UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15840
Скачало504
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Кощей Трипетович: слов’янський слід

 

Весь цей прометеївський мотив в’язня, вогню і птаха спонукає шукати

паралелей у слов’янських міфологічних уявленнях. При цьому слід прийняти

зауваження відомих дослідників В. Іванова та В. Топорова, що при

реконструкції міфологічних реалій слід вважати суттєвим не тільки

семантичні та граматичні, але й звукові зв’язки, котрі навіть вважали

випадковими: "... Тому тут важливим виявляється встановлення зв’язків

не тільки між похідними від одного кореня, але й між словами різних

коренів з подібним звуковим складом. У зв’язку з такою групою слів можна

вважати потенційно ймовірним використання всередині одного тексту набору

близькозвучних основ, що належать до сакральної лексики".

 

На наш погляд, такою паралеллю є казка про визволення закутого Кощея,

який мучиться у казематі войовниці (Василиси), у казані, під яким горить

вогонь, і з Кощеєм бореться герой після того, як сам напоїв і визволив

на волю через доброту свого серця (тобто «по-дурному», що зближує його з

Персефалем, який теж повівся «по-дурному»). Слід мотиву закутості Кощея

наявний у епосі “Слово о полку Ігоревім”, де поразка (полон)

осмислюється як пересідання у “сідло кощеєве” .

 

Тлумачення, за яким слово “кощей” походить з тюркського “кошчі”

(gosh-chy) – “полонений”, “раб”, "слуга при коні", вірне у тому сенсі,

що в період ранніх тюрко-слов’янських контактів на основі тюркської мови

пояснене вже на той час незрозуміле слов’янське слово “кащей”, “каштей”,

вірогідно, беруче свій витік від етноніму “кассити” або праіндійського

теоніму “Кшітігарбха” (“лоно землі”). Остання — це ім’я божества, яке

зображалося тримаючим у лівій руці лотос із деревом бажань, а правою

доторкається землі (він же – китайський бог пекла Діцзан-ван і

японський Дзідзо). В античній традиції, що синтезувала в собі уявлення

Середземномор’я та Близького Сходу, “дитина на лотосі” символізує північ

(Антіох Афінський, ІІ ст.). Начебто дитина тут символізує Аполлона:

“Ти, котрий сидиш на лотосі та освітлюєш весь світ, котрий створив на

землі живі істоти ... так само як ти приймаєш у північних частинах (??

??? ????? ??????) образ немовляти, сидячого на лотосі ... в південних

частинах (?? ??? ????? ??????) – образ яструба, через котрого ти

надсилаєш у повітря спеку (у праці суфія Сухраварді “Посвист Семурга” цю

функцію виконує птиця Семург, — О.Г.)... у західних областях (?? ???

???? ??????) у тебе образ крокодила, хвоста змії, звідки ти надсилаєш

дощ і сніг; у східних частинах (?? ??? ????????? ??????) – крилатого

дракона і несеш повітряну царську корону, котрою ти перемагаєш у

боротьбі під небом і на землі”.

 

А Хіраньягарбха — це золотий яйцеподібний зародок (пор.: смерть

Кощея–Кшітігарбхи знаходиться поза ним, у яйці, тому він умовно

безсмертний), що, начебто, плавав у космічних водах і дав початок

Всесвітові. Він же — початкова форма Праджапаті (“Володар потомства”),

який прагнув згвалтувати свою дочку Ушас (планету Венера) і яка,

втікаючи, перетворилася на лань. У греків він відомий як “Той, хто ссе

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ