UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗапальні процеси слинних залоз. класифікація, патогенез, клініка, діагностика, лікування (лекція)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15675
Скачало462
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція

 

Запальні процеси слинних залоз. класифікація, патогенез, клініка,

діагностика, лікування

 

Запалення паренхіми слинної залози називається сіалоаденітом, а

вивідного протоку її - сіалодохітом.

 

І. Етіологічними факторами можуть бути нейрогенні чи нейроендокринні

порушення функції слинних залоз, а також попадання в них інфекції.

Запалення нейрогенного походження виникають при операціях на шлунку,

стравоході чи кишечнику; запалення нейроендокринного характеру

розвиваються, після оваріотомії, при орхітах. Інфекційні запалення

виникають у випадку попадання мікроорганізмів в залозу з сусідніх

віддалених ділянок.

 

Можливі наступні шляхи проникнення інфекції в слинні залози і їх вивідні

протоки: стоматогенний, гематогенний, лімфогенний і контактний.

 

Стоматогенний шлях має місце при стоматитах, екскоріаціях, попаданнях

сторонніх тіл в протоки; гематогенний - при загальних інфекційних

захворюваннях, сепсисі; лімфогенний - при запальних процесах в

щелепно-лицевій ділянці.

 

Спочатку розвивається лімфаденіт всередині слинної залози (так званий

псевдосіалоденіт), а потім запалення переходить на паренхіму залози. По

продовженню запалення виникає при наявності білящелепних флегмон,

фурункулів, дерматитів, отитів, фарингітів та остеомієлітів.

 

Обов’язковими умовами проявлення інфекції в слинній залозі є сіалостаз

на грунті порушення нервової регуляції, гальмування парасимпатичної

інервації.

 

Частота локалізації сіаладенітів і сіалодохітів: білявушні залози

займають перше місце, піднижньощелепні - друге і під`язичні - третє

місце. Порівняно рідко має місце комбіноване пораження, тобто запалення

декількох залоз одночасно.

 

Класифікація. На основі етіологічних і патогенетичних факторів доцільно

розрізняти наступні клінічні форми гострого сіаладеніта:

 

1. Гострий вірусний сіаладеніт:

 

викликаний вірусом епідемічного паротита;

 

викликаний вірусом грипу;

 

викликаний іншими видами віруса (цитомегалії, герпеса, Коксакі і ін.)

 

2. Гострий бактеріальний сіалоденіт:

 

при гострих інфекційних захворюваннях;

 

в післяопераційному періоді;

 

що виникає при кахексії, серцево-судинній недостатності та ін. загальних

хронічних захворюваннях, при яких порушується трофіка тканин;

 

лімфогенний (паротит Герценберга);

 

контактний (при флегмоні в сусідніх до залози ділянках)

 

при попаданні стороннього тіла в протоки слинних залоз (виключаючи

слинні камені).

 

За клінічним перебігом розрізняють гострі та хронічні сіалоденіти.

Збудник хронічного сіалоденіту невідомий, за невеликим виключенням

(актиномікоз, туберкульоз, сифіліс).

 

Первинні зміни в залозі носять дистрофічний характер, виникають на фоні

зниження неспецифічної резистентності організму. Причиною їх може бути і

вроджена патологія. Інфекція при хронічному сіалоденіті відіграє

вторинну роль.

 

3. Запалення білявушних слинних залоз – паротит.

 

Паротити за своїм клінічним перебігом можна розділити на гострий,

хронічний і загострення хронічного. У відповідності до етіологічного

фактора вони бувають інфекційні та нейроендокринні.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ