UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПухлинні гемобластози (лекція)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4501
Скачало305
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція

 

Пухлинні гемобластози

 

Злоякісні новоутвори із органів кровотворної системи, представлені

малооформленою сполучною тканиною, а саме ретикулярними клітинами

кісткового мозку, лімфатичних вузлів та селезінки називаються

гемобластозами. Їх ділять на дві групи: - системні (гострі і хронічні

лейкози, дифузна мієлома, макроглобулія - хвороба Вальденстрема) та -

 

- пухлини.

 

До пухлинних гемобластозів відносять хворобу Годжкіна -

лімфогранульоматоз (ЛГ) та негоджкінські лімфоми.

 

В структурі онкологічної захворюваності України гемобластози складають

 

біля 15 випадків на 100 тисяч населення. Причому доля системних і

пухлинних форм ГБ однакова. Предметом опіки онкологів є пухлинні

гемобластози. Відмінною особливістю ГБ є те, що хворіють на ці недуги

переважно люди 10 - 40 річного віку. Найвищий рівень захворюваності

спостерігається у Вінницькій, Київській і Полтавській областях - біля

3%ооо. Захворюваність в районах Чорнобильської зони є дещо вищою ніж в

решти областей, проте не настільки щоб можна було говорити з впевненістю

про роль іонізуючої радіації.

 

Лімфогранульоматоз - хвороба Годжкіна

 

Частота ЛГМ серед населення України складає 2,4%ооо. Хвороба, яка

супроводжується збільшенням лімфатичних вузлів, лихоманкою і свербіжем

шкіри була описана в 1832 рці англійським лікарем Т.Ходжкіним.

 

Безпосередніх етіологічних чинників виникнення ЛГМ не встановлено.

Проте є вірогідність вірусного генезу хвороби, зокрема вірусу

Епштейн-Бара.

 

Крім цього частіше хворіють на ЛГМ ті, які перенесли мононуклеоз, хворі

на СНІД, які піддавались дії іонізуючої радіації, після тонзилектомії, а

також працівники лісу.

 

Основним морфологічним субстратом ЛГ є поліморфноклітинна гранульома,

де серед лімфоцитів, нейтрофілів, моноцитів та ретикулярної і фіброзної

тканини знаходять клітини Штернберга-Березовського- Ріда(ШБР). Це

багатоядерні клітини із дзеркальним відображенням ядер. Клітини

Штернберга-Ріда мають В-клітинне походження - із зрілих В-лімфоцитів

гермінальних центрів фолікулів лімфатичних вузлів. При цьому

захворюванні в найбільшій мірі вражаються Т-клітинні зони імунної

системи - паракортикальні зони лімфатичних вузлів та крайова зона пульпи

селезінки. Наявність на поверхні клітин Ш-Р таких антигенів як СD15 та

СD30, а також СD25 (інтерлейкін-2) і CD71 (рецептор до трансферину)

дозволяє провести їх імунофенотипування.

 

В залежності від того, які клітинні елементи переважають в поліморфній

гранульомі розрізняють, згідно Міжнародної морфологічної класифікації

чотири варіанти ЛГ -

 

- з лімфоїдною перевагою,

 

- нодулярний склероз,

 

- змішано-клітинний варіант,

 

- лімфоїдного виснаження.

 

1. Лімфоїдна перевага з відносною перевагою зрілих лімфоцитів і

гістіоцитів та невеликою кількістю клітин Ш-Б-Р. Зустрічається ця форма

в 10% всіх випадків ЛГМ.

 

2. Нодулярний склероз - наявність в лімфатичному вузлі колагенових

фіброзних перегородок і лакунарних клітин з будь-яким співвідношенням

клітин Ш-Б-Р. Зустрічається ця форма переважно у віці 20 -35 років, в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ