UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПитання епістемічної модальності (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2182
Скачало188
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Питання епістемічної модальності

 

(на матеріалі англійської мови)

 

У межах модальності, як відомо, виділяють її підвиди, розрізняючи

“зовнішню” модальність, яка характеризує висловлення в цілому, та

“внутрішню” або “внутрішньо-синтаксичну” (В.В. Виноградов, Ш. Баллі,

В.Г. Адмоні, Л.С. Єрмолаєва, В.З. Панфілов, Н.Б. Шведова та ін.), котра

вказує лише на відношення між суб’єктом і дією. У низці робіт

простежується також думка про доцільність розмежування об’єктивних та

суб’єктивних модальних значень, а звідси – й об’єктивної та суб’єктивної

модальності.

 

За Л.С. Єрмолаєвою “семантичний об’єм суб’єктивної модальності ширше

семантичного об’єму об’єктивної модальності; значення, що складають

зміст категорії суб’єктивної модальності, неоднорідні, вимагають

упорядкування. Змістову основу суб’єктивної модальності утворюють

поняття оцінки в широкому смислі слова, включаючи не лише логічну

(інтелектуальну, раціональну) кваліфікацію повідомлюваного, але й різні

види емоційної (ірраціональної) реакції” [1].

 

Розглядаючи суб’єктивну модальність у рамках даного дослідження,

наведемо визначення В.З. Панфілова, за яким суб’єктивна модальність

“виражає оцінку з боку мовця ступеня пізнаності зв’язків у реченні,

тобто вказує на ступінь достовірності думки, яка відображає дану

ситуацію” [2].

 

Суб’єктивна модальність інтерпретується як необов’язкова, факультативна

ознака висловлення. Вона є завжди “зовнішньою”, оскільки стосується

цілого висловлення – цю модальність ще називають й епістемічною.

 

Хоча існування суб’єктивного здебільшого заперечується сучасною

лінгвістикою (як відомо, будь-які мовні засоби позначають об’єктивно

існуючі явища), багато відомих лінгвістів (серед них О.І. Бєляєва, J.

Lyons, F. Palmer) виділяють саме суб’єктивність як відмінну

характеристику епістемічної модальності. На правомірність цього

твердження вказує, насамперед, визначення епістемічної модальності, як

такої, що виражає ставлення мовця до висловлюваного судження, оцінку

його достовірності.

 

Зважаючи на достовірність, В.З. Панфілов зазначає, що епістемічну

модальність не можна віднести до об’єктивної, оскільки категоричне

твердження може бути хибним з точки зору реального стану справ [2]. Цю

думку підтримує і Т.А. Клепікова, яка наголошує на тому, що “зв’язок між

об’єктом предикації та його ознакою, який відображається модальністю

даного типу, не є чинником об’єктивної дійсності. Мовець (оцінюючий

суб’єкт) тільки припускає існування такого зв’язку, він декларує не лише

припущенність оцінки, але й можливу недостовірність стану справ” [3].

Звідси, при утворенні висловлення з епістемічною оцінкою важливу роль

відіграє суб’єктивний умовивід мовця, а не тільки об’єктивність з точки

зору наявних фактів.

 

Розглядаючи епістемічну модальність як категорію, за допомогою якої

мовець передає своє відношення до вірогідності повідомлюваного, слід

однак зауважити, що її трактують не як сукупність суб’єктивних зв’язків,

а як характер модального відношення суб’єкта ситуації до її

денотативного змісту, ступінь впевненості суб’єкта у реальності події чи

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ