.

Захворюваність і інвалідність (лекція)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
278 3772
Скачать документ

Лекція

Захворюваність і інвалідність

Захворюваність є одним з найважливіших критеріїв, що характеризують
здоров’я населення. Під захворюваністю мається на увазі показник, що
характеризує поширеність, структуру і динаміку зареєстрованих хвороб
серед населення в цілому чи в окремих його групах (вікових, полових,
територіальних, професійних і ін.) і служащим одним із критеріїв оцінки
роботи лікаря, медичного установи, органа охорони здоров’я.

Як об’єкт наукового дослідження і практичної діяльності установи охорони
здоров’я захворюваність являє собою складну систему взаємозалежних
понять:

власне захворюваність (первинна захворюваність) — частота нових, ніде
раніше не врахованих і вперше в даному календарному році виявлених серед
населення захворювань;

поширеність (хворобливість, накопичена захворюваність) — частота всіх
наявних серед населення захворювань, як уперше виявлених у даному
календарному році, так і зареєстрованих у попередні роки, із приводу
яких хворий знову звернувся по медичною допомогу в даному році;

частота захворювань, виявлених при оглядах (патологічна ураженість) —
частота патології серед населення, установлювана при проведенні
одноразових медичних оглядів (обстежень), у результаті яких враховуються
всі захворювання, а також преморбидные форми і стани.

У статистику захворюваності прийнято виділяти: загальну захворюваність
(за даними обертаності, за даними медичних оглядів, по аналізі причин
смерті), інфекційну захворюваність, захворюваність найважливішими
неепідемічними хворобами, госпіталізована захворюваність, захворюваність
з тимчасовою втратою працездатності. ВІЗ указує, що який би показник
захворюваності ні розраховувався, він повинний відповідати ряду вимог:
бути надійним, об’єктивним, чуттєвим, тонним.

ЗАГАЛЬНА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ЗА ДАНИМИ ОБЕРТАНОСТІ

Облік усіх випадків захворювань, з якими населення звернулося по
медичною допомогу, ведеться у всіх медичних установах. При вивченні
загальної захворюваності по обертаності за одиницю обліку приймають
перше звертання до лікарю по даному захворюванню в даному календарному
році. Діагнози гострих захворювань реєструються при кожнім їхньому
новому виникненні, хронічні захворювання тільки 1 раз у році,
загострення хронічних захворювань цього року повторно як захворювання не
враховуються.

При аналізі захворюваності прийнято розраховувати ряд показників:

Число знову виниклих захворювань

Первинна захворюваність =
—————————————————х 1000

Середня чисельність населення

Число захворювань, що малися, у населення за рік

Поширеність
=———————————————————————–
———————-х1000

Середня чисельність населення

Крім того розраховується ряд показників частоти захворювань по окремих
вікових і полових групах. Наприклад:

Число знову виниклих захворювань у

дітей 4—6 років

Захворюваність дітей у

віці 4—6 років
=—————————————————–х1000

Чисельність дітей у віці 4—6 років

Крім того необхідно аналізувати:

Число виниклих даних захворювань

Захворюваність даним

захворюванням =
———————————————– х 1000

Середня чисельність населення

Структура захворюваності:

Число всіх знову виниклих захворювань – 100%.

Число захворювань грипом — х 1%.

Число захворювань ангиной-х2%.

і т.д.

Число днів лікування хворого

с даним захворюванням

Середня тривалість захворювань
=————————————————х1000

Число випадків даного захворювання

Тривалість захворювання розраховується з моменту виникнення
захворювання, з моменту початку даного випадку (загострення хронічного
захворювання). У педіатричній практиці для окремих вікових груп прийнято
розраховувати «індекс здоров’я»:

Число дітей до 1 року, не звернувши-

шихся з приводу захворювань

«Індекс здоров’я» дітей до 1 року
=———————————————-100

Число дітей, що досягли 1 року

Крім того розраховується питома вага дітей, перенесших те чи інше число
захворювань за рік. По числу захворювань, перенесених за рік, виділяють
рідко хворіють, що часто хворіють, по числу і тривалості захворювань
виділяють групу довгостроково і часто хворіють дітей (ЧДБ), однак ці
поняття дуже відносні і різні для окремих вікових груп. По наявності і
вазі захворювань виділяють 5 груп здоров’я дітей: 1 група — практично
здорові; 2 група — маються функціональні відхилення; 3 група — хронічні
захворювання в стані компенсації; 4 група — стан субкомпенсации; 5 група
— стан декомпенсації.

Облік захворюваності за даними обертаності ведеться на підставі розробки
«Статистичних талонів для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів»
(ф. 025—2/у). Талон заповнюється на всі захворювання і травми, крім
гострих інфекційних захворювань, у всіх поліклініках, амбулаторіях у
містах і сільській місцевості. Однак у спеціалізованих установах
(психоневрологічних, онкологічних і протитуберкульозних) талон не
заповнюється, а в шкірно-венерологічних заповнюється тільки на хворих
шкірними захворюваннями.

У залежності від системи організації роботи в поліклініці талони
заповнюються по закінченні прийому чи лікарями медичними сестрами за
вказівкою чи лікарів централізовано статистиком установи за даними
переданих йому з прийому «Медичних карт амбулаторного хворого, «Історія
розвитку дитини» і т.д.

З 1997 року замість системи обліку по «Статистичних талонах…»
відповідно до наказу МОЗ стала постійно впроваджена нова методика обліку
захворюваності по закінченому випадку обслуговування з автоматизованою
обробкою первинної медичної документації. Це система поки вводиться
тільки в тих установах, що належною мірою забезпечені обчислювальною
технікою. У її основі лежить «талон амбулаторного пацієнта» (ф.
025—10/у).

«Талон амбулаторного пацієнта» заповнюється лікувально-профілактичними
установами (підрозділами), що здійснюють амбулаторний прийом, що
використовують систему обліку по закінченому випадку поліклінічного
обслуговування. Під закінченим випадком в амбулаторно-поліклінічних
установах розуміють обсяг лікувально-діагностичних і реабілітаційних
заходів, у результаті яких настає видужання, чи ремісія хворий
направляється в лікарню або в спеціалізовану медичну установу (диспансер
і т, д.). Випадок смерті пацієнта також відноситься до закінченого
випадку. «Талон амбулаторного пацієнта» і його автоматизована обробка
дозволяють здійснювати:

— облік і формування регістра населення, що обслуговується
амбулаторно-поліклінічною установою;

— збір і формування статистичної інформації з закінченого випадку,
зробленим медичним послугам, тимчасовій непрацездатності,
фармакологічним засобам і виробам медичного призначення, виписаним
пільговим категоріям громадян;

Автоматизована обробка «Талонів амбулаторного пацієнта» здійснюється з
використанням пакета прикладних програм «Асум-поликлиника»,
«Асум-аптека», «Талон амбулаторного пацієнта».

В амбулаторно-поліклінічних установах, де використовуються «Талони
амбулаторного пацієнта» не заповнюються наступні облікові документи:
«Статистичний талон для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу» (ф.
025—2/у), «Талон амбулаторного пацієнта» (ф.ф. 025— б/у, 025—7/у),
«Талон на прийом до лікаря» (ф. 025— 4/у-89), «Єдиний талон
амбулаторного пацієнта» (ф. 025— 8/У-—25), «Талон на закінчений випадок
тимчасової непрацездатності» (ф. 025—9/у).

При аналізі захворюваності за даними обертаності варто пам’ятати, що
вона не відбиває щиру картину стану здоров’я населення, тому що цілком
залежить від обертаності населення. На обертаність, у свою чергу,
впливає приступність медичної допомоги, медична активність населення й
інші фактори. Крім того в даний час населення має можливість одержати
медичну допомогу крім територіальних установ у відомчих установах,
кооперативах. Захворюваність за даними обертаності залежить і від
кваліфікації лікарів. Тому цей вид захворюваності в територіальних
установах має лише місцеву, організаційну роль. Найбільш точні, повні і
вичерпні дані про загальну захворюваність дають спеціальні медичні
огляди, що повинні доповнювати зведення за даними обертаності.

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ЗА ДАНИМИ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ

Медичні, чи профілактичні огляди є однієї з форм
лікувально-профілактичної допомоги, що полягає в активному обстеженні
населення з метою виявлення захворювань. Медичні огляди дають найбільше
повну інформацію про усіх наявних на момент огляду хронічних і гострих
захворювань із клінічними проявами, а також про субклинических форми, що
протікають функціонально компенсовано.

Медичні огляди розділяють на попередні, періодичні і цільові”. Усі
контингенти, що піддаються попередньому і періодичному медичному
оглядам, можна розділити на три групи:

1. Працівники підприємств, установ і організацій, що мають контакт із
професійними вредностями;

2. Працівники харчових, дитячих і деяких комунальних установ, що
проходять бактеріологічне обстеження для виявлення інфекційних чи хвороб
бациллоносительства при надходженні на роботу і згодом через визначені
терміни, оскільки вони можуть стати джерелом масового зараження;

3. Діти усіх віків, робочі підлітки, учні середніх спеціальних
навчальних закладів, студенти.

Попередні медичні огляди проводять при надходженні на чи роботу навчання
з метою визначення відповідності стану здоров’я вимогам чи професії
навчання, а також виявлення захворювань, що можуть загострюватися і
прогресувати в умовах роботи з професійними вредностями чи в процесі
навчання. Існує список захворювань, що є протипоказаннями до роботи і
навчання по ряду професій. Основна задача періодичних медичних оглядів
на виробництві — виявлення ранніх ознак професійних чи захворювань
отруєнь, а також захворювань, этиологически не зв’язаних із професією,
але при який продовження контакту з даними професійними вредностями
становить небезпеку.

Міністерство охорони здоров’я регламентує порядок проведення попередніх
і періодичних медичних оглядів на виробництві. Мається перелік
небезпечних і шкідливих речовин і несприятливих виробничих факторів, при
роботі з який необхідно обов’язкове проходження профілактичних оглядів і
зазначена їхня частота. Періодичність оглядів залежить від агресивності
і потенційної небезпеки діючих факторів. МОЗ визначене коло лікарів
вузьких спеціальностей, що беруть участь у проведенні оглядів, перелік
обов’язкових лабораторних і функціональних досліджень, список медичних
протипоказань до допуску на роботу, зв’язану з небезпечними речовинами і
несприятливими факторами, а також з метою безпеки праці.

Цільові медичні огляди проводяться для раннього виявлення ряду
захворювань (туберкульозу, злоякісних новотворів, хвороб системи
кровообігу, органів подиху, гінекологічних захворювань і т.д.) шляхом
одномоментных оглядів в організованих колективах або шляхом огляду всіх
облич, що звертаються за медичною допомогою в лікувально-профілактичні
установи.

gd$3o

gd$3o

ygd$3o

gd$3o

„?`„?gd$3o

`„?gd$3o

„@

y^„@

ygd$3o

„?`„?gd$3o

`„?gd$3o

gd$3o

gd$3o

пансерів, спеціалізованих лікарень, науково-дослідних установ і т.д. У
сільській місцевості важливу роль при проведенні медичних оглядів грають
виїзні бригади фахівців.

Результати медичних оглядів фіксуються в «Карті підмета періодичному
огляду» (ф. 046/у), для облич, що проходять обов’язкові періодичні
огляди, у «Медичній карті амбулаторного хворого» (ф. 025/у), у «Історії
розвитку дитини» (ф. 112/у), «Медичній карті дитини» (ф.026/у) для шкіл,
шкіл-інтернатів, дитячих будинків, дитячих садів, ясел-садів), у
«Медичній карті студента Вуза».

У невеликих лікувально-профілактичних установах, де недоцільне створення
спеціальних картотек оглянутих, замість ф. 047/у можуть заповнюватися
«Списки облич, що підлягають цільовому медичному огляду» (ф. 048/у).

Списки складаються адміністрацією підприємства, що повинна заповнити
перші 5 графа форми, і передаються в лікувально-профілактичну установу,
що проводить огляд. Усі наступні записи робляться при огляді. Форми
списку можуть використовуватися також для запису облич, що звернулися
індивідуально для профілактичного огляду. У цьому випадку всі записи
виробляються в лікувально-профілактичній установі.

«Карти диспансеризації» (ф. 030/у) фіксують факт огляду лікарями вузьких
спеціальностей і проведення лабораторних досліджень. Щорічно
визначається група здоров’я для кожного минулого диспансеризацію, а якщо
виявлене захворювання, то ставиться його діагноз, а також відзначається
узяття під спеціальне спостереження.

Перераховані вище документи дозволяють не тільки одержати точне
представлення про поширеність патології серед населення, але і визначити
динаміку зміни, ефективність проведеного лікування й організаційних
заходів за ряд років.

Для того щоб медичний огляд був досить ефективним, необхідно забезпечити
його чітку організацію, залучення висококваліфікованих фахівців,
використання сучасної техніки. Такі медичні огляди дозволяють у
середньому виявити в кожної 1000 обстежених додатково до 1200
захворювань, із приводу яких хворий не звертався до лікаря. Так, а
частковості, на кожну 1000 обстежених додатково виявляється близько 200
випадків серцево-судинних захворювань, хвороби органів травлення
зростають у 2 рази.

Як показують спеціальні дослідження, в умовах сучасної охорони здоров’я
далеко не скрізь їсти можливість забезпечити огляд усіх груп населення
висококваліфікованими фахівцями вузького профілю, немає необхідної
кількості сучасної техніки. При проведенні профілактичних оглядів дітей
немає можливості забезпечити присутність батьків, що не дозволяє
одержати необхідний обсяг анамнестической інформації. Експертна оцінка
існуючої системи профілактичних оглядів дітей показує, що огляди, як
правило, проводяться формально, до 60% захворювань, що маються в дітей,
на них не виявляється.

З метою одержання об’єктивної інформації про стан здоров’я дітей
необхідний синтез індивідуального підходу із широким впровадженням
автоматизованих систем, що дозволяють як збільшувати охоплення постійним
моніторингом, так і підвищити об’єктивність у виділенні доклинических
ознак захворювання з формуванням груп ризику по різним нозологическим
формах.

ІНФЕКЦІЙНА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ

З метою проведення поточних і перспективних медико-організаційних
заходів щодо боротьби з інфекційними захворюваннями в країні діє
стругаючи система контролю за інфекційною захворюваністю.

Про кожен випадок виявленого інфекційного захворювання обов’язково
повинні бути сповіщені органи госсанэпиднадзора. Список обов’язкових для
повідомлення інфекційних захворювань визначений МОЗ України. Усі підмети
оповіщенню інфекційні захворювання можна розділити на наступні групи:

1) карантинні захворювання (чуму, холера, натуральна віспа, жовта
лихоманка);

2) захворювання, що реєструються як найважливіші неепідемічні хвороби з
одночасною інформацією органів госсанэпиднадзора; інформація про ці
захворювання збирається системою спеціалізованих
лікувально-профілактичних установ (туберкульоз, сифіліс, гонорея,
трахома, грибкові захворювання, лепра);

3) захворювання, про які лікувально-профілактична установа представляє
тільки сумарну (цифрову) інформацію в органи санепіднагляду і які по
класифікації не відносяться до класу інфекційних захворювань (грип,
ОРВИ);

4) захворювання, про кожен випадок яких робляться повідомлення в місцеві
органи санепіднагляду з приведенням детальних зведень про захворювання
(черевний тиф, паратифи й інші сальмонельози, дизентерія, энтериты,
дитячі інфекції, менінгіти, енцефаліти, інфекційний гепатит, правець,
поліомієліт, сказ, риккетсиозы, малярія, лептоспіроз, сепсис у дітей
1-го місяця життя, геморрагическая лихоманка, орнітоз і ін.).

У відношенні кожної з цих груп захворювань існує своя система збору й
обробки даних.

Карантинні хвороби — це умовна назва групи інфекційних хвороб, що
характеризуються високої контагиозностью і високою летальністю, до яких
застосовуються міжнародні карантинні обмеження відповідно до міжнародних
медико-санітарних правил. У випадку виявлення карантинних захворювань
застосовуються міри екстреного протиепідемічного характеру, аж до
створення надзвичайних протиепідемічних комісій (ЧПК).

У випадку виявлення захворювань 2 і 4 групи заповнюється «Екстрене
повідомлення про інфекційне захворювання, харчовому, гострому
професійному отруєнні, незвичайній реакції на щеплення (ф. 058/у).
«Екстрене повідомлення» складається лікарями і середнім медичним
персоналом лікувально-профілактичних установ усіх відомств, медичним
персоналом шкіл, дитячих будинків, дитячих дошкільних установ у випадку
виявлення інфекційного захворювання (підозри на нього), харчового
гострого професійного отруєння, незвичайної реакції на щеплення
незалежно від умови виявлення: при звертанні за лікуванням,
профілактичному огляді, обстеженні в стаціонарі, на секції і т.д. Цей
документ служить для інформації органів санепіднагляду по місцеві
виявлення захворювання з метою вживання необхідних заходів.

Для -обліку і контролю руху повідомлень у лікувально-профілактичних
установах і органах санепіднагляду маються спеціальні журнали (ф.
060/у), у яких ведеться запис відправлених і отриманих повідомлень.

Форма повідомлення і журнал містять тільки основну інформацію, необхідну
для оперативного сигналу: діагноз, зведення про хворого, дату виникнення
захворювання, зведення про госпіталізацію й інших проведених у вогнищі
заходів.

Крім оперативних на підставі повідомлень і журналів органами
санепіднагляду щомісяця складає звіт «Про рух інфекційних захворювань»
(ф. 85-инф.), що є єдиним джерелом інформації для вищестоящих
організацій про інфекційну захворюваність.

Про захворювання 3 групи органи санепіднагляду одержують інформацію з
лікувально-профілактичних установ на підставі ф. 95 — грип. Ця форма
містить лише сумарні зведення про число зареєстрованих захворювань ОРВИ
і грип.

Для аналізу інфекційної захворюваності розраховується ряд показників:

Частота виявлення інфекційних

захворювань на даній території

Число виявлених

інфекційних захворювань =
———————————————х100000

Середня чисельність населення

на даній території

Аналогічно розраховуються показники частоти захворювань по окремим
возрастно-половым групах, нозологическим формам:

Число госпіталізованих

інфекційних хворих

Частота госпіталізації

інфекційних хворих =
————————————————-х100

Середня чисельність населення

Число госпіталізованих

інфекційних хворих

Охоплення інфекційних хворих

госпіталізацією
=————————————————–х100

Число виявлених інфекційних

хворих

Число виявлених інфекційних

хворих даним захворюванням

Очаговість =
—————————————————————-

Число вогнищ даного захворювання

Крім того, для цілого ряду інфекційних захворювань доцільно розрахувати
сезонність. В основу розробки сезонності беруться дані про число
захворювань по місяцях, розглядаються динамічні криві по абсолютних
даних і місячних показниках. Іноді може бути використаний розподіл
річного числа захворювань по місяцях (у відсотках). Вірніше для вивчення
сезонності використовувати показники сезонних коливань, що представляють
відношення середньоденних місячних даних до середньорічних, і зображені
у виді діаграми полярних координат.

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАЙВАЖЛИВІШИМИ НЕЕПІДЕМІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ

Поряд з обов’язковим обліком інфекційної захворюваності проводиться
спеціальний облік найважливіших неепідемічних хвороб, до яких
відносяться: туберкульоз, венеричні захворювання, мікози, трахома,
злоякісні новотвори, психічні хвороби й інші. Деякі з них враховуються і
як інфекційні захворювання

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020