UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФункціонально-семантичне поле дебітивної модальності у сучасній англійській мові (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1306
Скачало251
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Функціонально-семантичне поле дебітивної модальності у сучасній

англійській мові

 

Статус дебітивної модальності в ієрархії інших модальних значень є

неоднозначним і нестійким; лінгвісти по-різному визначають місце

дебітивності у системі модальних значень речення. Так, Г. Золотова

зазначає, що “модальні значення повинності, необхідності, можливості

виявляються у відношеннях між дією і її суб’єктом, а не у відношенні

змісту висловлювання до дійсності, саме тому вони не виступають

різновидами основного модального значення речення…” [Золотова 1973:

143].

 

У лінгвістичних працях, які досліджують облігаторний зв’язок між

суб’єктом і дією, паралельно з терміном “дебітивність” використовується

термін “необхідність”. Виникає питання: чи ці терміни ідентичні, чи вони

позначають різні відношення? Одностайної відповіді на нього немає. Так,

у “Російській граматиці” (1980) значення повинності і необхідності

розрізняються (зокрема при аналізі модальності інфінітивних речень). Г.

Золотова також розмежовує ці поняття, використовуючи обидва терміни

[Золотова 1973]. "Повинність" визначається як "динамічна" (не-статична)

необхідність, тобто як необхідність діяти, робити вибір [Чуршуков 1998:

98], а "статична" необхідність передбачає "відсутність вибору" і

виражається формулою: "повинен" – "зробить, навіть якщо не захоче";

по-друге, "повинність" як властивість, притаманна суб'єкту (онтологічна

властивість), не збігається з "можливістю", яка розуміється як "може" –

"зробить, якщо захоче" [Корди 1988: 10]; по-третє, "повинність"

відрізняється від "волюнтативності", оскільки джерелом повинності є не

тільки суб'єкт, але й об'єктивне оточення. Т. Ломтєв, С. Небикова, О.

Крючков користуються тільки одним терміном "необхідність”, в той час як

П. Лекант, І. Осетров вживають лише термін “дебітивність”, ототожнюючи

його з “необхідністю”. Ще інші лінгвісти (С. Вауліна, Н. Мишкіна, Л.

Фоміна) розглядають значення повинності як складову модального значення

необхідності. При цьому Н. Мишкіна зазначає, що реалізація поодиноких

значень неминучості, вимушеності, потреби, повинності і змушуваності –

це результат взаємодії категорії необхідності із значеннями

ситуативно–оцінної категорії [Мышкина 1979: 12-13]. У колективній

монографії “Теория функциональной грамматики. Темпоральность.

Модальность” (1990) необхідність досліджується у широкому плані, тобто

включає в себе модальність повинності (“слово повинен займає особливе

місце, і, безумовно, виступає домінантою даного ряду” [Цейтлин 1990:

147]. Інші дослідники (Є. Бєляєва, С. Туровська) об’єднують модальність

необхідності із модальністю дебітивності і зараховують до мікрополя

вимушеності.

 

Як бачимо, чітких критеріїв розмежування понять повинності і

необхідності немає, що часто призводить або до їх повного ототожнення,

або до нашарування один на одного. Насамперед це пояснюється

об’єктивними труднощами, оскільки лексичні одиниці, від яких утворено

назви категорії: “повинен” – повинність, “необхідно” – необхідність –

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ