UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтепан Скрипник і видавництво “Волинь” (реферат)
АвторPetya
РозділЖурналістика, телебачення, ЗМІ
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2908
Скачало351
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Степан Скрипник і видавництво “Волинь”

 

Центральне місце в громадсько-політичній діяльності С. Скрипника у

другій половині 1941 – початку 1942 рр. займали газета “Волинь” та

однойменне видавництво. Вони були тісно пов’язані з публіцистичною і

редакторською роботою У. Самчука, тому ця проблематика вже частково

знайшла своє відображення у монографії А. Жив’юка і кандидатській

дисертації Р. Радчик [8; 11]. У цій статті спробуємо показати роль С.

Скрипника як головного організатора “Волині”.

 

Про знайомство двох видатних діячів розповідає У. Самчук. Саме випадкова

зустріч останнього із Степаном Скрипником 6 серпня 1941 року у Рівному

різко змінила плани письменника. “Ми познайомилися. Це був відомий

колишній посол від Волині до польського сойму – Степан Скрипник. А

другий, молодий добродій, його швагер Юрій Вітковський. З цього моменту

почалася моя бурхлива рівненська епопея. Темп мого життя одразу

змінився” [13, 130].

 

Степан Скрипник порадив Уласові Самчуку не поспішати до Києва, бо і в

Рівному є широке і вдячне поле діяльності – це, насамперед, організувати

впливовий пресовий орган, для чого дуже знадобиться його досвід

письменницької й організаторської роботи. Степан Іванович був

далекоглядним політиком, він знав, що преса служитиме краянам не лише як

джерело інформації у важкий воєнний час, а й спричинить значною мірою

пробудження національної свідомості мешканців як Західної, так і,

особливо, зрусифікованої більшовицькою владою Східної України. Ця ідея

Самчуку видалася привабливою. І почалася у середині серпня 1941 року в

Рівному велика підготовка до налагодження роботи редакції газети та

книжкового видавництва.

 

Для того, щоб розгорнути по-справжньому роботу газетно-книжкового

видавництва, потрібні були насамперед кадри, відповідна

матеріально-технічна база, приміщення. З дозволу міського голови Рівного

П. Бульби ініціатори цього проекту С. Скрипник та У. Самчук відшукали і

закріпили за собою чимале приміщення на розі вулиць Тополевої й

Шкільної, оглянули і взяли в користування також міську друкарню та склад

паперу. Ця поліграфічна база частково збереглась від радянської влади і

частина спеціалістів-поліграфістів погодилась працювати у видавництві

“Волинь”. 12 серпня голова УРДВ навіть роздобув у німецького генерала

офіційний дозвіл на друк газети. “Генерал не мав на це ніяких

повноважень, але це не наше діло. Маємо печатку якогось польового штабу,

цього досить”, – згадував Самчук [13, 180].

 

На підставі цього С. Скрипник звернувся до голови міської управи Рівного

з проханням передати в користування друкарню: “В прилозі пересилаю

відпис листа Заступника державного міністра для окупованих теренів

Сходу, яким доручено мені зорганізування і видання часопису для Волині

п. наз. “Волинь”. Рівночасно в цім листі доручається мені цілковитий

заряд друкарні, в якій друкувався перед тим місцевий орган компартії, а

яка зараз знаходиться під управою міської управи. У зв’язку з цим, прошу

передати мені 26 серпня ц. р. друкарню, разом з запасом паперу та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ