Реферат на тему:
Відображення особливостей південноамериканського діалекту в романі
М. Мітчелл „Віднесені вітром”
Маргарет Мітчелл, автор роману „Віднесені вітром”, народилася і провела
все своє життя на півдні Сполучених Штатів — в Атланті, штат Джорджія.
Створюючи майбутній бестселер, вона намагалась максимально наблизити
своїх героїв і ситуації роману до атмосфери Старого Півдня, де власне і
відбуваються всі події. Для цього її герої заговорили південним
діалектом з мовними особливостями і білих, і чорних. Роман Маргарет
Мітчелл є чудовим зразком використання діалекту в літературі.
Літературний діалект, за визначенням американського лінгвіста Самнера
Айвза, є “спробою автора відтворити на письмі мову, обмежену
регіонально, соціально, чи і так, і так” [2, с. 146], В творі Мітчел, це
виражається через навмисні помилки, наприклад, “I dunno” замість “I
don’t know,’ вживання “Miss” перед іменем дівчини чи жінки, на зразок
“Miss Melanie, та інші риси, які є, безсумнівно, південними мовними
традиціями.
Південь Сполучених Штатів Америки завжди був регіоном, який вирізнявся
історично, культурно і лінгвістично. Діалект, яким розмовляють на півдні
Сполучених Штатів, відрізняється від американської англійської мови,
якою розмовляють в інших регіонах, і його впізнають більшість
американців. Американські вчені Ян Тіллері та Гай Бейлі вважають цей
діалект різновидом англійської мови, який зберігається значною мірою
завдяки замкнутому сільськогосподарському характеру регіону [5, с. 159].
Південний діалект в загальному бере своє коріння від англійських
емігрантів, які переїхали на Південь в 17 та 18 століттях, більшість з
яких були європейсько-кельтського походження. [1, с. 110] Ці емігранти
принести з собою відмінну манеру англійського мовлення, яка потім
поєдналась з африканськими мовами, якими розмовляли афроамериканці.
Суміш культур через покоління породила стиль життя, який відображається
в південній мові.
В результаті проведеного нами дослідження було виділено 310 лексичних
одиниць, що входять в словниковий запас жителів південного регіону і
неодноразово зустрічаються в тексті роману. Беручи до уваги те, що в
мові відображається життя, побут і культура її носіїв, ми
систематизували відібраний мовний матеріал наступним чином: 1) побутова
лексика; 2) суспільно-політична лексика; 3) розмовні слова та вирази.
1. Побутова лексика включає слова, які віддзеркалюють:
а) особливості сільськогосподарської діяльності населення:
You’d better go to Atlanta and buy some old plugs for your clodhoppers.
[3, c. 91]
Old plugs – Старі шкапи (спрацьовані коні або мули).
Clodhoppers — фермери.
Gerald bought his first field hands and came to Tara to live in bachelor
solitude in the four-room overseer’s house. [3, c. 48]
Field hands — темношкірі раби, які займаються збиранням бавовни або
працюють на фермі.
б) особливості побуту:
For dessert, there was a sweet potato pie followed by Rhert’s bonbons…
[3, c. 202].
Sweet potato pie — пиріг, який готується з особливої картоплі з Півдня.
The house servants and the coachmen and maids of the guests had their
own feast of hoecakes and yams and chitterlings … [3, c. 93].
Hoecakes — кукурудзяні коржі.
Chitterlings — свинячий тельбух — навіть зараз дуже популярна страва,
яку їдять лише чорношкірі.
в) своєрідність культури американського Півдня:
The sound of banjo and fiddle and the scrape of dancing feet and light
laughter carried far on the night air. [3, c.318]
Banjo – південноамериканський музикальний інструмент.
She smiled and said: “That’s right Christian of you” and shoved this
dirty handkerchief into my hand [3, c. 249].
That’s right Christian of you. — південний спосіб подяки за допомогу.
2. Суспільно-політична лексика:
There rapidly grew up a clique of young and old who represented what was
left of the best of Atlanta’s ante-bellum society [3, c. 733].
Ante-bellum society — південне суспільство до Громадянської війни.
She had never stood starry eyed when the Stars and Bars ran up a pole or
felt cold chills when “Dixie” sounded [3, c. 489].
“Dixie” — назва тематичної пісні Конфедеративних Штатів Америки, а також
загальновживане слово зі значенням “південний.”
Stars and Bars — розмовна назва прапору Конфедерації.
3. Розмовні слова та вирази:
Miss Scarlett, the country’s gone plumb to hell, if you’ll pardon me [3,
c. 523].
Plumb — геть-чисто, вживається для підсилення наступного слова.
We could lick them in a month… [3, c. 105].
Lick — завдати поразки.
Мітчелл змальовує Південь багатий культурними традиціями, Південь, яким
пишалися його жителі. І це відбилося в мові роману. Але в ній відбилися
і соціальні проблеми Старого Півдня, основною з яких був расизм,
відображений через часте вживання слова “nigger” в мові як білих, так і
афроамериканців. Проблема расизму виражена в мові і тим фактом, що мова
негрів у Мітчелл є ще менш стандартною, ніж мова білих, що надає їй
нижчого статусу.
Окрім типової лексики, південноамериканський діалект характеризується
своєрідною граматикою. Майкл Мотгомері, заслужений професор з
лінгвістики, звернув увагу на те, що жителі Півдня “зберігають
граматичні категорії та структури, які не мають точних відповідностей чи
парафразів ще десь в американській англійській мові” [4, с. 2].
В мові героїв роману зустрічаються характерні граматичні ознаки
південного діалекту. Їх більше чи менше в залежності від рівня
освіченості та походження героїв. Різні персонажі вживають в мовленні
час від часу такі конструкції:
a) ввідна конструкція there’s для множини:
“There’s some houses still standing.” [З, c. 480].
“There’s more ways of killing a cat than choking him to death with
butter.” [3, c. 917].
b) граматично неправильні конструкції з let:
“Don’t let’s discuss it any further.” [3, c. 242]. “Good Heavens, Ma, do
let’s get on!” [3, c. 90].
c) ain’t (скорочення від am not) замість перфектних конструкцій have
not, had not і заперечних форм з be:
“I hope I ain’t troubled you too much.” [3, c. 509].
“You ain’t going to get anything.” [3, c. 20].
d) використання right як прислівника в значенні досить, значно:
“And, Scarlett, I was right touched at her wanting to help.” [3, c.
249].
??$?????! ????????$???????!?, she’d show him and right quickly.” [3, c.
341].
e) подвійні заперечення (в мові близнюків Тарлтон, повії Белль Уотлінг,
селян, солдат):
“Miss Scarlett, you don’t never go to Jonesboro often and I’m glad you
don’t. It ain’t no place for a lady these days.” [3, c. 520].
“They don’t have nothing but rabbit and possum.” [3, c. 20].
e) різні часові форми після допоміжного do (в мові людей ірландського
походження):
“And don’t be forgetting that you are half Irish, Miss!” [3, c. 36].
“Now, do you be making up your mind about Cade or the twins…” [3, c.
36].
Якщо мова автора та білих героїв роману попри відхилення від
літературної англійської мови залишається ясною і зрозумілою для
читачів, то мова негрів для розуміння дуже складна. Афро-американська
говірка зародилась на тютюнових та бавовняних плантаціях на південному
сході Америки. Прийняття закону про сегрегацію населення призвело до
відмінної на етнічному ґрунті еволюції англійської мови білих та чорних
жителів Півдня. Різниця особливо помітна в фонологічній та граматичній
структурах.
Одна з найбільш помітних рис південного афро-американського діалекту,
яка є широко представлена в романі М. Мітчелл “Віднесені вітром” — це
інваріант be. Be не несе жодної часової інформації та може з’являтись в
часовому контексті, хоча часто вживається з дієсловами по відношені по
до теперішніх ситуацій, з аспектом повторюваності. Застаріла форма be
досі використовується в діалекті південних афроамериканців.
“Huccome you think Ah be spyin’ on w’ite folks?” [3, c. 12].
“Miss Pitty be tuhnin’ in her grabe at you gwine up dar by yo’seff.” [3,
c. 548].
Для цього діалекту характерна також відсутність жодних форм be в
реченні:
“Miss Ebing _ ober at de horsepittle.” [3, c. 331].
“Не _ comin’ home.” [3, c. 505].
Іншою типовою рисою афро-американської говірки є нульове закінчення
дієслів третьої особи однини дійсного способу теперішнього часу. В
романі “Віднесені вітром” нульове закінчення використовується в мові
негрів в наступних функціях: для позначення історичного теперішнього
часу та третьої особи однини дійсного способу теперішнього часу.
Історичний теперішній час, який зустрічався ще в середньоанглійській
мові, — це вживання теперішнього часу в контексті розповіді у минулому
часі.
“Look lak he go plumb crazy w’en Doctah Meade say her neck broke.” [3,
c. 993].
“Miss Melly, you know whut he say?” [3, c. 885].
Нульове закінчення третьої особи однини дійсного способу є однією з
основних рис сьогоденного афро-американського діалекту англійської. В
романі воно з’являється лише в мові афроамериканців.
“Who want a boy?” [З, с. 885].
“De Confedrutsу need Big Sam mo’ dan us do.” [3, c. 307].
Характерним для південної афро-американської говірки є вживання
конструкції а + дієслово + ing. Вона походить від комбінації прийменник
on + віддієслівний іменник з закінченням -ing. В XVII столітті вона
зустрічалась і в офіційних документах і в навчальних матеріалах, проте у
ХVIII столітті її почали вважати нестандартною. Американський вчений
Кроуфорд Фіджин провів дослідження конструкції а + дієслово + ing і
прийшов до висновку, що а- переважно стоїть перед дієсловами, які
починаються з приголосної, і в більшості випадків коли попереднє слово
закінчується також на приголосну. Цей префікс не несе жодного іншого
значення, окрім підсилення.
В романі ця конструкція зустрічається тільки в мовленні афроамериканців.
“Dar’s Miss Merriwether an’ Miss Elsing a-bowin’ to you.” [3, c. 357].
“And the warden he called all us prisoners together and he says the
Yankees are a-comin a-burnin’ and a-killin’.” [3, c. 754].
Найважливішою рисою південного діалекту є вживання yall. Багато
досліджень було проведено з метою визначення що собою становить у all та
його різновиди [y’all, уа’ll, yawl, уau-all), звідки воші походять та
яким чином вони можуть змінюватись (Д. Паттон “Y’all в Америці” (1999),
Н. Майнор “Займенник y’all” (1996), M. Монтгомері “Замітка про all”
(1989), “Етимологія y’all”, Дж. Ліпкі “Y’all в американській
англійській” (1990) тощо). Деякі науковці розглядають yall як скорочення
уоu+all і вживають апостроф після у. Інші ставлять апостроф після а і
вважають, що це або скорочення ya+all (де уа — це you в швидкому або
розмовному мовленні) або граматизована форма, яка не містить в собі
скорочення від you [1, с. 107]. В останні десятиліття дослідження
показують, що yall стає все більш популярним серед жителів не тільки
південних штатів, і особливо серед молодих людей. В романі М.Мітчелл ця
риса характеризує тільки специфічний діалект афроамериканців:
“Ah din’ notice y’all say anything ter mek her mad.” [3, c. 12].
“Ain’ Miss Beetriss taught me manners same as she taught y’all?” [3, c.
20].
Південноамериканський діалект, яким М.Мітчелл написала свій роман
“Віднесені вітром,” створює стійке враження про світ Півдня, відображає
звичне і унікальне, позитивне і негативне. Створюючи реалістичний, і в
той же час екзотичний світ, з допомогою діалекту, Мітчелл вводить читача
у яскравий і складний світ американського Півдня, дає йому можливість
відчути його своєрідність.
Література:
Bernstein, Cynthia Grammatical Features of Southern Speech: yall, might
could, and fixin to // English in the Southern United States / Edited by
SJ. Nagle and S.L. Sanders. — New York: Cambridge University Press,
2003. — P. 106-118.
Ives, Sumner A Theory of Literary Dialect // A Various Language. — New
York: Hold, Rhinehart, Winston, 1971. – P. 145-177.
Mitchell Margarett Gone with the Wind. — New York: The Macmillan
Company, 1960. — 1037 p.
Montgomery, Michael The Future of Southern American English // SECOL
Review. — 1996. – No 20. – P. 1-24.
Tillery Jan and Bailey Guy Urbanization and the Evolution of Southern
American English // English in the Southern United States / Edited by
S.J. Nagle and S.L. Sanders. — New York: Cambridge University Press,
2003. — P. 159-172.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
