UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахворювання матки доброякісні та злоякісні пухлини тіла матки (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось16815
Скачало471
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Захворювання матки доброякісні та злоякісні пухлини тіла матки

 

 

МІОМА МАТКИ

 

Міома матки (фіброміома, лейоміома) —доброякісна пухлина, що складається

із м'язових та сполучнотканинних елементів.

 

У структурі гінекологічної захворюваності міома складає 10-25%, причому

останніми роками спостерігається тенденція до росту кількості цих

пухлин. Міома рідко виникає у молодих жінок, ризик захворювання зростає

після 35-40 років, у віці, близькому до клімактерію. В анамнезі хворих —

пізній початок і становлення менструальної функції, розлади

менструального циклу, висока частота артифіціальних абортів, тому такі

жінки (старші 35-40 років) належать до групи ризику виникнення

фіброміоми матки.

 

Гістогенез і структура пухлини. Міома матки належить до пухлин, що

ростуть з мезенхіми. В її морфогенезі виділяють 3 послідовні стадії:

 

• утворення активної зони росту (зачатка);

 

• ріст пухлини без диференціювання;

 

• ріст пухлини з диференціюванням і дозріванням.

 

Зони росту формуються переважно навколо судин. Ці ділянки

характеризуються високим рівнем обміну і підвищеною судинно-тканинною

проникністю, що, власне, і стимулює ріст пухлини. Пухлинний вузол

повторює у свому розвитку паренхімально-стромальні особливості того шару

міометрію, з якого він розвивається, тому співвідношення паренхіми і

строми (м'язових та фіброзних, сполучнотканинних елементів) у пухлині

різне. При переважанні м'язових елементів розвивається лейоміома, якщо у

пухлині більше сполучнотканинних елементів — фіброміома. Від

співвідношення сполучної і м'язової тканини залежить консистенція

пухлини: чим більше м'язових волокон, тим пухлина м'якша при пальпації.

 

За гістоструктурою виділяють міому, фіброміому, ангіоміому та

аде-номіому. За швидкістю росту — пухлини, що ростуть повільно і швидко.

За особливостями гістогенезу розрізняють прості та проліферативні міоми.

М'язові елементи проліферативних міом не атипові, але їх є набагато

 

більше, ніж в простих, у них зростає кількість плазматичних і лімфоідних

клітин, підвищується мітотична активність. Проліферативні міоми

зустрічаються удвічі частіше у хворих із швидкоростучими пухлинами

 

Міоматозні вузли частіше виникають у місцях складного переплетення

м'язових волокон матки — поблизу трубних кутів, по середній лінії матки.

Міома характеризується експансивним ростом. На відміну від раку, вузол

росте, розсуваючи тканину мюметрія, а не руйнуючи її. Одночасно із

ростом пухлини збільшується маса мюметрія, що її оточує 3

ппертрофо-ваних міоцитів та сполучнотканинних клітин формується

псевдокапсула вузла при штерстиціальному його розміщенні, при

субмукозному та субсе-розному розміщенні частину капсули утворює

відповідно слизова оболонка матки та очеревина.

 

Вузли пухлини мають мало кровоносних судин, основна кількість судин

міститься в капсулі. Лімфатична система вузлів атипова, вони не мають

лімфатичних судин. Вузли позбавлені нервових закінчень, холін- і

адренергічних нервових структур.

 

Розрізняють такі форми локалізації фіброматозних вузлів:

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ