UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОбраз дитини у літературній спадщині Януша Корчака як ключ до розуміння школяра (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2443
Скачало318
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Образ дитини у літературній спадщині Януша Корчака як ключ до розуміння

школяра

 

Януш Корчак прожив життя, сповнене болем за людство з талантом

відчувати правду і справедливість у повсякденному житті та бажанням

створити світ кращий за той, у якому йому приходилося жити.

 

Поєднуючи у собі одразу три сутності – лікар, письменник-казкар,

педагог– Я.Корчаку вдалося “виліпити” або було б краще вжити слово

вибране ним “виплекати” у своїх творах триєдиний світ дитинства, у

центрі якого дитина як цілісна система, сутність, що поєднала у собі

світ казкової мрії, світ пізнання реальної дійсності й світ фізичного

досвіду.

 

Світ, що постає цілим Всесвітом у літературних творах автора, не

самоціль, – це своєрідна декларація, із єства якої до дорослих лунає

звернення-переконання: ми не завтра станемо людьми, ми ними є вже

сьогодні. З іншого боку, світ, створений Корчаком, – це своєрідний

плач-реквієм за втраченим для дорослих світом дитинства. У центрі цього

Всесвіту знаходиться образ дитини: живої, звичайної, з проблемами і

радостями, невдачами й розчаруваннями, злетами й перемогами.

 

Чим же образ дитини, створений Корчаком, відрізняється від багатьох

інших, пропонованих досягненнями всесвітньої літератури? Про це доволі

детально йдеться у статті М.Петровського “Сум і надія доктора Корчака” [

4]. І разом з тим дозволю собі сказати, що образ дитини, створений

Янушем Корчаком, не тільки не належить до чогось уже раніше написаного,

він просто розпочинає новий виток розкриття цієї теми в літературі, бо

є образом живої дитини, з усіма проблемами, які характерні для неї на

різних вікових етапах дорослішання й мужніння особистості.

 

Втративши ще у дитинстві батьківське плече, що було опорою й надією у

житті, пройшовши тяжкі випробування війни, рятуючи на фронті життя тих,

хто приречено віддавав його на поталу незрозумілим інтересам, Корчак

вирішив розпочати власну велику й справедливу війну за дитину, її душу,

права, надії і мрії, бо, як скаже потім український поет у своїй

поезії:” Все на світі – з дитини. І в дитині – кінець” [1, 170]. Саме

вона є центром Вселенної і є Вселенною сама ж. Вона, дитина, життя і

смерть. Вона найменш захищена і найбільш відкрита істота на землі. Саме

у такий вселенсько-великий і безмірно крихкий образ, якому притаманні

перемоги і помилки, падіння і піднесення, сльози і сміх, компелює Януш

Корчак досвід свого спілкування з дітьми. Простою істиною стає звернення

письменника до дорослого читача у книзі “Коли я знов стану маленьким”:

“Ви кажете:

 

––Спілкування з дітьми вас обтяжує.

 

Маєте слушність.

 

Ви пояснюєте:

 

–– Тому що мусимо опускатись до їхніх уявлень.

 

Опускатись, нахилятись, згинатись, стискатись.

 

Помиляєтесь.

 

Не від цього ми стомлюємось. А від того, що треба підніматись до їхніх

почуттів.

 

Підніматись, зводитись навшпиньки, тягтись.

 

Щоб не образити.”[2].

 

Так, саме дотягнутися до почуттів дитини мусить дорослий і лише тоді

буде мати сподівання на велику таїну спілкування з нею.

 

Образ дитини, створений письменником, багатогранний. Одна із його граней

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ