UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторичні концепції національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.: порівняльний аналіз (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4163
Скачало388
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історичні концепції національно-визвольної війни українського народу

середини XVII ст.: порівняльний аналіз

 

Поява наприкінці 1953 р. сумнозвісних партійно-ідеологічних

документів – постанови ЦК КПРС, Ради міністрів СРСР і Президії Верховної

Ради СРСР “Про 300-річчя возз’єднання України з Росією” і “ Тез про

300-річчя возз’єднання України з Росією”, схвалених ЦК КПРС, на кілька

десятиліть загальмували розвиток української історіографії. За влучним

визначенням О. Апанович, ці документи зумовили для українських істориків

таку ситуацію, яка нагадувала “казарменні, а скоріше табірні умови:

”крок у бік – стріляю без попередження ”1 . Загнані у прокрустове ложе

офіційної ідеологічно-політичної доктрини, яка, за задумом її творців,

служила обґрунтуванню імперського панування Росії в Україні і водночас

колоніального статусу України, переважна більшість українських

радянських істориків сприйняли основні постулати “Тез” як

безальтернативний напрям досліджень, усвідомлюючи при цьому

безперспективність і ще більше особисту небезпеку будь-яких проявів

незгоди чи вільнодумства у протистоянні із казенною ідеологією.

 

З іншого боку, менша частина дослідників розглядала “Тези” в цілому і

особливо окремі теоретичні положення на зразок спільності походження

“трьох братніх народностей”, формальної рівності “трьох братніх

східнослов'янських народів”, “волелюбності та героїчної боротьби

українського народу проти поневолювачів” тощо як “певну поступку щодо

української точки зору”2 . А тому в їх очах цей офіційний документ

набував значення певного позитивного стимулу, який дозволяв хоча б

частково задовільнити свої національні почуття, використовуючи при цьому

наявні легальні можливості для наукових досліджень. До цього слід

додати, що саме в постсталінський період (середина 50-х – 60-ті роки ХХ

ст.) репресії щодо української культури та історіографії дещо

послабилися, що сприяло незначному пом’якшенню найбільш одіозних

історичних оцінок та інтерпретацій. Саме в цей час формується значний

комплекс спеціальної літератури, присвяченої історії Національно –

визвольної війни українського народу XVII ст.. За підрахунками

українського історика Ю. Назаренка, до кінця 80-х років років було

захищено 3 докторські, близько 20 кандидатських дисертацій ,

опубліковано майже 100 монографій і брошур, понад 300 статей3. . Можна

не погоджуватися з думкою найбільш авторитетного джерелознавця проблем

Національно-визвольної війни XVII ст. Ю.Мицика про те, що більшість із

цих праць ”годиться хіба що на макулатуру”4. Проте критичний аналіз

такої величезної кількості літератури засвідчує, по-перше, вкрай

обмежену і кон’юнктурну проблематику цих досліджень (основні зусилля

авторів спрямувалися на висвітлення різних аспектів українсько –

російських відносин, історичного значення возз’єднання України з Росією,

провідної ролі селянства у війні, класового характеру визвольної

боротьби тощо), по-друге, слабкість і тенденційність джерельної бази

публікацій, по-третє, відсутність теоретичних розробок й осмислення

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ