UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКласифікація одонтогенних доброякісних пухлин. Одонтоненні утвори, лікування (лекція)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4392
Скачало251
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лекція

 

Класифікація одонтогенних доброякісних пухлин. Одонтоненні утвори,

лікування

 

П Л А Н

 

 

 

Класифікація одонтогенних доброякісних пухлин;

 

Класифікація, діагностика, лікування амелобластоми;

 

Одонтогенні утвори сполучнотканинного походження. Клініка, діагностика,

лікування;

 

Одонтогенні утвори епітеліального походження;

 

Розробки українських вчених у вирішенні даної проблеми.

 

Актуальність теми визначається частотою захворювань на одонтогенні

доброякісні пухлини, складністю діагностики і лікування.

 

Доброякісними одонтогенними пухлинами називають новоутвори, які

формуються з тканевих структур, подібних на зубні тканини чи зуб в

цілому.

 

Одонтогенні пухлини – група доброякісних утворень, виникнення яких

пов’язане із розвитком зубної системи. І.І.Єрмолаєв розглядає

одонтогенні пухлини як утвори, що є наслідком направленої диференціації

зануреного в щелепу первинного епітелію порожнини рота і мезенхіми в

сторону побудови структур, подібних із зубними тканинами і зубом в

цілому, на різних стадіях його розвитку, або похідні цих тканин.

 

Адамантинома (амелобластома) – одонтогенна епітеліальна пухлина,

гістологічно структура її паренхіми має схожість з будовою тканини

емалевого органа зубного зародка, в звcязку з цим назва пухлини походить

від слова “емаль”.

 

Патогенез адамантиноми повcязаний з походженням епітеліальних клітин, з

яких росте адамантинома. Абрикосов та інш. – з епітелію емалевого органу

зубного зародка; Петрова – що епітелій виникає шляхом метаплазії зі

сполучної тканини; Malasse, Астахов – із залишків епітелію (островками)

в Pt і кістці щелеп; Лукомський, Козирева – що адамантинома виникає за

рахунок розростання і погруження в кістку епітелію порожнини рота чи

гайморової пазухи.

 

Найчастіше виникає у віці 20 – 40 р., але відмічений розвиток пухлини у

новонароджених і в старечому віці. Пухлина виникає переважно в товщі

щелепових кісток, причому нижня щелепа уражається у 6 –7 раз частіше,

ніж верхня щелепа. Улюблене місце локалізації – кут і гілка н/щ, рідше –

тіло (передній відділ). У розвитку А. розрізняють дві форми – щільну

(ad.solidum) і кістозну (ad. cysticum). Кістозна являє собою різке

стоншення кістки, порожнини кіст виповнені жовтою рідиною без кристалів

холестерину. Адамантинома клінічно проявляється поступово, розвивається

повільно і неболюча. Часто вперше виявляється при Rtg- дослідженні.

Уражена пухлиною щелепова кістка поступово потовщується, з’являється

деформація обличчя. Поверхня потовщеної кістки гладка, але може бути і

не рівною. Шкірні покриви залишаються не змінені. Зі сторони ПР

визначаються потовщення і деформація альвеолярного паростка, при

значному стоншенні кістки, при пальпації визначаються вздуття і

вікончаті деформації кістки. Зуби в ділянці пухлини зміщенні, злегка

рухомі, при перкусії не болючі. Нерідко у ПР з’являються нориці із

серозно гнійними виділеннями. Симптоми, пов’язані із зміщенням і

здавленням сусідніх органів, проявляються у піздніх стадіях хвороби.

Значне стоншення кістки веде до спонтанних переломів і профузних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ