UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахідноукраїнське село: етапи та методи колективізації 1944-1952 рр. (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6660
Скачало488
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Західноукраїнське село: етапи та методи колективізації 1944-1952 рр.

 

Упродовж тривалого часу радянська історіографія фальсифікувала процес

колективізації села, зокрема західноукраїнського. За часів незалежності

України вийшли публікації О. Ленартовича, Ю. Киричука, А. Русниченка, В.

Когута та інших, у яких об’єктивно, але фрагментарно розглядається це

питання1. Повного висвітлення вказана тема ще не отримала в українській

історіографії, зокрема не розкрито етапи та методи колективізації

західноукраїнського села у повоєнний період.

 

У 40-х – на початку 50-х років XX століття тоталітарний режим здійснював

насильницьку колективізацію західноукраїнського села. Вона проводилася

сталінськими методами, переважно за допомогою терору, штучного

розпалювання соціально-майнової ненависті, а також провокацій та

облудної демагогії. Умовно можна виділити три основнi етапи

колективізації. Перший припадає на роки становлення радянської влади

(1940 – І пол. 1941 рр.) та її відновлення (1944 – 1946 рр.), коли

закладалися політичні передумови колективізації, виникали колгоспи.

Другий – перехід до суцільної колективізації, початок масового

відчуження селянина від власності, розгортання терору проти

національно-визвольного руху, насамперед, депортаційно-переселенської

політики (1947-1948 рр.). Третій – завершення суцільної колективізації,

утвердження колгоспного ладу, перетворення селянина-господаря у

новітнього кріпака, знищення соціально-економічної бази

національно-визвольного руху (1949-1952 рр.).

 

Перші колгоспи у західноукраїнському селі організовувалися ще в

1940-1941 роках, а після війни відновлювалися. У 1944 році їх

нараховувалося 38, зокрема у Тернопільській області – 35, Львівській –

1, Рівненській – 1, Чернівецькій – 12. У наступному році було створено

13 колгоспів у Волинській області, 1 – у Дрогобицькій, 5 – у

Станіславській3. 1 січня 1946 р. у західному регіоні зафіксовано 107

колгоспів – невеличких господарств, що становили 0,24 відсотка

селянських дворів4. Вони виникали здебільшого на базі колишніх

фільварків, а членами їх ставали наймити і найбідніші селяни5.

 

Частина бiдняків через відсутність реманенту і тяглової сили не могли

самостiйно вести власне господарство. Тому вони були готові об’єднатися

у сильнішу структуру, яка б узяла на себе організаційно-виробничі

турботи, відповідальність за результати господарювання та забезпечила

прожитковий мінімум.

 

Однак більшість селян не підтримувала ідеї колгоспного ладу. Це

пояснюється тим, що, по-перше, у західноукраїнському селі була вкорінена

психологія власника6. Важко уявити, щоб селяни, які протягом багатьох

віків мріяли про землю і виїжджали в пошуках кращого життя до США,

Канади, Австралії, Аргентини, Бразилії, поспішали з нею розстатися і

вступити до колгоспу. Вони прагнули одержати від нової влади землю у

приватну власність і вільно на ній господарювати. По-друге, ще свіжими

були спомини про колективізацію на Західній Україні у довоєнний період,

коли вiдбувався масовий терор, депортація населення до Сибіру,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ