UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСемантика предикатів (потреби) у контексті інших концептів дебітивної модальності (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІноземна мова, реферати англійською, німецькою
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1516
Скачало199
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Семантика предикатів (потреби) у контексті інших концептів дебітивної

модальності

 

Дебітивність — модальний концепт, що передає доцільність,

необхідність, зумовленість, обов'язковість, неминучість дії, складається

з автономних мікрополів, які характеризуються диференційними ознаками і

власним арсеналом вираження (якщо засоби вираження мікрополів

збігаються, то вирішальну роль відіграє контекст). Вважаємо, що

модальність дебітивності містить принаймні шість автономних концептів,

на основі яких формуються модальності доцільності, необхідності

(потреби, вимушеності), змушеності, повинності (норми і повинності),

Ідеалу, неминучості (невідворотності). Всі модальні смисли виражаються

предикатами, компонентом значення яких є дебітивність.

 

Необхідність — автономний концепт дебітивної модальності; що репрезентує

глибинний рівень облігаторності, характеризується власними семантичними

ознаками та засобами вираження, означає неодмінну потребу здійснення

якої-не-будь корисної чи бажаної дії 1 безпосередньо (експліцитно)

пов'язаний з категорією мети. Значення потреби виникає «в результаті

поєднання значень «необхідність консеквента» і «придатності, користі

оцінюючого об'єкта», «бажаності оцінюючого об'єкта» [6. с.15].

 

В українській мові семантика потреби здебільшого передається

інфінітивними реченнями, модальними модифікаторами (MM) треба, потрібно,

необхідно та іменником потреба. В інших слов'янських та індоєвропейських

мовах значення необхідності (потреби) виражається модальними дієсловами

(пор„ наприклад: чеськ. musiti, с.-х. мо-рати; нім. soften, rnussen;

англ. must, have to, need, італ. dovere-, ісп. с/еоегта ін). В

англійській мові це модальне значення також передається конструкцією

necessity + Inf. MM necessary, unnecessary, needful, needless та їх

синонімами.

 

Диференційними ознаками висловлювань із модальним значенням необхідності

(потреби) є такі: «інтенційність», оцінка «добре», «наявність користі»,

«спрямування у майбутнє», «наявність альтернативи», «волевиявлення»,

«намір», «нефактуальність*.

 

Основою семантики необхідності (потреби) є ситуація свідомого вибору [7,

с.17]. Оскільки неможливо і неприродно прагнути чогось небажаного,

невигідного, вимушеного, зумовленого зовнішніми причинами тощо, то,

зрозуміло, що інтенційні довільні вчинки пов'язані із свідомим вибором,

тобто їх прагнуть вчинити, досягти. Це підтверджує Арістотель;

«.„напевно смішно стверджувати, нібито вимушені вчинки — це такі, до

яких слід прагнути...» [1, С.99]. Відмежовуючи свідомий вибір від

бажання, Арістотель писав;«... свідомий вибір не буває пов'язаний з

неможливим, і, якщо хто-небудь скаже, що він свідомо вибрав неможливе,

його, мабуть, сприймуть за дурника. Але бажання буває (і)

неможливого...» [там само, с. 100]. Далі він зазначає, що «свідомий

вибір має справу із засобами до мети... У цілому вибір, схоже,

спрямований на те, що залежить від нас* /гам само]. Ситуація свідомого

вибору, так зване «практичне міркування» — термін наявних інтенційних

логік — «розглядається як процес формування наміру суб'єкта змінити

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ