.

Організація лікувально-профілактичної допомоги дітям (лекція)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
322 3340
Скачать документ

Л Е К Ц І Я

Організація лікувально-профілактичної допомоги дітям

Являє собою державну систему , що забезпечує неперервне кваліфіковане
медичне спостереження за дитиною, починаючи з моменту його народження до
закінчення школи. Система забезпечує взаємозв’язок і наслідування в
діяльності основних ланок надання профілактичної і лікувальної допомоги
дітям поліклінік, лікарень, дошкільних закладів, шкіл, санаторіїв та
інших оздоровчих і виховних закладів.

Дитяча поліклініка.

Являється структурним підрозділом дитячої міської лікарні (міської
лікарні для дорослих) або самостійним закладом. Дитяча поліклініка
забезпечує медичну допомогу дітям до 14 років включно:

а) в поліклініці;

б) на дому;

в) в дошкільних закладах;

г)в школах.

Район діяльності поліклініки визначає вищестоящий орган охорони
здоров’я.

Категорійність дитячих поліклінік залежить від чисельності дитячого
населення, що обслуговується Мінздравом.

Головне направлення діяльності дитячої поліклініки – забезпечення
необхідних умов для розвитку і виховання здорової дитини: профілактика
захворювань, надання медичної допомоги хворим дітям; організація
лікувально-оздоровчої роботи з дітьми, що мають відхилення в розвитку і
стані здоров’я.

Згідно штатним нормативам, для забезпечення прийому дітей в поліклініці,
надання їм медичної допомоги вдома, в дошкільних закладах, школах і
іншої роботи по амбулаторно-поліклінічному обслуговуванню на 10000 дітей
у віці до 14 років (14 років 11 місяців 29 днів), що закріплені за
поліклінікою, встановлена служба кількість посад:

педіатр дільничний – 12,5

кардіоревматолог – 0,3

хірург – 0.45

травматолог-ортопед – 0,5

уролог – 0,05

оториноларинголог – 1,2

невропатолог – 1,0

офтальмолог – 1,0

ендокринолог – 0,1

алерголог – 0,04

Посада лікаря функціональної діагностики встановлюється в штаті однієї з
поліклінік чи декількох міських адміністративних районів з кількістю
дітей не менше 25 тис. населення.

Крім того. в залежності від потужності поліклініки або наявності в штаті
посад лікарів, що ведуть амбулаторний прийом, визначають посади
лікарів-лаборантів, рентгенологів, фізіотерапевтів, лікарів з
лікувальної фізкультури.

Посади завідуючих педіатричним відділенням встановлюють, коли кількість
дільничних педіатрів і педіатрів дошкільних закладів та шкіл з 5-9 – 0,5
посади, а вище 9-1 посада. В такому випадку зав. відділенням звільнений
від роботи лікаря. Посада зам. головного лікаря з поліклінічного розділу
роботи передбачається при наявності в її складі дитячої поліклініки з
числом лікарів амбулаторного прийому не менше 20.

На чолі самостійної дитячої поліклініки стоїть головний лікар,
діяльність якого регіструється відповідним Положенням. Він здійснює
керівництво діяльністю поліклініки на основі єдиного начала і несе певну
відповідальність за якість і культуру лікувально-профілактичної
допомоги дітям, а також за адміністративно-господарчу діяльність
поліклініки.

На посаду головного лікаря призначається педіатр. що має лікувальний
стаж і стаж організаційної роботи. він затверджується і звільняється
вищестоящим органом охорони здоров’я, узгоджуючись в виконкомом місцевої
ради народних депутатів.

В дитячій міській поліклініці передбачаються наступні приміщення:

– фільтр з окремим входом і ізольованими боксами;

– кабінети педіатрів і інших лікарів-спеціалістів;

– кабінет по профілактичній роботі з дітьми / кабінет здорової дитини;

– відділення відновлювального лікування;

– лікувально-діагностичні кабінети (рентгенівський, фізіотерапев-тичний,
лікувальної фізкультури, масажу, маніпуляційний, кабінет щеплень та
інші);

– регістратуру, гардероб і інші допоміжні приміщення, холи для
очікування;

– адміністративно-господарчу частину (в самостійних приміщен-нях).

Особливістю дитячої поліклініки є наявність фільтру для матерів, що
прийшли з дитиною на прийом, опитує медична сестра, оглядає глотку і
шкіру дитини в цілях виявлення інфекційного захворювання, якщо дитина
хвора, її направляють в бокс, де її оглядає педіатр, а мати отримує
рекомендації по лікуванню і догляду. Центральною фігурою в наданні
медичної допомоги дітям є дільничний педіатр, діяльність якого
направлена на подальше зниження захворюваності і смертності дітей
різного віку,забезпечення оптимального фізичного нервово-психічного
розвитку дітей. В своїй роботі на дільниці він використовує комплекс
профілактичних заходів, виступаючи в ролі лікаря-профілактика,
спеціаліста-терапевта, інфекціоніста і організатора охорони здоров’я.

Згідно з існуючими нормативами на 1 дільничного педіатра припадає в
середньому 800 дітей, але кількість дітей на дільниці повинно
узгоджуватись з особливостями його розміщення і віковим складом дітей.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров’я навантаження для дільничних
педіатрів складає 5 дітей на годину на прийом, 7-під час профілактичних
оглядів у виділенні дні або години (в поліклініці і на виїздах) і 2 –
вдома при їх обслуговуванні.

Графік роботи: прийом 2.5-3.5 години, обслуговування вдома 3-4 години.

Посада дільничних медичних сестер встановлюється із розрахунку 1.5
ставки на 1посаду дільничного терапевта.

В обов’язки дільничної медичної сестри входить:

– профілактична робота по розвитку і вихованню здорової дитини;

– надання медичної допомоги хворим дітям вдома з дозволу лікаря;

– санітарно-просвітницька робота з населенням;

– облік роботи згідно установленої форми;

– підвищення кваліфікації.

Об’єм роботи з кожною групою дітей викладений в “Методичних
рекомендаціях по диспансеризації населення.

В структурі витрат робочого часу лікаря значне місце (від 25 до 30%
загального часу) займає ведення медичної документації.

Дільничний педіатр веде основний документ – “Історію розвитку дитини,
іншу документацію під контролем лікаря – медична сестра.

Використання стандартних друкованих або клішованих бланків
профілактичних оглядів, різних направлень, справок, рецептурних прописів
значно скорочує час лікаря на ведення медичної документації. Для цієї ж
цілі служать стандартні епікризи, які дають можливість однотипово
відбити профілактичні і лікувальні заходи, покращити аналіз ефективності
цих заходів, а також контроль.

“Історія розвитку дитини” є основним документом, бо відображає стан
дитини і ефективність медичного обслуговування його з миті народження до
14 років.

До історії розвитку звичайно підклеюється талон обмінної карти із
пологового будинку і лист дополового патронажу. в неї заносять
анамнестичні дані, теперішній статус дитини і подальше спостереження
лікаря.

°

?

U

Ue

V

X

|

E

a

ae

ae

Для проведення аналізу діяльності і планування робіт дільничний педіатр
використовує слідуючі документи:

“Історія розвитку дитини” (ф.№112/У)

“Контрольна карта диспансерного спостереження ” (ф.№030/У)

“Книга записів викликів лікарів до дому” (ф.031/У)

“Карта профілактичних щеплень” (ф. №063/У)

“Щоденник роботи лікаря” (ф. № 039/У)

Використовуючи перераховані облікові документи, дільничний лікар кожний
місяць, кожний квартал і за рік робить висновки і аналізує свою роботу.

Аналіз включає:

– характеристику діяльності, де вивчається чисельність і віковий склад
дітей;

– питома вага дітей, що відвідують дошкільні заклади і школи;

– характеристику соціально-гігієнічних умов життя дітей.

Далі проводяться аналіз стану здоров’я дітей:

– захворюваність по звертанню;

– структура захворюваності;

– госпіталізована захворюваність.

Організація медичного обслуговування для визначених контингентів дітей:

– новонароджені;

– діти першого року життя;

– діти другого року життя.

Систематично повинно аналізуватися виконання плану профілактичної і
лікувальної робіт з дітьми у різних груп здоров’я:

– середня кількість дітей, що відноситься до ІІ, ІІІ, ІV,V, груп
здоров’я;

– регулярність спостереження;

– частота проведення лікувально-оздоровчих заходів;

– питома вага переведених дітей з однієї групи здоров’я в іншу;

– питома вага ні разу не мавших загострення захворювання і часто
хворіючих дітей.

Найбільш повну уяву про якість медичного обслуговування дітей на
педіатричній дільниці можна отримати на основі даних експертної оцінки.

Стаціонар дитячої лікарні

Основна задача сучасної лікарні – відновлювальне лікування, яке включає
і направлення: діагностику захворювання, лікування, невідкладну терапію,
реабілітацію.

Дитяча лікарня в своєму складі має основні структурні підрозділи:

1. Відділення прийому і виписки хворих.

2. Клінічні відділення.

3. Ізоляційно-діагностичне відділення.

4. Допоміжні відділення і служби.

5. Адміністративно-господарчі служби.

Важливою умовою раціональної організації лікарняної допомоги і
ефективного використання ліжкового фонду є система госпіталізації
хворих.

Більшість дітей направляється в стаціонари територіальними
поліклініками, дитячими закладами. В умовах великих міст існує крім
децентралізованої, централізована система організації госпіталізації.

У зв’язку із спеціалізацією стаціонарного обслуговування особливе
значення набуває направлення хворої дитини в стаціонар відповідно
призначення з урахуванням характеру захворювання.

У великих лікарнях (більше 200 ліжок) дітей приймає спеціальний персонал
прийомного відділення (лікар, сестра, черговий лаборант для проведення
негайних аналізів, санітар). В невеликих лікарнях прийом забезпечує
черговий персонал лікарні.

В прийомному відділенні дитину уважно оглядають, якщо є необхідність,
проводять санітарну обробку і направляють у відповідне відділення у
супроводі працівника прийомного відділення. Лікар приймального
відділення записує в “Історію хвороби” (ф. № 003/У) анамнестичні дані,
дані лабораторних досліджень, медикаментозні і режимні призначення,
харчування, спосіб транспортування хворого із прийомного відділення.

При поступанні дитини в стаціонар у супроводжуючих осіб повинна бути
обмінна карта і “Історія розвитку дитини” (ф. № 112/У) із поліклініки
або повинна виписка із “Історії розвитку дитини” (ф. №122/У), де вказано
діагноз і анамнестичні дані (час і характер, протікання захворювання,
лікувальні заходи, що проводяться), дата і результати проведених дитині
досліджень і дані про контакти дитини з інфекційними хворими та дитячому
колективі.

Хворого із лікарні дозволяється виписувати при повному одужанні: якщо
виникла необхідність перевести хворого в інші лікувальні заклади; при
стійкому покращенні стану здоров’я, коли дитина може продовжувати
лікування в поліклінічних умовах.

Під час виписки в обмінну карту записується заключний епікриз із
“Історії хвороби” (ф. № 003/У) та рекомендації щодо подальшого
лікування, вказуючи необхідний режим і облік.

Історія хвороби дитини після виписки візується зав. відділенням і
головним лікарем і відправляється для зберігання в медичний архів.

Організація роботи відділень лікарні

З метою попередження розповсюдження інфекції проводиться розділення
кожного відділення на секції. Палати для дітей віком до 1 року
боксуються. В кожному боксі 1-2 ліжка, в інших палатах не більше 4
ліжок.

Санітарні норми на 1 ліжко в дитячих інфекційних відділеннях на 6 м2, в
дитячих інфекційних – 6,5 м2.

В будь-якому відділенні лікарні дитина знаходиться під наглядом
лікаря-ординатора, котрий обслідує хворого, встановлює діагноз і
визначає план лікування.

Затверджені слідуючі нормативи обслуговування дітей в стаціонарі
(кількість хворих на 1 лікаря).

Відділення (палата)
Кількість хворих

Педіатричне
20

Педіатричне для новонароджених
10

Педіатричне для дітей першого року життя 15

Травматологічне
18

Ревматологічне
20

Інфекційне
20

Інфекційне боксоване
15

Неврологічне
20

Нефрологічне
20

Офтальмологічне
25

В правильній організації догляду за хворими дітьми сучасне значення має
обладнання поста мед. сестри, розклад роботи медичних сестер в
стаціонарі. Найбільш вірогідно потрібно рахувати трьохзмінну роботу.
Недостатньо – часта зміна сестер – 3 рази на добу.

Організатором і керівником всієї роботи в стаціонарі є зав. відділенням.

Згідно з затвердженими штатним і нормативами для стаціонарів дитячих
лікарень (Наказ № 600, 1979р.) у відділені на 30-60 ліжок передбачена
посада завідуючого відділенням з кількістю ліжок менше 60, крім того,
завідуючий веде ще 10 хворих.

Показники діяльності стаціонару.

1. Організація роботи стаціонару (використання ліжкового фонду).

2. Якість лікування в стаціонарі і склад хворих дітей.

3. Якість лікарської діагностики в стаціонарі.

4. Робота відділень.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020