UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДеформаційні властивості біологічних тканин (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11498
Скачало598
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Деформаційні властивості біологічних тканин

 

План

 

Історія розвитку знань про деформаційні властивості тіл ……………….2

 

Механічні властивості біологічних тканин………………………………..3

 

Пружні властивості тіл. Деформації………………………………………..4

 

Закон Гука……………………………………………………………………5

 

Деформація поздовжнього розтягування чи стиснення…………………..6

 

Деформація всебічного розтягу або стиснення (об'ємна деформація)…...7

 

Деформація зсуву……………………………………………………………7

 

Деформація кручення…………………………………………………….….8

 

Деформація біологічних тканин……………………………………………9

 

Діаграма розтягу судин…………………………………………………….10

 

Використана література……………………………………………………11

 

1. Історія розвитку знань про деформаційні властивості тіл

 

Знаний англійський вчений Роберт Гук (Нооkе) в 1660 р. сформулював, а в

1676 р. оприлюднив, і то у вигляді анаграми латинською мовою, таке: ut

tensio sic uis, тобто – “яка деформація, таке і навантаження”. І все.

Навіть не навпаки: “Яке навантаження, така і деформація”.

 

Майже одночасно з Гуком (в 1680 р.) і незалежно від Гука цей закон

сформулював француз Маріотт (Mariotte). Так, так, той самий Маріотт,

прізвище якого є в назві закона Бойля-Маріотта. Маріотт дав таке

формулювання: “навіть найбільш тверді тіла – скло і залізо –

деформуються пропорційно навантаженню...”. Так що тепер цей закон вже

можна записати в вигляді

 

f=kP(1),

 

розтяг, стискання чи згин (про скручування – пізніше).

 

Розшифрування коефіцієнта k стало можливим десь лише через 130 років,

коли англієць Томас Юнг (Yong) в 1807 р. ввів поняття про модуль

пружності Е, названий його ім’ям, що при пружній деформації характеризує

жорсткість матеріалу (саме жорсткість!). Юнг сформулював це поняття

досить туманно, але все ж стало можливим формулу (1) записати у вигляді

(наприклад, при розтягуванні – стисканні)

 

f=l=Pl/EF,(2)

 

де l — довжина стержня, F – площа поперечного перерізу, Е – сам модуль

Юнга, Р – як і в (1) – навантаження (сила).

 

Стало ясно, що загальна жорстокість k в формулі (1) залежить від

жорсткості власне матеріалу (Е) і від розмірів стержня l/F, тобто,

наприклад, при розтягуванні стержня K=l/F•I/E. Юнг же і визначив

значення Е для сталей як 2х105 МПа.

 

Що стосується скручування, то закон Гука при скручуванні стержня

круглого перерізу сформулював в 1784 р. – хто б Ви думали? – Кулон

(Kolomb)! Так, так, той самий знаменитий Кулон, закон якого вичаємо в

електростатиці. Правда, сформулював приблизно, як Гук: “Крутний момент,

пропорційний куту закручування”. А до запису славнозвісної формули,

згідно з якою “мужчины (М) любят (l) изящных (I) женщин (G)”, справа

дійшла дещо пізніше, бо поняття про модуль G Кулону було ще невідоме.

Кулон же ввів поняття деформації зсуву.

 

Мабуть цікаво знати, що видатний французький фізик Кулон що обезсмертив

своє ім’я дослідами в галузі тертя і електростатики – військовий

інженер, за освітою механік-будівельник (закінчив паризьку Школу мостів

і доріг).

 

В 1826 французький інженер (потім академік) А. Нав’є (Navier)

(пам’ятаєте, закон Нав’є-Стокса) видав перший підручник з опору

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ