UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття про хімічно-небезпечні об’єкти СДОР та їх синдромологічна класифікація (реферат)
АвторPetya
РозділВійськова справа, ДПЮ, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12914
Скачало799
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Поняття про хімічно-небезпечні об’єкти СДОР та їх синдромологічна

класифікація.

 

 

Вплив СДОР на оточуюче середовище, населення та особовий склад військ

можливий при руйнуванні ХНО внаслідок аварійних ситуацій, стихійних лих,

а також під час військових дій.

 

Пiд хiмiчно небезпечним об’єктом (ХНО) розумiють об’єкт народного

господарства, де виробляються або зберiгаються СДОР, при аварії або

руйнуванні якого можуть виникнути масові ураження людей і тварин, а

також пошкодження рослинності. В мирний час усi цi об’єкти належать до

потенцiйно небезпечних хiмiчних виробництв, а у воєнний час – до

додаткових джерел хiмiчної небезпеки для вiйськ та цивiльного населення.

Усього в Україні функціонує більше 2000 об’єктів промисловості, на яких

виробляється, зберігається або використовується в виробничій діяльності

більше 300 тис. тон СДОР, у тому числі близько 10 тис. тон хлору та 180

тис. тон аміаку.

 

До ХНО відносяться:

 

Підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегонної,

целюлозно-паперової, текстильної, металургійної та ін. видів

промисловості.

 

Підприємства, обладнані холодильними установками, водопровідні станції

та водоочисні споруди, що використовують аміак і хлор, трубопроводи.

 

Залізничні станції що мають для відстою рухомий потяг, який перевозить

СДОР, транспортні засоби.

 

Склади і бази з запасом речовин для дезинфекції, дезинсекції та

дератизації сховищ з зерном та продовольством.

 

Склади і бази з запасами отрутохімікатів, що використовуються у

сільському господарстві.

 

Дослідницькі центри, термінали.

 

Військові хімічні об’єкти (склади і полігони, заводи по знищенню

хімічних боєприпасів, спецтранспорт, склади і об’єкти ракетних палив).

 

Хімічно-небезпечні об’єкти характеризуються ступенем хімічної

небезпеки.

 

Так за кількістю населення, що проживає у зонах можливого хімічного

зараження виділяють 4 ступені хімічної небезпеки об’єкту.

 

1 ступінь хімічної небезпеки — у зонах можливого хімічного зараження від

кожного з них мешкає більше 75 тис. чол.;

 

2 ступінь хімічної небезпеки — у зонах можливого хімічного зараження від

кожного з них мешкає від 40 до 75 тис. чол.;

 

3 ступінь хімічної небезпеки — у зонах можливого хімічного зараження від

кожного з них мешкає менше 40 тис. чол.;

 

4 ступінь хімічної небезпеки — не виходить за межі об’єкту.

 

Всього в зонах можливого хімічного зараження від цих об’єктів мешкає

близько 22 млн чол.

 

В місті Києві всього нараховується 40 ХНО, серед них 8 – відносяться до

І ступеню небезпеки.

 

За кількістю СДОР, що зберігаються на ХНО виділяють 3 ступеня хімічної

небезпеки об’єкту:

 

– по хлору І ступінь 250 тон і більше

 

ІІ ступінь 250-50 т.

 

ІІІ ступінь 50-0,8 тон.

 

Для характеристики ХНО, де використовуються інші СДОР застосовується

коефіцієнт еквівалентності токсичної речовини до І тони хлору.

 

аміак – 10, сірководень – 10, окисли азоту, – 6, синильна кислота – 2,

фосген – 0,75.

 

На хімічному підприємстві зберігається в середньому 3–15 добовий запас

СДОР.

 

Крім того, ступінь хімічної небезпеки об’єкту визначають за показниками

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ