коригування (видача рекомендацій щодо виправлення
виявлених помилок), оперативного контролю (контроль у процесі діяльності
суб’єкта з метою попередження помилок), стратегічні (обґрунтування
оптимальної або пропозиція альтернативної стратеги).
Завдання ревізій — виявити незаконні та недоцільні операції, вжити
заходи щодо відшкодування завданих збитків, вирі-і шити питання
притягнення до відповідальності винних осіб, ‘ попередження появи
протизаконних дій з боку персоналу організації, яку перевіряють.
Відмінності за іншими ознаками наведені в таблиці 1.
Таблиця 1. Відмінність аудиту від ревізії
Аналізуючи відмінності між аудитом і ревізією, доцільно загострити увагу
на оформленні результатів та відповідальності аудитора і ревізора
ведена ревізія і порушень не встановлено
Аудитор на підставі проведеної перевірки видає висновок про те, що
фінансова звітність дає дійсне, повне уявлення про реальний склад
активів та пасивів суб’єкта, що перевіряється Система бухгалтерського
обліку, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та
нормативним вимогам Фінансову звітність підготовлено на підставі дійсних
даних бухгалтерського обліку, яка достовірно та повно надає фінансову
інформацію про підприємство Аудитор своїм висновком засвідчує, що
суттєвих порушень та помилок на підприємстві немає, а звітність
достовірно та повно відображає фінансовий та майновий стан підприємства
Тобто ревізор свідчить, що крім встановлених і відображених в акті
помилок не виявлено, а аудитор — що суттєвих порушень і помилок немає
Звідси і різний ступінь відповідальності Ревізор як працівник органу, що
призначив ревізію, несе відповідальність тільки за трудовим
законодавством
На аудитора (аудиторську фірму) може бути подано позов про відшкодування
нанесених збитків у повному обсязі за цивільним правом При цьому
позивачем може виступати як клієнт, так і третя особа, якій нанесено
збитки в результаті недоброякісної перевірки Крім цього, аудитор, який
працює в аудиторській фірмі, також несе відповідальність у разі
неякісної перевірки за нормами трудового права
Відмінність аудиту від перевірки
Перевірки носять тематичний характер Вони призначені для вивчення однієї
або декількох сторін виробничої, господарської чи фінансової діяльності
Тематичні перевірки, як правило, здійснюються з ініціативи вищих та
державних органів Прикладом тематичної перевірки є перевірки податкової
державної інспекції (ПДІ) правильності нарахування, повноти та
своєчасності сплати податків до бюджету
Таку тематичну перевірку на замовлення клієнта може виконувати й аудитор
Але відмінності між тематичною перевіркою, проведеною аудитором, і
податковим інспектором досить суттєва
Як і в попередньому випадку, розглянемо відмінність аудиту від перевірок
державної податкової інспекції за певними ознаками
– за метою проведення аудитор робить висновок щодо достовірності
перевіреної інформації, направлений на зменшення ризику клієнта
та користувачів публічної звітності Податковий інспектор робить
перевірку повноти і своєчасності нарахування та сплати податків, виконує
фіскальну функцію держави,
– за практичними завданнями аудит направлений на виявлення наявних
порушень та помилок, указує шляхи їх усунення, тим самим допомагає
клієнту уникнути штрафів за несплату платежів, запобігає
погіршенню фінансового
стану клієнта Податковий інспектор свої зусилля направляє на стягнення
несплачених податків, пені за їх прострочення та накладання штрафів, чим
значно погіршує фінансовий стан підприємства,
— за характером відносин аудитор діє на підставі цивільного договору,
відносини між аудитором (аудиторською фірмою) носять горизонтальний
характер, базуються на незалежності, доброзичливості, рівноправності
та підзвітності аудитора перед клієнтом, податкова перевірка
— це виконавча діяльність, податковий інспектор, виконуючи волю держави,
здійснює перевірку, при якій відносини між клієнтом та інспектором
характеризується вертикальними зв’язками, яким не властиві
доброзичливість та рівність сторін у відносинах,
— за ви ґратами послуги аудиту оплачує клієнт, включаючи витрати на
оплату аудиторських послуг до валових витрат у податковому обліку, до
адміністративних витрат у бухгалтерському обліку, оплата перевірки
здійснюється державними органами за рахунок бюджету,
— за відповідальністю аудитор несе відповідальність перед клієнтом та
третіми особами за нормами цивільного права та перед АПУ — за законом
України «Про аудиторську діяльність», податковий інспектор несе
відповідальність за нормами трудового права,
— за результатами аудитор видає висновок щодо аудованої інформації та
звіт про проведену роботу, в яких підтверджує достовірність аудованої
інформації, надає рекомендації клієнту щодо виправлення помилок,
зберігає в таємниці інформацію, інспектор складає акт, де
вказує виявлені порушення щодо нарахування та сплати податків, точно
обраховує суму недоплачених податків, суми пені та штрафів, інформує
податковий орган, який призначив перевірку, вживає заходи щодо стягнення
несплачених податків та майнового забезпечення стягнень
На практиці такі розбіжності в діяльності аудиторів і податкових
інспекторів часто сприяють розвитку антагонізму між людьми цих професій
Аудитори знаходяться в більш привілейованому становищі. Замовник платить
їм за перевірку згідно з договором. Аудитор показує клієнту недопіки в
його роботі і радить, як краще їх позбутись Інспектор накладає штрафи та
стягує пеню Ставлення клієнта до податкового інспектора, як правило,
недоброзичливе Оплата праці податківця фіксована державою, обмежена
можливостями бюджету При цьому робота аудиторів і податкових інспекторів
ведеться паралельно Перевірка аудитором не звільняє підприємство від
перевірки інспектором
У розвинених країнах, де на аудитора покладені деякі функції фінансового
контролю, аудитори підтверджують достовірність звітності і правильність
нарахування податків У цих країнах звіт, не підтверджений аудитором, не
може бути прийнятий державними фіскальними органами У випадку, якщо
компанія хоче одержати кредит, то вона подає до банку звітність,
підтверджену аудиторським висновком Тобто використання послуг аудиту є
досить розповсюдженим, що дозволяє максимально зменшити кількість
перевірок ДПЇ й інших державних контролюючих органів та зменшити витрати
на їх утримання за рахунок платників податків
Відмінність аудиту від бухгалтерського обліку як складової системи
внутрішнього контролю При опрацюванні зарубіжної літератури з аудиту
читачі зустрічають поняття «присяжний бухгалтер» — як часто називають
аудиторів у США та Великобританії А тому іноді дехто ототожнює
бухгалтерський облік і аудит, хоча вони відрізняються по суті.
Бухгалтерський облік здійснює безпосередньо інформаційне відображення
кругообігу господарських засобів та джерел їх формування, контролює
збереження та раціональне їх використання Тобто контрольні функції мають
місце, але в першу чергу бухгалтерський облік забезпечує відображення
господарських процесів — інформаційне, безперервне, суцільне,
обов’язкове, точне Професійний бухгалтер може надавати професійні
послуги, які вимагають знань бухгалтерського обліку чи суміжних
дисциплін, крім аудиту, який може виконувати лише сертифікований аудитор
Бухгалтер, як правило, це штатна одиниця або залучена особа, яка виконує
разові роботи на підставі укладених контрактів Аудитор же працює на
договірній основі
Підбиваючи підсумок, слід відзначити, що аудит на відміну від інших форм
господарського контролю є підприємницькою незалежною діяльністю, яка
здійснюється на добровільних засадах на підставі договору між клієнтом
та аудитором (аудиторською фірмою) Правові відносини регулюються
цивільним правом з обов’язками і відповідальністю, передбаченими цими
правовими нормами
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
