UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКощей Трипетович: слов’янський слід (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось15841
Скачало505
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Починаючи з VІІІ ст., з початком

активних слов'яно–скандинавських зв'язків на базі мови словен виникає

північноруське новгородське наріччя, формуються північноруси

Поволхов'я… До приходу носіїв північноруського наріччя на територію

Пскова Псков слов'янської мови не знав. Хоча в принципі ніщо не

заваджає гіпотетично припустити наявність певної невеликої хвилі

полабських слов'ян, що проникла колись на територію східної Прибалтики”.

 

 

Звідси стає зрозуміла у літописах, переважно проновгородської

орієнтації, відсутність згадок про язичницьку вятицьку “королівську”

традицію, пов'язану з антропонімом В’ячеслав (Вацлав, Вячко, Войцех).

Тим більше, що прецеденти в історії існують. Жодні ірландські легенди та

пісні не згадують про мешканців острова — ірландську (гаельську) групу

племен скотів ("українців", від ірл. sciathan "край, сторона",

"крило"), які в пізнішому часі, в V ст. н.е., переселилися в Північну

Британію — Каледонію і власне заснували шотландські (скоттські)

королівства, ворогуючи з бритами (на півдні), англами (на сході) та

племенами піктів.

 

Можливо, що В’ячеслав — це ім'я особистості, котра стала каталізатором

для формування ідеологізованого образу “національного” героя праслов'ян

в усній традиції, навколо якого починають гуртуватися герої його

майбутнього кола, аналогічно до того, як довкола короля бритів Артура

(пом. 537 р.) групувалися герої Круглого Столу, і, одночасно, якась

частина праслов'ян усвідомлює свою значимість як “своєрідності”

(“нації”) під іменем “венеди” (> “в’ятичі”), тобто В’ячеславові (корінь

"вяч-", на думку М. Будіміра, ідентичний латин. magis, франц. mais, а

отже "венети" означає "магнати". Г. Вернадський співставив його з

осетин. faetaeg "лідер", "вождь").

 

Можливо, так фіксується перехід частини праслов'ян від avia potestas

"дідівського права" (культово-економічна община-"рід", з формантом

"-ани/-яни" в самоназвах) до patria potestas "батьківського права"

(генеалогічно-сусідська община-"народ, нація", з формантом "-ичі" в

назвах родів та племен). Аналогічно московська традиція почала вбачати

за такого героя саме Юрія Довгорукого, попирача "дідівщини".

 

Ймовірно, що формування-самоусвідомлення "В’ячеславових" (венедів)

відбувалося саме у часі формування з протослов’ян майбутніх праслов’ян.

Начебто, саме на Ельбі та Нижній Саксонії культура городищ стала

каталізатором виникнення праслов'ян. Система городищ дозволяла створити

своєрідні “креольські острови” (ilha crioula), що різко відрізнялися від

навколишнього їх населення більш високою культурою, в котрій змішання

кельтів, етрусків, венетів/генетів (вже в IV ст. до н.е. ці три етноси

знає як сусідів Псевдо-Скілакс), іллірійців, італіків, фракійців,

германців, кіммерійців та інших (скіфів?) етносів було продуктивнішим.

Саме тоді виникли у слов'янських мовах слова “вогонь”, “море”, “орати”,

“порося”, “руда”, “весь” (поселення), "господь", "говеть" (звичай,

суспільність), "*strojiti" ("домашнє господарство"), *pola voda ("місце

мешкання"), *роjьmо (русск. поймо "горсть"), *oticu (русск. "отец") як

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] 19 [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ