Л Е К Ц І Я
Організація лікувально-профілактичної допомоги
сільському населенню
1. Особливості організації лікувально-профілактичної допомоги
сільському населеню
Організації лікувально-профілактичної допомоги сільському населеню
будується на тих же організаційних принципах, що й міському населенню.
Базується вона на дільничному принципові. Але існуючі розбіжності між
містами та селами (характер розселення, радіус обслуговування, специфіка
виробничих умов та побуту) накладають відбиток на характер умов
медичної допомоги (її об?єм та якість) сільським мешканцям та та
потребують від органів охорони здоров?я особливих організаційних форм та
методів роботи.
Специфіка сільськогосподарськиї праці (сезонність робіт, довжина
робочого дня, вплив кліматичних умов та інше) обумовлює необхідність
створення рухових форм медичної допомоги зміни графіка роботи сільських
медичних закладів в періою проведення польових робіт – тобто зміни
характера медичної допомоги в залежності від сезону – її сезонність.
Друга головна особливість організації медичної допомоги сільському
населеню – етапність її надання, яку умовно поділяють на 3 етапи.
Перший етап – сільська лікарська дільниця, що об?єднує дільничну лікарню
або самостійну лікарську амбулаторію, фельдшерсько-акушерські пункти
(ФАП), дитячі садки (яслі-садки), фельдшерські здравпункти на с/г
підприємствах (радгоспах).
У великих радгоспах можуть бути створені профілакторії, котрі також
входять до складу лікарської дільниці. Основним закладом на першому
етапі є дільнична лікарня (лікарська амбулаторія), де мешканці села
отримують кваліфіковану медичну допомогу.
Другий етап – включає районні медичні заклади. Ведучий заклад при цьому
стані є центральна районна лікарня (ЦРЛ), де мешканці села отримують
висококваліфіковану , а в ряді випадків, спеціалізовану медичну допомогу
з її основних видів.
На третьому етапі мешканці села отримують спеціалізовану та
вузькоспеціалізовану медичну допомогу практично з усіх спеціальностей, в
обласних закладах. Основним закладом третього етапа є обласна лікарня.
2. Сільська лікарська дільниця
Організація первинної медико-санітарної допомоги. Головна задача СЛД –
надання населенню дільниці загальнодоступної кваліфікованої лікарської
допомоги на проведення санітарно-протиепідемічних заходів.
Мережа закладів дільниці будується в залежності від розташування
населених пунктів району, економіки району та стану шляхів. Кількість
сільських лікарняних дільниць в районі головним чином визначається
чисельністю населення та відстаню до ЦРЛ. Середня чисельність населення
на лікарській дільниці коливається в межах 5 – 7 тисяч в оптимальному
радіусі дільниці 7 – 10 км. Але в залежності від природних та
економічно-географічних факторів, що впливають на досяжність медичної
допомоги,розміри лікарських дільниць, чисельність населення на дільниці
може бути різною.
Всі медичні заклади, що входять до складу лікарської дільниці,
організаційно об?єднані та працюють згідно з єдиним планом під
керівництвом головного лікаря дільничної лікарні (амбулаторії).
Дільнична лікарня (або лікарська амбулаторія) є основним медичним
закладом на сільській лікарській дільниці. Встановлено 4 категорії
дівльничних лікарень:
І – лікарня з потужністю від 75 до 100 ліжок;
ІІ – від 50 до 75;
ІІІ – від 35 до 50;
ІV – від 25 до 35 ліжок.
Характер та об?єм медичної допомоги в дільничній лікарні в основному
визначається їх потужністю, обладнаністю, наявністю
лікарів-спеціалістів. Надання амбулаторної та стаціонарної допомоги
терапевтичним та інфекційним хворим, допомога під час пологів,
лікувально-профілактична допомога дітям, невідкладна хірургічна та
травматологічна допомога входить в коло прямих обов?язків лікарів
будь-якої дільничної лікарні не залежно від її потужності.
Основні завдання дільничної лікарні:
Забезпечення населення території обслуговування кваліфікованою медичною
допомогою (амбулаторною та стаціонарною).
Планування та проведення заходів щодо профілактики та зниження
захворюваності та травматизації серед різних груп сільського населення.
Проведення лікувально-профілактичних заходів з охорони здоров?я матері
та дитини.
Введення в практику сучасних методів профілактики, діагностики та
лікування хворих, передових форм та методів організації
амбулаторно-поліклінічної допомоги.
Організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю ФАП та
інших закладів охорони здоров?я, що входять до складу лікарської
дільниці.
Одним з основних розділів діяльності дільничної лікарні є організація
амбулаторно-поліклінічної допомоги як найбільш масового виду медичної
допомоги, яка надається амбулаторією дільничної лікарні або самостійною
лікарською амбулаторією та будується згідно дільночно-теріторіального
принципа. Вона може бути самостійним закладм або входити до складу
лікарні.
Згідно з Наказом МОЗ, амбулаторія є лікувально-профілактичнимзакладом,
який повинен в районі своєї діяльності проводити:
широкі профілактичні заходи:
а) по попередженню та зниженню захворюваності;
б) по ранньому виявленню хворих;
диспансеризацію здорових та хворих;
Надавати кваліфіковану медичну допомогу населенню.
Крім того, головними функціями амбулаторії є:
проведення заходів, напрівлених на наближення позалікарняної допомоги до
робітників сільського господарства в період масових польових робіт;
проведення санітарно-протиепідемічних заходів (профілактичні щеплення,
поточний санітарний нагляд за закладами та об?єктами, водопостачанням та
очисткою населених місць тощо);
планові виїзди лікарів впідлеглі ФАП та дитячі заклади для надання
практичної допомоги та проведення контролю за їх роботою.
Лікарський штатдільничної лікарні для амбулаторно-поліклінічної допомоги
встановлюється згідно з кількістю посад на 1000 чоловікдорослого та
дитячого населення, а для стаціонарної допомоги – згідно з кількістю
ліжок відповідного профілю.
Посади лікарів для надання амбулаторно-поліклінічної допомоги
встановлюються з розрахунку:
Посада Число посад на 1000 населення
дорослого дитячого
Терапевт
Педіатр
Акушер-гінеколог
Хірург
Стоматолог 0,4
–
0,06
0,04
0,25 –
0,8
–
0,03
0,25
Досвід України показує, що самостійна сільська лікарська амбулаторія в
умовах республіки – найбільш раціональна організаційна форма.
В складі лікарських амбулаторій працюють терапевти, педіатр,
акушер-гінеколог та стоматолог.
З хірургії, невропатології, отоларингології, офтальмології, дерматології
медичну допомогу надають спеціалісти ЦРЛ, котрі приїзджають в
амбулаторію згідно з визначеного графіка.
Фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП) згідно з існуючими нормативами
створюються в населених пунктах з кількістю населення від 700 та більше,
якщо відстань до найближчого медичного закладу більше 2 км, а також в
населених пунктах з меншим числом мешканців, якщо відстань до
найближчого медичного закладу перевищує 4 км.
На ФАП покладені слідуючі функції:
Надання населенню долікарської медичної допомоги.
Своєчасне та в повному об?ємі виконання призначень лікаря.
Організація патронажу дітей та вагітних жінок, систематичне
спостереження за станом здоров?я інвалідів ВВВ та кращих спеціалістів
сільського господарства (механізаторів, тваринників).
Проведення під керівництвом лікаря комплекса профілактичних
протиепідемвчних та санітарно-гігієнічних заходів, направлених на
зниження захворюваності.
Диспансеризація населення.
Проведення заходів, направлених на зниження материнської смертності та
смертності немовлят.
Санітарно-гігієнічне навчання та виховання населення тощо.
На ФАП, в залежності від чисельності населення, що обслуговується,
можуть працювати лише: 1) фельдшер; 2) фельдшер і акушерка; 3) фельдшер,
акушерка і патронажна сестра.
P
R
&
&
&
&
Фельдшери та акушерки надають першу долікарську допомогу під час гострих
захворювань та нещасних випадків, проводять лікувальну роботу згідно
призначення лікаря.
Вся лікувально-профілактична, санітарно-епідемічна та організаційна
діяльність ФАП здійснюється згідно єдиного комплексного плану дільничної
лікарні (амбулаторії) під її безпосереднім керівництвом та систематичним
контролем.
3. Центральна районна лікарня та її роль в організації
лікувально-профілактичної допомоги населенню района
Центральна районна лікарня (ЦРЛ) – основний лікувально-профілактичний
заклад на ІІ етапі медичної допомоги мешканцям села. Вона одночасно є
органом правління та центром організаційно-методичного, оперативного
керівництва усіма закладами охорони здоров?я на території району та
відповідна за організацією, постановку і якість медичної допомогит
населенню.
До складу ЦРЛ входить стаціонар з відділеннями з основних
спеціальностей, поліклініка з лікувально-профілактичними кабінетами та
лабораторією, відділення швидкої та невідкладної медичної допомоги,
паталогоанатомічне відділення, організаційно-методичний кабінет та
допоміжні структурні підрозділи (аптека, кухня, медичний архів тощо).
Наявність різних спеціалізованих відділень (крім основних) залежить від
потужності ЦРЛ.
В залежності від потужності ЦРЛ ділять на 6 категорій:
І – більше 350 ліжок;
ІІ – 300 – 350 ліжок;
ІІІ – 250 – 300 ліжок;
ІV – 200 – 250 ліжок;
V – 150 – 200 ліжок;
VІ – 100 – 150 ліжок.
Потужність ЦРЛ визначається чисельністю населення району, наявністю в
районі інших лікарень та кількістю ліжок, розгорнутих в них.
Основні задачі ЦРЛ:
Забезпечення населення району та районного центру в необхідному об?ємі
кваліфікованою та спеціалізованою, стаціонарною та поліклінічною
медичною допомогою.
Оперативне та організаційно-методичне керівництво, а також контроль за
діяльністю всіх закладів охорони здоров?я, що знаходяться на території
району.
Планування, фінансування та організація матеріально-психічного
постачання закладів охорони здоров?я району.
Розробка та здійснення заходів, направлених на підвищення якості
медичного обслуговування населення району, зниження захворюваності,
смертності немовлят та загальної смертності, та укріплення здоров?я.
Розробка та здійснення заходів з розстановки, раціонального
використання, підвищення професійної кваліфікації та виховання медичних
кадрів закладів охорони здоров?я.
Керівництво ЦРЛ здійснює головний лікар (він же головний лікар району).
В своїй роботі з керівництва охороною здоров?я району та ЦРЛ головний
лікар спирається на замісників: з медичного обслуговування населення
району, з дитинства та допомоги в пологах, з медичної частини.
Посада замісника головного лікаря з питань дитинства та допомоги в
пологах встановлюється в ЦРЛ сільського району з населенням 70 тис.
чоловік та більше замість посади районного педіатра, а посада замісника
головного лікаря з медичної частини при наявності 100 ліжок та більше.
Головний лікар зобов?язаний періодично (не менше 2 разів на рік)
звітуватися про свою роботу перед населенням та своєчасно надавати
встановлену статистичну звітність про діяльність ЦРЛ та охорони здоров?я
району, забезпечуючи достовірність звітних даних.
Важливою ланкою в системі позалікарняної допомоги сільському населенню є
поліклініка (амбулаторія) ЦРЛ, основними задачами якої є:
Забезпечення кваліфікованою амбулаторно-поліклінічною допомогою
закріпленого населення району та районного центру.
Організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю
амбулаторно-поліклінічних підрозділів району.
Планування та проведення заходів, направлених на профілактику та
зниження загальної дитячої смертності, захворюваності з тимчасовою
втратою працездатності та інвалідності.
Своєчасне та широке введення в практику роботи всіх
амбулаторно-поліклінічних закладів району сучасних методів та засобів
профілактики та лікування захворювань, передового досвіду надання
амбулаторно-поліклінічної допомоги.
В залежності від потужності ЦРЛ набір спеціальностей може відрізнятися і
по кількості і по структурі спеціальностей. В великих лікарнях
терапевтичні прийоми ведуться з таких вузьких спеціальностей як
ендокринологія, гастроентерологія, кардіологія, ревматологія,
травматологія; хірургічні прийоми з урології, травматології та
ортопедії, проктології тощо.
Розширенню об?єму стоматологічної медичної допомоги населенню сприяє
розвиток мережі міжрайонних спеціалізованих відділень. Кількість ліжок
та об?єм амбулаторно-поліклінічної допомоги міжрайонного
спеціалізованого відділення встановлюють з розрахунку чисельності
населення закріплених районів та фактичного об?єму роботи; штати
міжрайонного спеціалізованого лікувально-профілактичного відділення
стаціонара – у відповідності з діючими нормативами стаціонарів лікарень,
а поліклініки – згідно з нормативами поліклінік в складі цих лікарень з
введенням додаткових посад в залежності від чисельності закріпленого
населення других районів.
4. Роль обласної лікарні в організації медичної допомоги
сільському населенню
Обласна (республіканська) лікарня – найбільший багатопрофільний
лікувально-профілактичний заклад, призначений надавати в повному об?ємі
висококваліфіковану, спеціалізовану та вузько-спеціалізовану допомогу
мешканцям області. Вона є також центром організаційно-методичного
керівництва медичними закладами, що розташовані на території області
(республіки) та базою спеціалізації та підвищення кваліфікації лікарів
та середнього медичного персоналу.
Кожна обласна лікарня має в своєму складі: консультативну поліклініку,
стаціонар, лікувально-профілактичні відділення, кабінети,, лабораторії
та інші структурні підрозділи (морг, аптека, кухня тощо).
До складу обласної лікарні входять також організаційно-методичний відділ
з відділенням медичної статистики, відділення екстреної та
планово-консультативної допомоги, пансіонат для хворих, направлених із
районів області на консультацію та спеціальне амбулаторне лікування,
гуртожиток для медичних працівників, що прибули для проходження
спеціалізації та підвищення кваліфікації.
В структуру консультативної поліклініки обласної лікарні входять
спеціалізовані лікарські кабінети, відділення та центри; допоміжні
лікувально-діагностичні кабінети (відділення) та лабораторії,
регістратура, довідковий стіл, кабінет долікарського прийому.
Організаційно-методичний відділ обласної лікарні грає важливу роль в
справі удосконалення форм та методів спеціалізованої медичної допомоги
сільському населенню. Практично він служить науково-методичною базою
обласного відділу охорони здоров?я по введенню в практику охорони
здоров?я передових організаційних форм та методів иедичного
обслуговування населення, та його основними функціями є:
аналіз діяльності лікувально-пофілактичних закладів області;
організаційно-методична та консультативна допомога органам та закладам
охорони здоров?я області;
організація підвищення кваліфікації кадрів;
планування роботи.
Штати обласних лікарень залежать від потужності, їх встановлюють у
відповідності з діючими штатними та типовими нормативами.
В ряді обласних лікарень створені спеціалізовані центри, обладнані
апаратурою для дистанційної діагностики гострих захворювань черевної
порожнини, ішемічної хвороби серця, черепно-мозкових травм тощо. Центри
мають загальні лікувальні та діагностичні кабінети; хворих, що
страждають на декілька захворювань, ведуть спеціалісти суміжних
спеціальностей. Це дозволяє комплексно досліджувати та лікувати хворих,
ефективно використовувати медичну техніку та кадри, організовувати
діагностичний процес на високому рівні.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
