UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМорально-етична регламентація лікарської діяльності та кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення (рефера
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10280
Скачало555
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Морально-етична регламентація лікарської діяльності та кримінальна

відповідальність медичних працівників за професійно-посадові

правопорушення

 

1. Морально-етична регламентація лікарської діяльності

 

У процесі багатовікової лікарської практики склалися особливі норми

взаємин між лікарем і хворим, що сприяло формуванню лікарської етики і

деонтології.

 

Питання лікарської етики і медичної деонтології потрібно розглядати в

єдності, тісному взаємозв’язку, оскільки ці поняття відрізняються лише

за обсягом.

 

Під лікарською етикою (від грец. ethos — звичай, характер) слід розуміти

вчення про моральність лікаря і норми його поведінки. Медична

деонтологія (від грец. deon — повинен, logos — вчення) — це вчення про

необхідну поведінку лікаря (медичного працівника) в процесі надання

медичної допомоги. Виходячи з цього, медичну деонтологію слід розглядати

як частину лікарської етики. Ці поняття дуже тісно пов’язані між собою,

проте мають деякі несуттєві відмінності.

 

Норми поведінки лікарів у взаєминах із хворими, колегами, з усіма

членами суспільства формувались протягом багатьох сторіч. Вони

передавались із покоління в покоління, закріплялись у традиціях і

письмових джерелах, поступово оформлюючись в особливі професійні

кодекси, які були різними для кожної епохи і кожної держави.

 

Основні гуманістичні принципи лікарської етики і деонтології почали

формуватись ще на початку становлення медицини. Видатна роль у цій

справі належить основоположнику наукової медицини давньогрецькому лікарю

Гіппократу (460-377 рр. до н.е.). Ідеї, висловлені ним у відомій

“Клятві”, книжках “Про лікаря”, “Про благопристойну поведінку” та ін.,

не втратили своєї актуальності і дотепер. Кращі представники світової

медицини вважали за честь бути нащадками етичних принципів цього

видатного лікаря давнини.

 

Можна лише дивуватись, наскільки сучасно звучать думки, висловлені 25

сторіч тому: “Я спрямую режим хворих на їхню вигоду, відповідно до моїх

сил і мого розуміння, утримаюся від заподіяння будь-якої шкоди і

несправедливості... В який би дім я не зайшов, я ввійду туди для користі

хворого, далекий від усього зловмисного, несправедливого і згубного...

 

Щоб при лікуванні — а також і без лікування — я не побачив і не почув

про життя людини, чого не слід коли-небудь розголошувати, я мовчатиму,

вважаючи такі речі таємницею”.

 

Гіппократ вважав, що лікар повинен бути скромним і стриманим, добрим і

привітним, постійно поповнювати свої знання, вбачаючи свою мету не в

здобутті пошани і грошей, а в полегшенні страждань і зціленні хворих, у

намаганні допомогти людям, які звертаються до нього по допомогу і

пораду.

 

Значний внесок у розвиток морально-етичних норм медицини зробив видатний

таджицький філософ і лікар Ібн-Сіна (Авіценна — 980-1037 рр.). Його

відомий “Канон лікарської науки” кілька сторіч був підручником не тільки

в країнах Сходу, а й у державах Західної Європи. Викладені в ньому

настанови відіграли важливу роль у боротьбі медицини проти догматів

церкви і справили позитивний вплив на подальший розвиток науки.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ