UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська мала проза кінця ХІХ – початку ХХ століття у французькому літературному контексті (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6490
Скачало455
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українська мала проза кінця ХІХ – початку ХХ століття у французькому

літературному контексті

 

Літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ століття – найбільш

суперечливий і неординарний період в історії літератури, що викликає

жваві суперечки літературознавців і культурологів різних країн і

впродовж століття сприймається неоднозначно. Але як і кожний фрагмент

історико-літературного процесу він окреслений певними вирішальними

моментами в історії літератури, котрі виразно відрізняють його від

попереднього і наступного. Отож характерними рисами цієї епохи була

криза існуючої моделі прогресу, зумовлена запереченням

раціоналістично-утилітарних, позитивістських методів пізнання,

переоцінка ціннісних орієнтацій, пріоритети естетичних категорій над

етичними й зосередження на ірраціональних, інтуїтивних, трансцендентних

проблемах. Переосмислення позитивістського тоталітарного розуміння

традиції й зародження нової естетико-культурної свідомості призвело до

появи у Європі модерністського руху. Абсолютизація уяви у Шопенгауера,

«філософія життя» та концепція надлюдини Ніцше, інтуїтивізм Бергсона,

новаторська техніка імпресіоністичного живопису, теорія відповідностей

Ш.Бодлера – все це призвело до абсолютизації мистецтва, утвердження його

іманентної сутності і спонукало до пошуків нових форм та засобів

вираження краси.

 

Стильова ситуація Європи даного періоду означилась культурним синтезом

традиційних та новаторських літературних напрямів та шкіл, що призвело

до зародження імпресіонізму, символізму, неоромантизму, неокласицизму,

експресіонізму та ін., що переплітаючись та взаємно доповнюючи один

одного, творилу нову модерністську тканину мистецьких шедеврів.

 

Для української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття досі

переважно побутово етнографічною зі стилізованою під народне життя

описовістю, гостро постала проблема модернізації. Творчість молодих

українських письменників, серед яких М.Коцюбинський, В.Стефаник,

О.Кобилянська, Леся Українка, В.Винниченко, засвідчила новий період в

історії українського письменства, головною прикметою якого, суголосно

настроям епохи, було максимальне заглиблення у внутрішній світ людини.

Констатуючи зміни в українській літературі в переоцінці способів

трактування тем і перенесення акценту із зовнішнього зображення на

внутрішнє інтуїтивне моделювання дійсності, досить промовисто, хоч і з

певним відтінком іронії, І.Франко вказував на західноєвропейську

орієнтацію українських письменників: «Хто не пише в дусі Ніцше, не йде

слідами Бодлера, Верлена, Метерлінка, Ібсена, Гарборга, той не

списатель, той не варт доброго слова» [2, Т.31, 35]. Отже, творчість

західноєвропейських митців-модерністів була добре відомою в українській

літературі, естетичний феноменологізм Ніцше, поруч з естетичним

романтизмом Ібсена, символізмом Бодлера і Метерлінка, психологізмом

Гарборга і Бурже, неоромантизм Гауптмана, у поєднанні з

імпресіоністичною лірикою Верлена закладав підвалини

естетико-індивідуалістичного перелому раннього українського модернізму.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ