UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМедико-тактична характеристика вогнищ ураження СДОР (реферат)
АвторPetya
РозділВійськова справа, ДПЮ, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2791
Скачало343
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Медико-тактична характеристика вогнищ ураження СДОР

 

В наслідку аварій (руйнувань) хiмiчно небезпечних об’єктів може

створитися складна хімічна обстановка з виникненням вогнища хімічного

ураження.

 

(демонструється таблиця “Вогнище ураження СДОР”).

 

У вогнищі хімічного ураження СДОР розрізняють район аварії й зону

розповсюдження зараженого повітря в уражаючих концентраціях.

 

Район аварії – це площа, яка заражується безпосередньо під час розливу

(викиду) СДОР.

 

Зона розповсюдження зараженого повітря утворюється за рахунок поширення

первинної та вторинної хмар.

 

Первинна хмара утворюється в результаті миттєвого (1–3 хвилини) переходу

в атмосферу стиснутих і зріджених газів, вторинна хмара – в результаті

випаровування розлитих з підстильної поверхні зріджених газів та

токсичних рідин при температурі їх кипіння вище навколишнього

середовища.

 

В хімічному вогнищі СДОР можуть знаходитися у газоподібному,

пароподібному, аерозольному і крапельно-рідкому станах. Висота поширення

хмари отруйної речовини не перевищує, як правило, 25–30 м. Зона

зараження твердо дисперсними частинками не перевищує 1–3 км, рiдкими

5–10 км, а у газоподiбному стані – від 1-го до 35-го км.

 

Зона хімічного зараження характеризується рухомістю меж. Концентрація

СДОР у зараженому повітрі постійно змінюється.

 

Рухомість зони хімічного зараження залежить від руху повітряних потоків

по вертикалі й горизонталі. В умовах, коли приземний шар повітря

(висотою до 2 м) холодніший верхніх шарів атмосфери (інверсія) і вітер

слабкий (1–2 м/сек), заражена хмара характеризується стабільністю і може

поширюватись на значні відстані. В тих випадках, коли температура

повітря в приземному шарі (до 20–30 м) постійна (ізотермія) або коли

температура нижнього шару повітря вища за температуру верхніх шарів

(конвекція) і швидкість вітру близько 3–7 м/сек, глибина розповсюдження

зараженої хмари незначна. Найбільша стабільність зони хімічного

зараження СДОР спостерігається вночі, раннім ранком, у хмарну погоду,

коли стан атмосфери стійкий. Окремі узгір’я можуть перешкоджати

поширенню зараженої хмари. В населених пунктах, як правило, концентрація

парів і стійкість СДОР буде вища, ніж на відкритій місцевості. По прямих

міських вулицях можливе розповсюдження з повітряним потоком високих

концентрацій СДОР, в той час, як на сусідніх перпендикулярно

розташованих вулицях, СДОР можуть бути у значно менших концентраціях.

 

Найважливiшими показниками, що визначають розмiри i характер вогнища

ураження є концентрацiя токсичної речовини в приземному шарi повітря на

зараженій територiї та тривалість впливу отрути на органiзм людини. Як

правило, поблизу зруйнованого об’єкта, концентрації отрути досить високі

і перевищують смертельні в десятки разів.

 

Однією з характерних особливостей вогнищ ураження СДОР є те, що їх можна

передбачити, так як дислокація ХНО і типи наявних СДОР відомі.

 

Площi району аварiї i можливого поширення первинної та вторинної хмар

СДОР на топографiчних картах прийнято позначати суцiльною лiнiєю синього

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ