UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15851
Скачало506
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

enceslaus) як – перенесення

його мощей (932 р.) – католики шанують 4 березня. Відомі історії королі

Чехії В’ячеслав І (1230 – 23.9. 1253) і В’ячеслав ІІ (1278 – 21.6.

1305), король Угорщини В’ячеслав ІІІ (1301 – 1304), а також В’ячеслав

ІV, король Чехії (1363 – 1419) та імператор Священної Римської імперії

германської нації (1376 – 1419).

 

За заповітом Ярослава Мудрого В’ячеслав Ярославич у 1054 р. отримав у

княжіння Смоленську землю, де прокняжив до своєї мерті в 1057 р. Його

син Борис, князь вщизький, в 1077 р. захопив Чернігів на вісім днів і

втік звідти в Тмуторокань, а під час нового походу за допомогою половців

3 жовтня 1078 р. загинув у битві на Нежатиний Ниві (тепер – м. Ніжин).

 

В’ячеславом було названо сина Ярополка Ізяславича, внука Ярослава

Мудрого, який був удільним князем десь на Волині та помер 13 лютого 1104

року. В 1127 р. князем міста Клечеська на півночі Туровської землі був

В’ячеслав Ярополкович, правнук Ізяслава Ярославича.

 

Іншим смоленським князем на ім'я В’ячеслав був син Володимира

Всеволодовича Мономаха, який в 1125 – 1132 та 1134 – 1146 рр. був князем

туровським та пінським, в 1132 – 1134 та 1142 — князем переяславським,

а з 18 лютого до 5 березня 1139 р. – великим князем київським. В 1050 р.

– після блукань руською землею – отримав у держання Вишгород, а в 1151

р. стає співправителем свого племінника Ізяслава Мстиславича у Києві, а

після його смерті в 1154 р. – співправителем князя Ростислава

Мстиславича.

 

Під скороченою формою імені – Вячко – відомі в літописній традиції

В’ячеслав Святославич, який на 1167 р. княжив у якомусь уділі Полоцької

землі, можливо, у Вітебську, та В’ячеслав Борисович, син полоцького

князя Бориса Давидовича, внук смоленського князя Давида Ростиславича.

Вячко Борисович прославився звитяжною боротьбою з тевтонськими військами

на середній течії Західної Двіни. Новгородські бояри найняли його на

княжіння у місто Юр'їв (тепер – Тарту), обороняючи який він загинув у

1224 р.

 

Вражає, що брат В’ячеслава Борисовича Володимир Борисович мав друге,

хрестильне ім'я, але не православне – Войцех. Про нього згадує тільки В.

Н. Татіщев на основі незбереженого літопису під 1217 р.

 

З усього перерахованого чітко проступає те, що носії імені В’ячеслав

прив'язуються до територій від Києва на північний захід – північ –

північний схід (Волинь, Туров, Полоцьк, Вишгород, Смоленськ), що,

вірогідно, перебуває з певною традицією претендування саме на ці землі

і наречення майбутніх претендентів саме іменем В’ячеслав (Вишеслав).

 

Той же корінь імені М. Брайчевський вбачає в топонімі Самбатас,

наведеному Константином Багрянородним (Х ст.) як назва якоїсь Київської

фортеці, де збираються човни-однодеревки русів (Const. AI, IX; як на

нас, не обов'язково тут мова йде про Дитинець, а, можливо, про місце

першого форпосту киян на півдні, що трансформувався з часом у Суботів):

"... Bantas — ім'я, широко відоме в етноніміці Східної Європи —

слов'янське "Вятъ", яке виступає в іменах "венеди", "венди", "вінди"

(можливо — "анти"), а пізніші — "в'ятичі", ... Отже, в цілому

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] 16 [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ