UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФункції образу уявного друга в дитячій літературі (на прикладі творчості, Астрід Ліндгрен та Міри Лобе) (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5796
Скачало321
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Функції образу уявного друга в дитячій літературі (на прикладі

творчості, Астрід Ліндгрен та Міри Лобе)

 

Аналіз наукової літератури у галузі літературознавства і констатація

факту, що поняття „уявний друг” у дослідженнях зустрічається вкрай

рідко, більшою мірою як наслідкове і пов’язане з одинокістю, що дозволяє

зробити припущення: проблема одинокості перманентно належить до площини

іншої науки, і ця наука – психологія. Виходячи із вищесказаного, щоб

з’ясувати функції образу уявного друга в дитячій літературі варто

виокремити окремі точки зору на досліджувану проблему чисто

психологічного характеру.

 

Аналіз роботи Майорі Тейлор дає підстави стверджувати, що поняття уявних

друзів безпосередньо пов’язане з проблемою одинокості, котра спочатку

розглядалася як проблема спілкування, міжособистісної взаємодії, і лише

декілька років тому стало зрозуміло, що одинокість (самотність)

пов’язана не з особистими відчуттями, так і характером особистості.

Особливої уваги у цьому плані заслуговують дослідження вітчизняного

вченого Ю. Швалба, який стверджує, що самотність має свою психологічну

окрасу, тобто самотність стає іманентно індивідуалізованою,

особистісною. При цьому маються на увазі не ті особи, які полюбляють

побути на самоті, далеко від інших людей, а коло індивідів, які у

колективному контактному соціумі почуваються самотніми [10;37-38].

 

Проблема одинокості не залишила байдужими письменників, у тому числі й

дитячих. Пишучи про самотніх дітей, митці у художніх текстах доволі

часто використовують уяву створених ними героїв для порятунку від

самотності. Одразу постає запитання: чому саме уяву? На думку Кайлі

Холмс, уява – це та внутрішня сила, яку використовували всі великі

філософи, мислителі, художники, музиканти, науковці й письменники. Вона

допомагає людям, які намагаються вирішити проблеми, досягнути успіху і

котрі почуваються самотніми. Не є таємницею твердження, згідно котрого

основою уяви є образи. Образи уяви опираються на образи пам’яті, але

вони в дечому різняться, – стверджує Ю. Полуянов, [8;44] і далі, –

образи пам’яті – це незмінні, правильні образи минулого. Образи уяви

змінюються і відрізняються від того, що є насправді в реальності.

Найвищий ступінь уяви проявляється в творчості, його називають творчим.

Творча уява – це створення нового, оригінального образу, який до цього

часу не існував. Найкраще уява функціонує в дитинстві. Яскрава, жива

уява дозволяє дитині пізнавати світ у всіх об’ємах і кольорах. Вона дає

дітям можливість реалізовувати свої ідеї та інтереси. Уява є основою яка

використовується для вивчення дитиною світу, що її оточує. Допомогти їй

в цьому може уявний друг. Дитина почуваючись самотньою, створює нового

«уявного» друга, такого якому можна довіряти, розказати про всі свої

секрети, друга, який вислухає, який не зрадить. Такі думки репрезентує

Корі Бінн [15;2].

 

Вперше термін «уявний друг» («вигаданий друг») використали в психології,

і його пов’язували з самотністю і проблемою спілкування. Майорі Тейлор,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ