.

Пухлини лор органів (лекція)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
374 6349
Скачать документ

ЛЕКЦІЯ

Пухлини лор органів

Сьогодні ми з вами розглянемо одне із самих драматичнх питань
оториноларингології, яке стосується злоякісних новоутворень ЛОР-органів.
Чим зумовлена актуальність цієї теми і чому її розглядаємо окремою
лекцією. Справа в тому, що пухлини ЛОР-органів складають близько 3 – 4
% від усіх онкологічних захворювань людини. В Івано-Франківській області
за рік захворює коло 2,5 – 3 тис. людей на злоякісні новоутворення,
приблизно 200 чоловік із них захворюють на злоякісні пухлини
ЛОР-органів. З урахуванням того, що проблема лікування, є дуже серйозна
проблема, актуальність цієї теми очевидна.

Перш ніж розглянути клінічну картину онкологічних захворювань, я хочу
нагадати про класифікаційні підходи до онкологічних захворювань ЛОР
локалізації. Враховуючи те, що близько дві третини онкологічних
захворювань ЛОР-органів припадає на гортань, розглянемо класифікацію на
прикладі раку гортані, проте її принципи стосуються пухлин практично
всіх ЛОР-органів.

На сьогоднішній день існують дві класифікації : вітчизняна, яка
класифікує пухлини по стадіях і міжнародна класифікація, яка ці пухлини
класифікує по системі ТНМ. Почнемо із вітчизняної класифікації. Самий
перший, початковий етап розвитку злоякісного новоутворення – це “рак на
місці” або “c-r in situ”. Це нульова стадія рака, суть якої полягає в
тому, що в епітеліальному покриві верхніх дихальних шляхів уже
починається ракова трансформація , але пухлинний процес не проростає
через базальну мембрану. Коли пухлинний процес проростає через базальну
мембрану, тоді цей процес оцінюється як перша стадія раку.
Класифікується перша стадія раку, починаючи від проростання базальної
мембрани і до того часу поки пухлина не виходить за межі однієї
анатомічної частини. Це є перша стадія. Якщо взяти на прикладі рак
гортані, то пухлина не виходить за межі голосової складки чи
вестибулярної складки, якщо це взяти на прикладі слизової оболонки носа,
то це пухлинний процес середньої носової раковини.

Друга стадія оцінюється тоді, коли пухлинний процес виходить за межі
анатомічного відділу. Якщо взяти на прикладі раку гортані – пухлина
локалізується в межах голосового відділу. В другій стадії ми розглядаємо
два поняття: А. Без наявності метастазів. В. З наявністю регіонарніх
метастазів. Перша і друга стадія мають корінну відмінність від
послідуючих третьої і четвертьої стадії тим, що при цих стадіях не
порушується фізіологічна рухомість органу. Якщо взяти для прикладу рак
гортані, то при другій стадії рухомість голосових складок чи органу
збережена.

При третій стадії пухлина уже виходить за межі одного анатомічного
відділу, але не виходить за межі органу і порушується рухомість цього
органу. У випадку раку гортані пухлина виходить за межі голосового
відділу і розповсюджується на вестибулярний або підголосовий відділи і
спостерігається обмежена рухомість голосових складок. Це стосується
тільки органів де є фізіологічна рухомість. Також дана стадія ділиться
на підстадії А і В. А – без метастазів, В – з наявністю регіонарних
метастазів.

Четверта стадія. Пухлина виходить за межі органу, вона проростає в хрящ
якщо це пухлина гортані, чи в кістку якщо це рак ротоглотки чи верхньої
щелепи. Ця стадія також поділяється на дві групи: А – без метастазів, В
– з наявністю регіонарних метастазів. Кожна із цих стадій
характеризується в основному по місцевому розповсюдженню. Проте можливий
варіант, коли по місцевому розповсюдженню процес характеризується як
перша стадія, але з великим фіксованим метастазом, то цей процес уже
розглядається як четверта стадія раку. Тому в цьому плані є деякі
недоліки вітчизняної класифікації і в зв’язку з цим була запропонована
інша класифікація – по системі ТНМ. Т- тумор (розміри первинної
пухлини, позначаються індексом від 1 до 3, тобто Т1 – це одна анатомічна
область, відповідає першій стадії, Т2 – це один відділ але без обмеження
рухомості, Т3 -в межах відділу одного але з фіксацією, Т4 – виходить за
межі органу ), Н – регіонарні метастази (Н0 – це відсутність регіонарних
метастазів, Н1 – рухомі метастази на стороні ураження, Н2 – метастази з
двох сторін або контралотеральні, Н3 – нерухомі метастази). М –
віддалені метастази (М0 – відсутність віддалених метастазів, МХ –
віддалені метастази підозріваються але не доказані, М1 – доказані
віддалені метастази). Ця класифікація має важливе значення, тому що в
залежності від класифікаційної оцінки розмірів пухлини зовсім різні
підходи до лікування пухлин . Враховуючи те, що рак гортані сама
поширена пухлина і найчастіше зустрічається ми почнемо розглядати ЛОР
онкологію з раку гортані.

Рак гортані становить приблизно від 1 до 5 % всіх локалізацій
злоякісних пухлин людини. Від 40 до 60 % злоякісних пухлин ЛОР-органів
становить рак гортані. Рак гортані забезпечує летальність 21 % ЛОР
хворих. Чоловіки хворіють частіше ніж жінки, в співвідношенні 20
чоловіків на одну жінку. Хворіють люди в основному працездатного віку,
старше 40 років. Середній вік захворюваності припадає від 50 до 53 років
і найчастіше зустрічається в цій віковій групі. Рак гортані ніколи не
виникає самостійно, а як правило при впливі неблагоприємних факторів. 96
% хворих які захворіли на рак гортані курці, 62 % – систематично
вживають алкоголь. Сигарети і чарка крокують завжди поряд. Мешканці
міста хворіють в два рази частіше ніж мешканці села. Це зв’язано з
екологічними моментами. Але ,наприклад, в Івано-Франківській області
індустрія не дуже добре розвинута, то ця закономірність нівелюється,
проте в індустріальних районах Донбасу це співвідношення чітко
проглядається. 24 % злоякісних пухлин гортані виникають на фоні
передракових процесів, які інакше називають доброякісними пухлинами
гортані.

Доброякісні пухлини гортані – це як правило прояв хронічних запальних
процесів гортані. Вони розглядаються як передраковий процес.
Передраковий процес розділяється на дві групи. Це облігатний і
факультативний передрак. При облігатному передраку із 100 хворих 20 і
більше пацієнтів мають ризик обов’язково захворіти на рак. При
факультативному передраку це співвідношення менше 20 %. До облігатних
передраків віднесено слідуючі хронічні захворювання. Це хронічний
гіперпластичний ларингіт, дискератози гортані, лейкоплакія, пахідермія і
респіраторний папіломатоз. Гіперпластичний ларингіт поділяється в свою
чергу на дифузний та вогнищевий. Для онкології більше значення має
вогнищевий гіперпластичний ларингіт. Дискератози гортані, лейкоплакію і
пахідермію можна розглядати як прогресивний розвиток хронічного
гіперпластичного ларингіту. На гіперплазованій ділянці слизової оболонки
гортані виявляються розростання білуватого кольору – це дискератоз або
лейкоплакія. Найбільшу проблему в плані розвитку злоякісних новоутворень
складає папіломатоз. Характерна картина папіломатозу представлена
розростаннями білувато-сірого кольору на слизовій оболонці гортані, які
мають вигляд цвітної капусти. Взагалі папіломатоз має дві форми. Це є
ювелійний папіломатоз, який зустрічається у дітей і папіломатоз у
дорослих. Ювелійний папіломатоз ніколи не перероджується в пухлину, але
сам по собі ювелійний папіломатоз володіє всіма ознаками злоякісного
росту, крім метастазування. Тому ювенільний папіломатоз розглядається в
розділі ЛОР онкології. Щож таке ювелійний папіломатоз? Це хронічне
захворювання гортані, яке викликається вірусом папіломи людини 8 і 11
типів. У захворюваності дітей папіломатозом гортані має значення, те що
їхні мами в допологовому періоді хворіли на гострокінцеві конділоми. Це
захворювання статевих шляхів. Під час пологів дитина, яка проходить
через родові шляхи, вміст який міститься в цих шляхах, попадає в ротову
порожнину в дихальні шляхи і на протязі інтубаційного періоду (від 8
місяців до 3 років) формується у дітей папіломатоз. В гортані ми
спостерігаємо велике розростання папіломатозної тканини, яка приводить
до асфіксії, як правило такі діти трахеотомовані, дихати через гортань
вони не можуть. Клінічно проявляється тільки одним симптомом. Дитинка
маленька не розмовляє, проявляються хриплим плачем. Пізніше розвивається
стеноз, який вимагає проведення трахеотомії. Особливостями
распіраторного папіломатозу являється часте рецидивування,
інфільтративний ріст папіломи – ознаки злоякісного процесу. На відміну
від злоякісної пухлини ювелійний папіломатоз не дає метастазів при цьому
є суттєва різниця.

Лікування. Традиційне лікування полягає в хірургічному видаленні цих
папілом або ендоларингеальне видалення, або робиться ларинготомія і
через відкриту гортань видаляються папіломи і після цього проводиться
протизапальна терапія. Ефективність цього методу лікування не дуже
велика, тому від нього відмовились. Зараз для видалення папілом
застосовується лазерна терапія, високо енергетичний лазер,
кріодеструкцію. Новою течією в лікуванні папіломатозу являється,
враховуючи вірусну етіологію цих папілом, вводять противірусні препарати
ларіхон та інші. Це все група інтерферонів.

Для профілактики ювелійного папіломатозу зараз пропонують робити
кесареве сеченіє, для того щоб виключити проходження дітей через родові
шляхи під час пологів. Це являється профілактикою респіраторного
папіломатозу.

У дорослих респіраторний папіломатоз проявляється локальним процесом. У
дорослих респіраторний папіломатоз обов’язково перероджується у рак. Це
тільки питання часу, коли він переродиться. У одного хворого це може
бути через три місяці, пів року, а у іншого через декілька років, але не
лікований папіломатоз у дорослих це обов’язково злоякісна трансформація
у майбутньому. Тому це особлива категорія хворих, яка вимагає серйозного
лікування. Підходи до лікування у цих хворих такі самі як і у дітей.
Наша кафедра займається проблемою вірусного папіломатозу і застосований
новий метод введення препаратів в переднадгортанниковий простір,
створення високої концентрації прямо в тканинах гортані.

Факультативні передраки – це група хронічних захворювань, які
називаються фіброма гортані. В цю групу входить декілька захворювань,
які можна розглядати як етап розвитку фіброми гортані. Спочатку це
монохордит, потім він перетворюється в хронічний набряк голосової
складки, пізніше формується фібромогортані і коли ця фіброма починає
проростати з судинами кровоносними вона набуває червунуватого кольору –
ангіофіброма. Виникає це захворювання як наслідок функціональних
розладів голосу. Цей стан розглядається як передраковий. Проростання
фіброми з судинами – перший симптомо передраку гортані, коли із фіброми
формується ангіофіброма – це один із наступних етапів мелінгізації.

Лікування. Через гортань вводиться спеціальний інструмент і фібромка
видаляється. Хворий направляється на лікування до фоніатра. В
отоларингології існує ціла наука яка називається фоніатрія, яка
займається лікуванням голосу.

У хворого розвивається захворювання, яке називається раком гортані. Рак
гортані може локалізуватися в одному з трьох відділів гортані.
Найчастіше зустрічається рак вестибулярного відділу. Враховуючи
анатомічні особливості дуже багато хворих звертаються з запущеними
формами раку, так як вони проявляються дуже пізно. Вестибулярний рак
локалізується в надгортанниковім відділі або в самому надгортаннику. Рак
голосового відділу зустрічається у 25 % випадків. Пухлина займає
голосову складку, доходячи до передньої комісури. (рак другої стадії).
Цей рак зустрічається рідше, але виявляється набагато частіше, тому що
дуже рано проявляються клінічні симптоми у вигляді охриплості. Рак
підголосового простору локалізується в підскладковій ділянці. Рак цієї
локалізації зустрічається дуже рідко. Проявляється дуже рано, тому що
погіршується дихання.

Діагностика. Діагностика раку гортані проста.

скарги хворого.

Ларингоскопія.

Рентгенологічне дослідження гортані.

Проводиться рентгенографія і рентгенотомографія.

Біопсія.

Лікування раку гортані. Променева терапія. Дистанційна гамотерапія або
опромінення метатрона. Променева терапія проводиться до дози 30-40 Гр.
ПРи такому лікуванні найкращі результати дає рак голосових складок. При
першій стадії виліковується 75 – 65 % хворих, при другій – 55 %, при
третій – 30 % хворих. Менші результати при вестибулярному раку гортані.
Ефективність лікування досягає до 65 % при другій стадіії раку гортані.

&

&

gdtoL тані виконується ларинхотомія (повне видалення гортані). Сьогодні
появилася перспектива нормальної реабілітації даної категорії хворих.

Ефективність лікування раку гортані. Якщо взяти всіх хворих, які
проліковані з цим діагнозом, то хворі які прожили 5 років знімаються з
обліку і якщо виникає злоякісний процес то це рахується новим
захворюванням. При реалізації концепції органозберігаючого лікування із
усіх хворих від першої до четвертьої стадії виживає від 60 до 70 %
хворих. При першій стадії раку гортані виживає 90% хворих, а при
четвертій ставдії – не більше 20%. При третій стадії не більше 40 – 45%.
Велике значення в лікуванні і в результатах лікування раку гортані має
значення ранній початок лікування і раннє виявлення цієї патології.

Глотка. Глотка рідше як гортань хворії раком, але також зустрічається
досить часто. Найчастіше зустрічаються злоякісні утворення носу глотки
(займають перше місце) і складають 45 – 50 % від усього захворювання
глотки. Ротоглотка займає друге місце і складає 30 – 35 % від усіх
злоякісних утворень глотки. Гортаноглотка займає третє місце і займає 15
– 25 % від усіх злоякісних утворень глотки.

Носоглотка. Для носоглотки характерна патологія аденоїди. Аденоїди треба
обов’язково диференціювати з пухлиною носоглотки, яка називається
юнацька ангіофіброма. Ця пухлина не являється злоякісною пухлиною, але
володіє всіма ознаками злоякісного росту крім метастазування. Юнацькою
ангіофібромою жінки не хворіють. Хворіють тільки юнаки до 14 – 15 років.
Локалізується ця пухлина у верхніх відділах глотки. Вона відноситься до
розряду пограничних пухлин, тобто це не доброякісна, але ще не злоякісна
пухлина. Має велику потенцію росту і близько 50 % пухлин рецидивують.

Діагностика:

Риноскопія.

Рентгенологічне дослідження.

Біопсія.

Діагноз раку глотки має 4 стадії. Перша стадія – пухлина розташова в
носоглотці, може проникати в порожнину носа, але не дає ніколи кісткової
деструкції. Друга стадія – пухлина при локалізації знаходиться так само
як і при першій стадії, але вже розповсюджується у верхньощелепову
пазуху, в решітчастий лабіринт або в основну пазуху. Коли вона проникає
в ці пазухи вже є ознаки кісткової деструкції. Третя стадія поділяється
на дві стадії: 3А – пухлина розповсюджується в піднебінну ямку, 3Б –
пухлина розповсюджується в орбіту і в підскроневу ямку. При четвертій
стадії – пухлина розповсюджується в порожнину черепа. Клінічно для
пухлини характерно затруднення носового дихання і рецидивуючі носові
кровотечі. На ранніх стадіях цю пухлину дуже важко відрізнити від
аденоїдів, але коли хворому проводиться аденотомія, то хворого втрачають
від сильної кровотечі. Це зв’язано з тим, що пухлина представляє собою
фіброзну тканину, яка проростає з судинами і внаслідок того, що фіброзна
тканина не спадається судини натягнуті. Тому сама мінімальна травма
цієї пухлини приводить до кровотечі. Тому обов’язково треба робити
пальцеве дослідження носоглотки, для того щоб визначити яке це
захворювання. Пухлини з аденоїдами відрізняються своєю щільністю.

Лікування юнацької ангіофіброми хірургічне. В останні роки вчені
систематизували доступи до цієї пухлини. Хірургічне лікування розділяє
ці доступи на два види. Перше – це оперативне втручання доступу, друге –
це оперативне втручання власне видалення цієї пухлини. Доступ цієї
пухлини можливий через ніс або через передню лицьову стінку, через
резекцію вилочного відростка, через ротову порожнину. Зважаючи на те, що
ці пухлини мають серйозний ризик кровотеч проводиться емволізація судин,
які характеризують пухлину. Катетеризується зовнішня сонна артерія,
вводиться контраст і на рентгенівському зображенні видно судини які
підходять до пухлини, через спеціальні катетери в ці судини вводиться
спеціальний полімерний матер’ял , який тромбує судини і знекров’ює
пухлину. Це значно полегшує оперативне втручання і саме виконання
оперативного втручання. Коли пухлина не дуже велика, юнак доживає віку
15 – 16 років і після цього починається інголюція пухлини і до
20-річного віку такі діти поправляються. Це дуже рідкі випадки. Такі
пухлини як правило треба оперувати.

Для носоглотки ще характерна група пухлин злоякісних які мають одинакові
клінічні прояви і одинаковий генез із пухлинами які ростуть із
ротоглотки. Тому ці поняття об’єднюються. Це пухлини які ростуть із
лімфоаденоїдної тканини і вони відносяться до групи тонзилярних пухлин.
Тонзилярні пухлини (низькодиференційовані або радіочутливі) враховуючи
наявність в лімфоаденоїдній тканині носоглотки чи ротоглотки різних
тканин можуть виростати і пухлини відповідно. Якщо пухлина росте із
ретикулярної строми мигдаликів вони називаються ретикуло саркомами. Якщо
пухлина росте із лімфоїдної тканини мигдаликів – лімфоепітеліома. Якщо
пухлина виростає із епітелія – називається раком. Рак і ретикуло саркома
зустрічаються рідко, а лімфоепітеліома складає 70 % від всіх злоякісних
пухлин носоглотки і ротоглотки. Вони мають такі особливості: ростуть з
епітеліальної тканини мигдаликів, притаманний швидкий інфільтруючий
ріст, дуже рано дають метастази в регіональні вузли, високу схильність
до генералізацію. Перша стадія пухлини – це сам мигдалик, друга стадія –
коли інфільтрація охоплює не тільки мигдалик, але і піднебінну дужку,
третя стадія – коли інфільтрація охоплює всю білямигдаликову або
бараферінгіальну клітковину, четверта стадія – коли пухлина проростає в
кістку нижньої щелепи.

Етіологія. Велика роль відноситься вірусу Епштейн Барра. Лімфоепітеліома
носоглотки чи ротоглотки відноситься до проявів хронічної інфекції.
Повишений титр до антитіл цього вірусу Епштейн Барра – це є
патогномонічною ознакою даної пухлини. Зниження цього титру в процесі
лікування являється критеріями ефективності даного лікування.

Лікування. Враховуючи те, що це радіочутливі пухлини ведучим методом
лікування є променева терапія. Запропонована велика група
хіміопрепаратів і проводиться хіміопроменева терапія, яка дає непогані
результати. Хіміопроменева терапія дає ефективність лікування 30 -35 %.
Інші 70-75 % були приречені на доживання на протязі року. Останнім часом
були запропоновані комбіновані методи лікування з включенням в
комбінацію променевої терапії і оперативного втручання. Оперативні
втручання на цій зоні досить важкі і травматичні, але дають непогані
онкологічні результати. Променева терапія в даному варіанті
комбінованого лікування може застосовуватись до операції.
Післяопераційна променева терапія починається тільки через місяць після
оперативного втручання в той час коли пухлина в цій зоні коли клітинки
які залишилися уже встигли закріпитись в тканинах і почати активну
проліферацію.

Інтраопераційна променева терапія суть полягає в тому, що під час
оперативного втручання коли видаляється пухлина тканини не зашиваються і
ця зона де була розташована пухлина проводиться променева терапія. І в
тому випадку коли там залишилися пухлинні клітини вони знешкоджуються і
таким чином даний метод лікування дозволяє збільшити процент позитивних
результатів. Після променевої терапії накладаються шви. Ця методика
інтрапроменевої терапії дозволила підвищити результати ефективності
лікування з 30-35% до 45-50% 5-річного виживання цих хворих. Враховуючи
те, що ці пухлини дуже рано метастазують і практично кожний клінічний
прояв характерний наявністю метастатичного процеса обов’язковим є
виконання оперативного втручання на лімфоапараті шиї. Суть цього
оперативного втручання полягає в тому, що видаляється клітковина вздовж
судинного пучка шиї. Це лімфатичний колектор 1 і 2 порядку і метастазує.
Ця операція можлива тільки тоді коли є поодинокі рухливі метастази. В
тому випадку коли є множинні рухомі метастази виконується операція
крайля. Суть цієї операції полягає в тому, що видаляється внутрішня
мембрана, зовнішня гілка сонної артерії. Все єдиним блоком видаляється
із шиї. Це оперативне втручання являється обов’язковим.

Ніс і приносові пазухи вражаються рідше, ніж гортань і глотка і
посідають в ЛОР онкології третє місце. Зустрічаються найчастіше
епітеліальні клітини, які представлені раком. В носовій порожнині і
додаткових пазухаха носа багато сполучної тканини, тому зустрічаються
похідні пухлини сполучної тканини (саргоми). Є специфічні пухлини, які
характерні тільки для носової порожнини. Це ті пухлини які ростуть із
клітин нюхового тракту. Вони характерні тільки для носової порожнини і
не зустрічаються нігде більше. Це група нейрогенних пухлин.

75 % пухлин припадає на злоякісні утворення верхньої щелепи. Трошки
рідше зустрічається рак гратчастої пазухи. Досить рідко зустрічається
рак носової порожнини. Для злоякісних утворень носа і додаткових пазух
характерні певні групи симптомім: з боку носа, з боку очей, з боку
зубів.

Симптоми з боку очей – це рак гратчастого лабіринту з проростанням в
лобну пазуху, викликає зміщення очного яблука вниз. Симптоми з боку носа
– це рак носової порожнини, який деформує стінку гайморової пазухи,
випинає назовні, деформує ніс. Симптоми з боку зубів – це коли пухлина
локалізується на краю верхньої щелепи верхньощелепової пазухи
відбувається розхитування зубів, вони випадають і таким чином це є
клінічний прояв з боку зубів. Для того щоб ми могли встановити діагноз
ми застосовуємо ту саму тріаду про яку йде мова. Після цього робимо
рентгенологічне обстеження, що допомагає точно встановити діагноз. Після
рентгенологічного обстеження робиться біопсія. Перед оперативним
втручання обов’язково проводиться комп’ютерна томографія для того щоб
можна було уточнити розповсюдження цього процесу.

Лікування починається з променевої терапії. Після завершення променевої
терапії оцінюється ефект. Якщо пухлина не досягла повної регресії, то
тоді проводиться оперативне втручання. Задача променевої терапії не
вилікувати хворого, а зменшити пухлину, тому що одна променева терапія
пухлину цієї локалізації вилікувати практично не може. Тому основна
задача променевої терапії як можна більши зменшити розмір пухлини для
того щоб були кращі функціональні результати оперативного втручання.

Хірургія раку носової порожнини верхньої щелепи є драматична ситуація.
Це дуже серйозна деформація обличчя, серйозні соціальні психологічні
проблеми. Враховуючи розвиток пластичної хірургії відкриває шлях до
широких оперативних втручань в цій ділянці.

В тому випадку коли комбіноване лікування непоказано,тоді проводиться
променева терапія з полімеативною метою для того щоб продовжити на
деякий час життя хворих. Ефективність лікування цієї категорії хворих
досить невелика 30 – 32%. Але коли ми можемо запропонувати комбіноване
лікування ефективність може піднятися до цифри 50 – 52 %.

Більше від усіх локалізацій зустрічаються пухлини органу слуху. Вони
зустрічаються рідко. У 85% зустрічаються пухлини вушної раковини, 10%
зовнішнього слухового проходу, 5% пухлини середнього вуха. Пухлини
представлені базально клітинним раком. Базально клітинний рак займаї
проміжне положення між доброякісними і злоякісними пухлинами і є всі
признаки злоякісного росту і ніколи не дає метастазів. Відноситься до
розряду високорецидувуючих пухлин. Трошки рідше зустрічається
плоскоклітинний рак. Ці два раки нічим не відрізняються, але плоско
клітинний рак дає метастази.

Зустрічається в органі слуху панаінгулярна інгліома.

Лікування. Рідко хто із хворих погоджується на видалення вушної
раковини. Тому лікування завжди починається із променевої терапії. Але
на відміну від тих методів променевої терапії (дистанційна), які ми
застосовували , тут використовуються локальні форми променевої терапії.
Зокрема застосовується близькофокусна рентгенотерапія або близькофокусна
рентгенотерапія. Це два різних види променевої терапії. Суть їх полягає
в тому, що вони дають можливість направити пучок променів на ту пухлину
яку потрібно і ці промені не проникають далеко в кістки. Така променева
терапія ефективна в 60 – 70 % випадків. Інші 30 – 40 % лікуються
хірургічно. Враховуючи те, що пухлини вушної раковини лікуються досить
ефективно. Це пухлини рідкої локалізації, ефективність лікування
неперевищує 8 – 10 % ( більше 5 років).

Профілактика. Суть профілактики полягає в онкологічній пильності. Рак
ніколи не проявляється як рак. Якщо у хворих є однобічні процеси, то це
80 % є злоякісні пухлини.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020