UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахворювання нирок (лекція)
Автор
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4462
Скачало297
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція

 

Захворювання нирок

 

До основних захворювань нирок належать: 1) гломерулонефрит, 2)

пієло-нефрит, 3) нирковокам’яна хвороба.

 

Крім того виділяють наступні клінічні ниркові синдроми: 1) гостра

ниркова недостатність (ГНН), 2) хронічна ниркова недостатність (ХНН),

3) нефротичний синдром.

 

Гломерулонефрит - двохстороннє дифузне захворювання нирок алергійної

природи.

 

Розрізняють: а) гострий і б) хронічний гломерулонефрит.

 

Гострий гломерулонефрит (ГГН) - найбільш розповсюджене захворювання

нирок, особливо у молодому віці (20-40 років), має тривалий, сезонний

перебіг (загострюється з жовтня по березень) і є причиною розвитку ХНН.

ГГН рідко розвивається у дітей до 2-річного та у людей похилого віку.

 

Етіологія. ГГН може виникнути після будь-якої інфекції, частіше

стрептококової природи (фолікулярна ангіна, риніт, отит, фарингіт,

гайморит та інші ушкодження слизових). При цьому вважається, що

гемолітичний стрептокок групи А (типи 4, 12) є специфічним

“нефритогенним” штамом.

 

Визначену роль відіграють і інші інфекції, у тому числі вірусні (вірус

гепатиту В, епідемічного паротиту, віспи), паразитарні.

 

Встановлена е т і о л о г і ч н а роль у виникненні гломерулонефриту

факторів небактеріальної природи: а) переохолодження, б) опікової

хвороби, в) використання гетерогенних сироваток для вакцинації або з

лікувальною метою, г) дифузних ушкоджень сполучної тканини (червоний

вовчук, ревматоїдний артрит, вузликовий периартеріїт).

 

Останнім часом вважають, що виникнення ГГН є результатом взаємодії

вищезгаданих зовнішніх факторів і спадкової схильності, про що свідчить:

а) наявність антигенів (В8, В12, Dr2) у системі головного комплексу

гістосумісності, які мають підвищену готовність до утворення імунних

комплексів (АГ+АТ); б) недостатня функціональна активність макрофагів

щодо елімінації мікроорганізмів; в) підвищена чутливість людини

до нефритогенного стрептокока.

 

Патогенез ГГН. Загальновизнаною є інфекційно-алергічна (імунна) теорія

розвитку гострого гломеролонефриту. Її підтвердлжують: 1) наявність

латентного періоду після перенесеної інфекції (2-3 тижні після ангіни);

2) збільшення у крові титру антитіл до гемолітичного стрептокока; 3)

еспериментальне відтворення ГГН: подружжя Ковелті вводили кроликам суміш

гемолітичного стрептокока і ниркового антигена і через 3 тижні у них

розвивався гострий двобічний гломерулонефрит.

 

Виділяють 2 основних патогенетичних варіанти гострого гломерулонефриту.

 

1) Ушкодження ендотеліоцитів і базальної мембрани клубочкових капілярів,

глікопротеїди якої змінюють свою структуру під впливом стрептокока і

стають антигенами, безпосередньо антитілами (IgG, IgM) або за участю

макрофагів і К-лімфоцитів - нефротоксичний гломерулонефрит (ІІ тип

алергійних реакцій за Кумбсом і Джеллом) - розвивається швидко,

прогресує.

 

2) Розвиток запального процесу в клубочках внаслідок фіксації до

базальної мембрани імунного комплексу (ангтиген+антитіло+комплемент) -

імунокомплексний гломерулонефрит. Не менше 80% випадків

гломерулонефриту відносяться до імунокомплексних (ІІІ тип алергійних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ