Реферат на тему:
Особливості технічної підготовки юних спортсменів з використанням
молотів різної ваги
Важливою частиною проблеми сучасного спортивного тренування є
необхідність вдосконалення методики технічної підготовки спортсменів,
яка обумовлюється зростанням спортивних результатів, а також
вдосконаленням засобів і методів тренувального процесу на різних етапах
багатолітньої підготовки.
В цьому плані в технічній підготовці юних метальників все більш стає
проблема використання приладів різної ваги і розмірів.
На думку багатьох спеціалістів ( П.Л. Лимар, 1986; О.Р.Колодій, 1970;
Е.М.Лужковський, 1972; А.П.Боднарчук, 1986; В.І.Воронкін, 1988 та інші)
виконання серій обертів з нарощуванням швидкості є одним з основних
засобів вдосконалення, які сприяють формуванню раціонального ритму
цілісної вправи, який забезпечує найбільш ефективну реалізацію силових
можливостей метальника і сприяє досягненню високих спортивних
результатів.
Разом з тим необхідно відзначити, що в літературних джерелах по метанню
молота неможливо виявити будь-яких кількісних показників, які б
характеризували ритмові структуру серій обертання і , власне, метання
молотів різної ваги, а також зв’язок їх з формуванням загальних і
індивідуальних рис ритму метальників різного рівня підготовленості.
В роботах ряду авторів ( В.Ю.Бакштов, В.І.Чорно бай, Г.В.Буяк, 1982;
В.Ю.Бакатов, В.І.Чорнобай, В.І.Воронкін, 1988), які присвячені
дослідженням ритмової структури метання молоту з трьох і чотирьох
обертів у спортсменів високої кваліфікації, не дають повного уявлення
про ритмові структуру серій обертів і метання молотів різної ваги у
юних спортсменів.
Актуальність цієї проблеми загострюється ще й тим, що методичні ваги в
технічній підготовці метальників молоту, як правило, засновані на
практичному досвіді тренерів і мають суб’єктивний підхід в плані
визначення варіантів ваги приладів
Підтверджено, що серед основних факторів, які визначають успішність
росту результатів в метанні молоту у юних спортсменів, значне місце
відводиться розвитку спеціальної фізичної і технічної підготовленості.
Високий функціональний зв’язок між спортивними результатами в метанні
молоту і результатами в кидках ядра двома руками через голову назад,
штанги на груди, а також взяття стрибків в довжину, висоту, потрійним з
місця, бігом на 30 м з ходу, дає підставу розглядати ці вправи як
своєрідні моделі, відображаючі рівень спеціальної фізичної
підготовленості юних метальників і використовувати їх в якості
контрольних тестів.
Виявлено, що ритмові структура метання приладів полегшеної ваги
формується аналогічно ритму метання стандартного молота 7, 257 кг , але
по кількісних показниках перевищує його.
Загальна закономірність формування структури просторово-часового ритму
метання молота 7, 257 кг до 4 кг характеризується :
1). Стабільною стійкістю віддалі п’ятково – носкового
пересування метальника по кругу;
2). Поступовим зменшенням часових параметрів кожного наступного
повороту і загального часу метання :
У новачків на 1, 087 с ( 27,2%);
У ІІІ розрядників на 0,843 с (23,5%);
У ІІ розрядників на 0,747 с (23,1%).
3). Поступовим підвищенням швидкості кожного повороту і метання в цілому
:
У новачків на 1,30 м/сек. (30,0%);
У ІІІ розрядників на 1.22 м/сек. (25,2%);
У ІІ розрядників на 1,40 м/сек. (25,4%).
Швидкість кругової перестановки правої стопи при обгоні снаряду
перевищує швидкість п’ятково – носкового обертання лівої стопи в перших
поворотах в 3 рази, в других і третіх поворотах в 3,7 і 3,8 рази
відповідно. Така різниця між швидкістю рухів лівої і правої стопи (ноги)
свідчить про високу активність правої ноги в системі рухів метальника,
яка забезпечує необхідні умови для обгону снаряду.
4). Зміною процентного співвідношення часових параметрів двоопорних фаз
( розгін приладу) і одноопорних (обгін приладу) до продовженості кожного
повороту. Незалежно від ваги приладу і кваліфікації спортсменів
процентне відношення часу двоопорних фаз до моменту фінального зусилля
поступово скорочується , а одноопорних збільшується, що відображає
тенденцію до зближення активних і пасивних фаз всередині кожного
наступного повороту.
Виявлено, що найбільш інформативним показником відображаючим
закономірності формування ритмової структури метання в залежності від
ваги приладів і кваліфікації спортсменів, являється динаміка
співвідношення часових параметрів двоопорних і одноопорних фаз всередині
кожного повороту.
??? і даних метальників високої кваліфікації (м.с.) показало, що у юних
спортсменів ритмові структура метання молотів різної ваги
характеризується більш високим рівнем темпової активності при обгоні
приладу в одноопорних фазах і зменшенням темпу рухів при виконанні
двоопорних фаз.
Основною ознакою відмінності, характеризуючої раціональність
(ефективність) ритму у метальників високої кваліфікації, являється
поступове і активне підвищення темпової активності двоопорних фаз в
кожному наступному повороті відносно темпу рухів в одноопорних фазах.
Разом з тим, встановлено, що при метанні приладів полегшеної ваги ( 6,
5, 4кг ) темпова активність двоопорних фаз відносно одноопорних у юних
спортсменів зростає за рахунок зменшення подовженості двоопорних фаз.
Тенденція до зближення показників часових параметрів двоопорних і
одноопорних фаз при метанні приладів полегшеної ваги свідчить про
підвищення між фазової злитності рухів метальника і формування більш
раціональних рухів.
Одержані дані дають підставу розглядати між фазову темпову активність
(відношення часових параметрів одноопорної фази попереднього повороту за
часу двоопорної фази наступного повороту) як один із критеріїв оцінки
раціональності ритму, а також відповідного рівня технічної
підготовленості метальників ( в умовних одиницях) по формулі:
, де Т акт – темпова активність фаз поворотів; Т – 1 оп – час
одноопорної фази (обгін приладу); Т – 2 оп – час двоопорної фази
(розгін приладу)
Оцінка ефективності ритму в кваліфікованих метальників складає 1,3
ум.од. Це означає, що часові параметри двоопорних фаз менші одноопорних.
Рівень ефективності ритму в цілому у новачків складає 0,76 ум. од.,
спортсменів ІІІ та ІІ розрядів 0,92 ум. од. та 0,97 ум. од. відповідно
і свідчить про те, що часові параметри одноопорних фаз менші двоопорних.
Висновки 1. Виявлена закономірність відмінності формування структури
метання молоту у кваліфікованих та юних спортсменів розкриває істотний
резерв для вдосконалення технічної майстерності юних метальників в
процесі якого одним із основних засобів може бути варіативне
застосування приладів полегшеної ваги.
2. Аналіз спеціальної літератури і передового практичного досвіду
свідчить про те, що вирішення проблеми управління технічною підготовкою
в метанні молоту на основі вдосконалення ритму рухів з використанням
приладів різної розглядається як один із важливих факторів, котрий
забезпечує досягнення високих спортивних результатів.
3. Загальна закономірність формування ритмової структури метання молотів
різної ваги характеризується: а) стабільною сталістю відстані п’ятково
-носкового пересування метальника по кругу; б) поступовим скороченням
часових параметрів кожного наступного повороту та фінального зусилля; в)
поступовим підвищенням швидкості поворотів і метання в цілому. Ритмова
структура метання приладів полегшеної ваги (6,5,4 кг) формується
ідентично структурі ритму метання стандартного молота 7,257 кг, але за
кількісними показниками перевищує його.
4. Інформативним показником закономірності відміни формування ритмової
структури метання молота у юних та спортсменів високої кваліфікації є
співвідношення темпової активності рухів двоопорних і одноопорних фаз
всередині кожного повороту.
5. У юних спортсменів метання приладів полегшеної ваги (6,5,4 кг) більш
виразно стимулює підвищення темпової активності двоопорних фаз за
рахунок зменшення часових параметрів одноопорних.
6. Одним із критеріїв оцінки раціональності ритму, а також відповідного
рівня технічної підготовленості метальників може служити коефіцієнт
темпової активності фаз поворотів
Література:
Бизин В.П. Обучение легкоатлетическим метаниям. –Харьков. : Основа,
1995.- с.172.
Боднарчук А.П. Метання молота.- Київ. : Здоров’я, 1978. -с.168.
Боднарчук А.П. Тренировка легкоатлета.- Киев. : Здоровье, 1986. -с.153.
Буяк Г.А. Формирование ритмової структуры движений метателей молота в
процессе многолетней подготовки : Дис… канд.пед.наук. –М., 1982. –с.158.
Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. –Київ. :
Олімпійська література, 1995.-с.318.
Иванова Л.С. Значение уменьшения веса снаряда для выработки
дифференцировки скорости метания // В кн. : Материалы 8-ой научной
конференции по вопросам морфологии, физиологии и биохимии мышечной
деятельности / 11-15 мая 1964 г., г.Волгоград/. М.: -1964.-с.95-96.
Квитков А.Г. Экспериментальное обоснование методики использования
снарядов различного веса при обучении технике толкания ядра: Автореферат
дис… канд.пед.наук. – Краснодар, 1976.
Чорнобай В.И. О регистрации ритмов легкоатлетических упражнений //
Теория и практика физической культуры.- 1964.- №9.-с. 36-38.
PAGE 3
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
