.

Медичні засоби протирадіаційного та протихімічного захисту (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 10100
Скачать документ

Реферат на тему:

Медичні засоби протирадіаційного та протихімічного захисту

Серед засобів захисту від зброї масового ураження особливе місце займає
застосування засобів медичного призначення. Під терміном “засоби
медичного захисту” розуміють засоби попередження, профілактики впливу
на людину уражаючих факторів зброї масового ураження та засоби надання
допомоги і лікування уражених. Одним з найважливіших завдань медичної
служби є своєчасне і повне забезпечення особового складу військ, частин
та підрозділів медичної служби цими засобами. Медичні засоби захисту
зручно класифікувати за видами ЗМУ на три групи:

1. Медичні засоби протирадіаційного захисту.

2. Медичні засоби протихімічного захисту.

3. Медичні засоби протибактеріального захисту.

За призначенням розрізняють три групи медичних засобів:

1. Засоби виявлення.

2. Засоби профілактики.

3. Засоби надання невідкладної допомоги та лікування.

За використанням медичні засоби поділяють на:

1. Індивідуальні, які видаються кожному військовослужбовцю (ППІ, ІПП,
АІ, таблетки аквасепту).

2. Групові, які видаються на групу військовослужбовців: екіпаж,
відділення і т. д. (АВ, АБ-3, АЕ).

3. Засоби, які знаходяться в сумках та комплектах спеціалізованої
медичної допомоги і призначені для використання тільки представниками
медичної служби, медичними частинами та підрозділами (СС, СМВ, СМД, СЛВ,
ПФ, В-3, В-4, ВБ, В-1, В-2, АП-2, ОВ, ЛУЧ, Г-1, Г-2, Г-3, Ш-1, УТ, В-4,
В-5, СО).

Медичні засоби протирадіаційного захисту

Радіопротектори

Радіопротектори (радіозахисні засоби) – це хімічні медикаментозні
засоби синтетичного або біологічного походження, введення яких в
організм перед його опроміненням, призводиться до меншого ураження
іонізуючим випроміненням радіочутливих тканин та прискоренням їх
відновлення, що призводить до зниження ступеню важкості променевого
ураження. Використання радіопротекторів після опромінення практичного
ефекту не дає.

Підвищення радіорезистентності тканини досягається завдяки впливу
препарату на первинні радіохімічні реакції або на механізми захисту
організму, або ж на те і інше одночасно. Радіопротектори відносяться до
найрізноманітніших класів хімічних сполук.

Прикладне значення має виділення таких двох груп:

1. Радіопротектори короткочасної дії (РКД) – ефективні при імпульсному
або деяких видах нетривалого опромінення. Їх захисна ак тивність при
прийманні максимально переносимих доз, які викликають зрушення в обміні
речовин радіочутливих клітин, виявляється уже через декілька хвилин або
в кінці першої години після введення, але обмежується 30 хвилинами – 5
годинами.

РКД в залежності від механізму захисної дії і хімічної структури
поділяються на дві групи:

а) відновлювачі, до яких відносяться сірковміщуючі з’єднання (цистамін,
цистеїн, меркаптоетиламін, гаммафос та ін.), антиоксиданти (аскорбінова
кислота, вітамін Е, токофероли та ін.);

б) препарати, які викликають гіпоксію клітин та тканин
(метгемоглобіноутворювачі, ціаніди, нітрити та ін.)

2. Радіопротектори пролонгованої дії (РПД) – ефективні при
пролонгованому та фракційному опроміненні, меншою мірою, при
інтенсивному. Їх дія взагалі спрямована на підвищення резистентності
організму і продовжується від одного до декількох днів. До групи РПД
включаються:

а) препарати з анаболічними властивостями (естрогени);

б) полімери поліаніонної природи (гепарін, полісахариди, нуклеїнові
кислоти, полінуклеотиди, деякі вакцини, синтетичні полімери).

Табельним радіопротектором є цистамін. Цистамін (препарат РС-1) –
радіопротектор короткочасної дії, який має дисульфідний зв’язок.
Радіозахисний ефект сіркомістких радіопротекторів реалізується на
клітинному рівні внаслідок швидкого звільнення в фізіологічних умовах
сульфгідрильної групи. Як потужний відновлювач цистамін здатний:

“перехоплювати” та знешкоджувати вільні перекисні радикали, що виникають
при опроміненні в присутності кисню:

R-SH + OH- ( H2O + R-S0

R-SH + HOO2- ( H2O2 + R-S0;

нормалізувати збудження іонізуючими частками молекул біосубстратів,
попереджуючи необоротні зміни, а також взаємодію субстратів один з
одним:

R-SH +білок0- ( білок-H + R-S0;

утворювати комплекси з іонами двовалентних металів, які є каталізаторами
окислювальних процесів;

утворювати змішані дисульфіди з білками:

білок-SH + R-S-S-R ( білок-S-S-R + R-SH,

при цьому значна частина променевої енергії витрачається на розрив
дисульфідного зв’язку.

Крім цих початкових реакцій велику роль відіграють зміни, які проходять
у пізніші періоди. Вони розвиваються внаслідок взаємодії радіопротектора
з білками, нуклеопротеїдами, специфічними рецепторами та іншими життєво
необхідними субстратами клітин. У результаті спостерігаються порушення у
клітинному метаболізмі (пригнічення біосинтезу та стабілізація ДНК,
зниження активності ядерного та мітохондріального фосфорилювання, мітозу
та ін.). Однак, ці зміни мають зворотний характер, а в післяпроменевому
періоді відновлюються з підвищеною інтенсивністю. Все це забезпечує
високу радіорезистентність тканин в період опромінення і швидку
регенерацію радіочутливих тканин після опромінення.

Цистамін застосовується: 6 таблеток за 40-50 хв. до опромінення, якщо
отримана доза буде складати 1 Гр і більше. Повторний прийом протягом 3
днів -2-3 рази на добу, в добовій дозі не більше 12 таблеток.

Радіопротектор Б-190. Похідний від індолілалкіламінів-прямий
адреноміметик. Має судинну звужуючу дію в радіочутливих тканинах
(своєрідний “джгут”на кістковий мозок), внаслідок чого розвивається
регіонарна гіпоксія, при якій знижується кисневий ефект іонізуючого
опромінення. Це сприяє зниженню кількості окислюючих активних радикалів,
підвищенню рівня ендогенних сульфгідрильних з’єднань, пригніченню рівня
обмінних процесів у клітині. Оптимальне дозування препарату – 3 таб.
(0,45 г). Захисний ефект настає через 20 хв. і зберігається протягом
однієї години. Повторний прийом можливий з інтервалом не менше ніж через
1,5 години. Препарат знижує важккість променевого ураження у 70-80%
опромінених у дозі до 10 Гр.

Радіопротектор тривалої дії РТД-77 (діетилстильбистрол) – гормональний
препарат, відноситься до естрогенів. Гіперестрогенізм викликає зворотнє
гальмування проліферативної активності кісткового мозку в момент
опромінення та прискорення гемопоезу в більш пізні терміни.

Пригнічуючи функцію щитовидної залози та активізуючи інкреторну дію
надниркових залоз, ослаблює процеси післярадіаційного катаболізму та
інтенсифікує репарацію радіочутливих тканин. Внаслідок активізації
ретикуло-ендотеліальної системи підвищується резистентність організму до
токсемії, бактеріемії.

Одноразова доза препарату – одна таблетка (50 мг). Захисний ефект
наступає через 2 дні і продовжується 7-10 діб. Знижує важкість ураження
у 50-60% уражених при опромінення в дозах до 6 Гр.

Черевнотифозна вакцина з секстанатоксином. Підвищує опір організму, в
тому числі до іонізуючого опромінення. Стимулює синтез нуклеїнових
кислот, розміщення в опроміненому організмі молодих, здатних до
розмноження клітин у кістковому мозку, фіксацію цих клітин в уражених
кровотворних органах і тканинах і, таким чином, забезпечує формування
нових і активізацію тих осередків кровотворення, які збереглися.
Дозування вакцини звичайне. Захисна дія настає через 5 діб і тримається
протягом місяця.

Зараз в Україні вивчаються нові речовини, які є перспективними медичними
засобами протирадіаційного захисту. Особливий інтерес являють ті з них,
які можуть бути застосованими в умовах нормованого переопромінення,
зокрема, при ліківдації наслідків ядерних аварій. До таких сполук
відносяться похідні янтарної кислоти – суфан та яктон. Вони не лише
виявляють захисну дію у відношенні «малих» доз радіації, але також мають
антигіпокксичні властивості та підвищують фізичну працездатність.

Засоби попередження та припинення первинної

променевої реакції

Первинна променева реакція виявляється вже в перші хвилини після
опромінення внаслідок утворення токсичних продуктів, які викликають
подразнення інтерорецепторів та прямого пошкоджуючого впливу іонізуючого
випромінювання на структурні елементи нервових клітин, що спричиняє
нейроендокринні пошкодження. Клінічними проявами первинної реакції на
опромінення є блювання, головний біль, слабкість, м’язовий тремор,
порушення координації рухів, гіпертонія та ін.

Після опромінення в дозі 50 Гр і більше через 2-5 хв. розвивається на
період 20-30 хв. стан ранньої проминаючої недієздатності (РПН), який
характеризується втратою свідомості, адинамією, можливо, симптомом
діареї. Засоби попередження та припинення первинної променевої реакції
призначені для підтримки бойової здатності особового складу та
полегшення організації і проведення лікувально-евакуаційних заходів.
Табельними засобами є діметкарб, діметпрамід, сіднокарб, діскафен.

Диметпрамід має виражену протиблювотну дію завдяки блокаді
хеморецепторів тригерної зони. При в/в введенні 1 мл 2% -ного розчину
ефект наступає через кілька хвилин, і досягає максимуму через 30-40
хвилин і зберігається протягом 4-5 годин. Добова доза 5 мл.

Сіднокарб – психостимулятор. Зменшує слабкість і викликає відчуття
бадьорості. Застосовують всередину по 0,005-0,01 мг на 1 прийом. Вища
добова доза – 0,15 мл.

Диметкарб – комбінація диметпраміду та сіднокарбу, має протиблювотну дію
і знижує гіподинамію при променевих ураженнях. Застосовують всередину по
1 табл. за 40-60 хв до можливого опромінення або одразу після нього при
появі нудоти. Можливий повторний прийом до 4 разів на добу. Попереджує
блювоту у 60% при опроміненні в дозі 6 Гр.

Діксафен – розчин у шприц-тюбику. Містить психоенергізатор та
ефедриноподібні з’єднання. Застосовують внутрішньом`язово, доза 1 мл.
Діє через 10-15 хв і зберігає її дію кілька годин. Можливий повторний
прийом. Ефективність купування первинної променевої реакції до 70% при
опроміненні в дозі до 20 Гр.

eF

?

ue

?????e ????$??e?й дозі до 90%. У схемі використовуються також диметкарб
та диксафен.

Медичні засоби протихімічного захисту

Серед медичних засобів протихімічного захисту особливе місце посідають
антидоти (протиотрути).

Антидоти – це лікарські засоби або спеціальні рецептури, які запобігають
або усувають основні ознаки інтоксикації завдяки фізичним чи хімічним
перетворенням при безпосередній взаємодії з отрутою або внаслідок
антагонізму з отрутою в дії на біомішені (рецептори, ферменти) та
фізіологічні системи.

Залежно від застосування антидоти поділяються на профілактичні та
лікувальні. А за механізмом захисної дії і токсикокінетичними
особливостями вони розрізняються:

1. Засоби запобігання доступу отрути в організм (антидоти місцевої дії).
Ці антидоти використовуються у першу чергу.

А. Неспецифічні засоби фізико-хімічної дії – розчинники і сорбенти.
Принципи знешкодження отрути – розчинення, сорбція і виведення (колоїдні
розчинники, активоване вугілля).

Б. Специфічні засоби хімічної дії, які вступають у хімічну реакцію з
отрутою з утворенням нетоксичних продуктів. Механізм взаємодії –
нейтралізація, окислення, відновлення, зв’язування. Це компоненти
рецептури розчину ІПП, комплексоутворюючі речовини: унітіол, дикаптол,
гіпосульфіт Na, амінополікарбонові, амінополіфосфорні кислоти (ЕДТА,
ДТПА та ін.).

2. Засоби, які змінюють швидкість біотрансформації та “втрату” отрути в
крові і тканинах на шляху до біомішеней.

А. Безпосередньо взаємодіючі з отрутою з утворенням нетоксичних
продуктів (глюкоза-ціаніди, унітіол-люізіт, комплексони – пентацин –
солі важких металів).

Б. Сприяють утворенню в організмі з’єднань, які споріднені з отрутою та
зв’язують її (амілнітріт, антиціан-ціанід).

В. “Знешкоджуючий синтез”- перетворення антидота в антиметаболіт отрути,
який знешкоджує його (тіосульфат Na-ціанід).

Г. Активатори (бензонал, спіронолактон) або інгібітори (метіонін,
цистеїн, цистамін) ферментів, метаболізуючих отрути.

Д. Речовини, які конкурентно взаємодіють з метаболізуючими отруту
ферментами і, тим самим, запобігають “летальному синтезу” (етиловий
спирт – метиловий спирт).

3. Антидоти фізіологічного (функціонального) антагонізму, які викликають
фізіологічні (фармакологічні) ефекти, протилежні тим, які виникають при
дії отрути. Виділяють три групи антидотів:

А. Конкурентної дії – мають спорідненість з біомішенями (М-холінолітики,
М-холіноміметики).

Б. Незалежної (непрямої) дії. Дії отрути і антидоту спрямовані на різні
біомішені, викликають протилежні фізіологічні (фармакологічні) ефекти.
(Протисудомні засоби – ФОС).

В. Неконкурентної дії – вплив антидоту та отрути на різні взаємозв’язані
центри однієї й тієї ж біологічної структури. При цьому дія отрути
знижується. (Піридоксин – ФОС).

4. Речовини, які запобігають взаємодії отрути з біомішенями або
реактивують біомішені. Це радикальні засоби антидотної профілактики.

А. Комплексоутворювачі зворотньої дії по відношенню до біомішеней
(аміностигмін, галантамін, прозерін – ФОВ).

Б. Реактиватори активних центрів біомішеней, інгібірованих ОР
(реактиватори ХЕ + ФОВ, унітіол – люїзіт + піруватоксидаза).

В. Реактиватори “непрямої дії” (метгемоглобіноутворювачі – ціаніди +
цитохромоксидаза) – звільнення цитохромоксидази в результаті побічної
дії антидота на Нв).

5. Речовини, які замінюють пошкоджені біоструктури, відводять отрути від
біомішені (холінестераза-ФОВ, цитохром С-СО, піридоксин-гідразин),
компенсують дефіцит втрачених речовин.

6. Імуноантидоти, дія яких заснована на імунозахисних реакціях
антиген-антитіло.

А. Імуноантидоти високомолекулярних токсинів – анатоксини.

Б. Імуноантидоти низькомолекулярних токсинів, що являють собою комплекси
токсину з макроносієм, який має антигенні ознаки (антитіла до морфіну,
барбітуратів, ФОС).

Необхідно зауважити, що деякі з використовуємих антидотів мають кілька
механізмів дії.

Характеристика основних комплектів (сумок, аптечок),

які містять засоби протирадіаційного та

протихімічного захисту

Аптечка індивідуальна (А1) призначена для запобігання або зменшення
уражаючої дії різних видів сучасної зброї, а також для надання першої
медичної допомоги при ураженні особового складу. Ліки, що є в аптечці,
застосовують при пораненнях, опіках, ураженнях ФОР, радіаційних
ураженнях, а також для запобігання інфекційних захворювань при
застосуванні противником біологічної зброї. Аптечка носиться
військовослужбовцем в нагрудній кишені верхнього одягу. В аптечці є:

а) Будаксим – 1-2 шприц-тюбики з червоним ковпачком, по 1 мл препарату в
кожному;

б) Промедол-2% – 1,0 мл в 1-2 шприц-тюбики з білим (безбарвним)
ковпачком. Застосовують при сильних болях, викликаних переломами,
великими ранами, розтрощенням тканин і опіками, дією алгогенних отруйних
речовин;

в) Цистамін – у таблетках по 0,2 г, знаходиться в 2 восьмигранних
пеналах рожевого кольору (по 6 табл. у кожному);

г) Доксицикліну гідрохлорид – у двох чотиригранних пеналах без
забарвлення (у кожному пеналі є 2 капсули по 0,2 г препарату). Це
антибіотик широкого спектру дії. Застосовують вміст одного пеналу при
небезпеці ураження бактеріальними засобами, збудниками інфекційних
захворювань, а також при пораненнях і опіках. Вживається за 30 хв. до
входу в зону бактеріологічного зараження. Повторний прийом (вміст
другого пеналу) – через 12 годин;

д) Диметкарб – у пеналі із синім циліндричним корпусом 6 таблеток.

е) Препарат “П-6” – у пеналі жовтого кольору, 6 табл. Це профілактичний
антидот ФОР. Вживається по 2 таблетки за 30 хв. до входу в зону
хімічного зараження. Повторний прийом через 12 годин.

Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) призначається для обробки
відкритих ділянок шкіри та ділянок обмундирування, які прилягають до
неї, при ураженнях ОР.

Перев’язочний пакет індивідуальний (ППІ) застосовують при наданні
першої медичної допомоги при пораненнях та опіках.

Таблетки пантоциду (аквасепту) є засобом для знезараження
індивідуальних запасів води. Препарат містить у собі хлор. Одна таблетка
розрахована на дезінфекцію фляги води. Експозиція -30-45 хв.

Аптечка військова (АВ) – груповий засіб, призначений для надання
військовослужбовцям першої медичної допомоги в порядку самота
взаємодопомоги екіпажам (обслугам) бойових машин і військової техніки на
колісному і гусеничному русі. Розрахована для надання допомоги 3-4
пораненим та обпеченим.

Аптечка медична індивідуальна (АМІ) призначена для надання
військовослужбовцям першої медичної допомоги в порядку само та
взаємодопомоги в польових умовах при виконанні бойових завдань.

Сумка санітара (CC) розрахована на надання допомоги 30 ураженим ОР та
пораненим і хворим. Є оснащенням стрільців-санітарів та
водіїв-санітарів.

Сумка медична військова містить різні антидоти, протибольові засоби в
шприц-тюбиках. Розрахована на надання допомоги 25-30 ураженим. Є
табельним оснащенням санітарних інструкторів.

Сумка медичної допомоги (СМД) призначена для надання медичної допомоги
ураженим, пораненим та хворим у польових умовах, а також для поповнення
АМІ (засоби знаходяться у чохлі сумки СМВ).

Сумка лікаря військового (СВВ) призначена для надання першої лікарської
допомоги 25-30 ураженим у польових умовах, є табельним оснащенням
військового лікаря.

Комплект польовий фельдшерський (ПФ) призначений для надання
долікарської допомоги 100 пораненим, опроміненим і 50 ураженим ОР та ІВ;
у період між боями – 50 амбулаторним хворим. Містить антидоти і
профілактичні засоби, є штатним оснащенням для фельдшерів окремих частин
та підрозділів.

Комплект “Амбулаторія-перев’язочна” (ВБ) призначений для частини з
лікарем (МПП) з метою надання допомоги 100 пораненим та опроміненим, 50
ураженим ІВ, ОР і токсинами.

Комплект “Приймальна-сортувальна” (В-2) призначений для надання першої
лікарської допомоги пораненим та хворим в приймально-сортувальній МПП,
розрахований для надання допомоги 50 пораненим та хворим.

Комплект “Перев’язочна велика “АП-2” розрахований для надання першої
лікарської допомоги 120 чол. на добу в автономних умовах.

Комплект В-3 – засіб спеціалізованої медичної допомоги, призначений для
надання першої лікарської допомоги ураженим ІВ та ОР. Розрахований на
100 уражених іонізуючим випромінюванням і 100 уражених ОР і токсинами.

Комплект В-4 – аптека-амбулаторія. Розрахований на 100 поранених і
хворих та 50 уражених ОР та ІВ.

Комплект СО – засіб для проведення спеціальної обробки особового складу,
призначений для повної санітарної обробки 500 уражених.

Комплект ОВ – комплект спеціалізованої (кваліфікованої) медичної
допомоги для лікування уражених отруйними речовинами. Призначений для
антидотної терапії в окремій медичній роті, ОМЗ, омедб, і
військово-польовому госпіталі. Розрахований на 180 уражених
фосфорорганічними та психохімічними ОР, 10 уражених стійкими ОР та 10
уражених ціанідами на 10 діб.

Комплект “Луч” – комплект спеціалізованої (кваліфікованої) медичної
допомоги для лікування уражених отруйними речовинами. Призначений для
надання першої допомоги, лікарської і кваліфікованої медичної допомоги
та лікування уражених іонізуючим випромінюванням. Розрахований на 200
уражених.

Комплект УТ (токсико-радіологічний) – комплект спеціалізованої
(кваліфікованої) медичної допомоги, призначений для оснащення
токсико-радіологічної групи, токсикологічної та радіологічної групи
ЗСМД, забезпечує надання спеціалізованої медичної допомоги ураженим ІВ
та ОР.Застосовують разом з “Луч”.

У перелічених сумках і комплектах містяться медикаментозні препарати
військового призначення: радіопротектори, засоби, що купірують первинну
променеву реакцію, а також симптоматичні і патогенетичні засоби для
надання допомоги і лікування уражених ОР, РР.

Література

Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под
ред. Н.В.Саватеева – Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. – С.114-127.

2. Отравляющие вещества / Под ред. В.Н. Александрова, В.И.Емельянова –
М.: Воениздат, 1990. – С. 178-186.

3. Инструкция по этапному лечению пораженных с боевой терапевтической
патологией. – М.: Воениздат, 1989. – 108 с.

4. Руководство по токсикологии отравляющих веществ / Под ред.
А.И.Черкеса.- К.: Здоров’я, 1964. – С.325-350.

5. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА
та студентів вищих медичних навчальних закладів – К.: УВМА, 2003. – 102
с.

6. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За
ред. Ю.М.Скалецького, І.Р. Мисули – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2003 р. –
362 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020